Пили воду з Прип'яті: як працювали пожежники у Чорнобилі під час окупації

Пожежники, які працюють у Чорнобильській зоні, продовжили нести службу і під час російської окупації. Про це розповів старший водій 11-ї ДПРЧ міста Чорнобиль Анатолій Салівон у інтерв’ю «Новинарні».

Пожежник розповів, що коли почалося вторгнення російських військ, вони були у повній бойовій готовності. Як потім з’ясувалося, у зоні відчуження залишилася їхня частина, а всі інші служби виїхали. Загалом у Чорнобильській зоні перебувало 57 вогнеборців у пожежній частині та ще 26 — на самій атомній станції. Плюс персонал ЧАЕС.

За словами Анатолія, росіяни пропонували пожежникам «зелений коридор» для виїзду із зони відчуження. Але вогнеборці відмовилися покидати службу.

«Коли почалися обстріли, зона відчуження горіла. І ми виїжджали на гасіння. По Чорнобилю стріляли і вдень, і вночі. Росіяни запалювали траву, сухостій — і все це треба було гасити. Ми також їздили на атомну станцію до хлопців, гасили Рудий ліс (вважається найбільш забрудненим у Чорнобильській зоні — ред.), який росіяни запалили», — сказав він.

Як розповів Анатолій Салівон, пожежники працювали у надскладних умовах. За ними стежили, їх прослуховували, не було опалення, електрики та навіть їжі і води.

«Ми виживали, як могли. Після гасіння пожежі їхали на річку Прип'ять, набирали воду в діжки. На польовій літній кухні кип’ятили ту річкову воду, щоб пити. На ній готували їжу, в ній прали, милися після пожеж. А ще перший час зливали воду з батарей», — розповідає пожежник.

З запасами їжі теж було сутужно, оскільки запас їжі, який мали рятувальники, був розрахований лише на 15 днів — період вахти. Однак рятувальникам допомагали місцеві мешканці.

«Місцеві бабці пекли для нас хліб. Але скільки бабуся зможе спекти? Один-два буханці ділили на 57 людей, та й таку пайку їли. Місцеві рибалки ловили й приносили нам рибу, щоб ми могли юшку зварити. Перекидали через паркан тихцем якусь їжу, поки орки не бачать. Якось росіяни дізналися, що ми п’ємо воду з Прип’яті. Приїхав їхній головний, запропонував нам привезти з Гомеля чистої води і пів мішка рису. Але ми принципово відмовилися! Вони на нас подивилися, як на хворих, що з головою не дружать», — сказав пожежник.

Анатолій Салівон визнає, що ситуація тоді була вкрай небезпечна: будь-коли росіяни могли влучити і в саму станцію. Весь світ перебував у напрузі через небачене явище — ядерний тероризм.

«Нічого доброго ми від них не чекали й не знали, що в них у голові. Тим більше, коли вони виходили, то могли зробити що завгодно — просто на зло. Тому пожежні автомобілі в нас були завжди напоготові, й у випадку влучання ми готові були негайно їхати до станції», — розповідає Анатолій.

Але стріляти по станції чи пошкодити сховища ядерного палива росіяни все ж не наважилися.

31 березня рашисти почали колонами виходити з Чорнобильської зони. Рятувальник розповідає, що повз їхню частину ворожі колони їхали ледве не цілодобово. Виїжджали поспіхом, та попри це, встигли розграбувати усі офіси – виривали двері та виносили все, що було у приміщенні.

«Увесь Чорнобиль розграбований. Автомобілі, трактори — все повезли на Білорусь. Усе що могло їхати — їхало, що не могло, — тягнули. Комп’ютери, побутову техніку, апаратуру — навіть чорно-білі телевізори, які нікому тут давно не потрібні, й ті потягнули. Просто ходили по хатах і грабували: один іде з сумкою, інший з кувалдою — вибивали двері і все вигрібали.

Музей у Чорнобилі теж пограбували. Вхідні двері заварили решіткою — це вони так показували, що охороняють пам’ятку. А збоку вибили технічні двері й винесли всю апаратуру, плазму — усе, що могли витягнути. Отак вони «охороняють музеї», — обурюється Анатолій.

Нагадаємо, раніше Офіс генпрокурора оголосив про підозру у розкраданні майна Чорнобильської атомної електростанції російському генерал-майору поліції. Після захоплення військами РФ Чорнобильської АЕС підозрюваний керував операцією її незаконного утримання. На виконання його злочинних наказів зі складів, цехів, адміністративних будівель, службових кабінетів і промислових майданчиків підприємства було викрадено понад 2000 одиниць майна вартістю понад 26 млн грн.