ЗСУ контрнаступали на шести ділянках фронту – ISW

Українські захисники провели контрнаступальні операції на шести ділянках фронту. На деяких із них наші воїни досягли успіхів. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Міністерство оборони РФ, а також низка інших російських джерел стверджували, що Збройні сили України вели контрнаступальні операції на Лиманському напрямку, у районі Бахмута, на лінії фронту Авдіївка – Донецьк, на заході Донеччини, на адміністративному кордоні між Запорізькою та Донецькою областями, а також на заході Запорізької області.

Речний Східного угруповання військ ЗСУ полковник Сергій Череватий повідомив 2 липня, що наші військові продовжують наступати на флангах у районі Бахмута.

Крім того, російський «воєнкор» заявив, що ЗСУ досягли успіху на південний захід від Кліщіївки (7 км на південний захід від Бахмута).

На геолокаційних кадрах за 1 липня видно, що захисники просувалися на північний схід від Володимирівки (12 км на південний схід від Вугледара) на заході Донеччини.

Також російські джерела стверджували, що ЗСУ продовжували контрнаступати на південь та південний захід від Оріхова у західній частині Запорізької області.

Колаборант та представник окупаційної адміністрації в Запорізькій області Володимир Рогов заявив, що Сили оборони просунулися до позицій російських траншів у районі Роботине (12 км на південь від Оріхова), і що в цих окопах триває рукопашний бій.

Як зазначається, деякі російські джерела продовжують описувати ці контрнаступальні операції ЗСУ як «дрібніші» тактичні дії, аніж попередні українські контрнаступальні операції.

Мапа боїв: ISW

Інші висновки ISW

• Росіяни 2 липня завдали ще одну серію ракетно-авіаційних ударів по півдню України та Києву.
• Конфлікт російського міноборони зі спільнотою «воєнкорів» через тривіальну бойову операцію може свідчити про те, що російське військове командування не вважає, що в нього є інші успіхи, про які можна було б доповісти Путіну на тлі поточного українського контрнаступу.
• Спроба міноборони РФ перебільшити потенційну тактичну перемогу Росії біля Антонівського мосту та його спроби обмежити протилежну інформацію дали зворотний ефект.
• Путін продовжує стояти перед вибором: або стати на бік міноборони РФ, щоб захистити його ослаблену репутацію, або зберегти свою підтримку серед провоєнних ультранаціоналістичних «воєнкорів» та їхніх патронатних мереж.
• Російські та українські війська продовжували вести позиційні бої на лінії фронту Куп’янськ – Сватове – Кремінна.
• Українські та російські сили продовжували проводити обмежені наземні атаки навколо Бахмута та вздовж лінії Авдіївка – Донецьк.
• Російські джерела стверджували, що російські та українські війська проводили обмежені наступальні дії в районі західного кордону Донецької та східного кордону Запорізької областей.
• Російські джерела стверджували, що станом на 2 липня українські сили утримують обмежені позиції на лівобережній Херсонщині в районі Антонівського мосту.
• Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що російські чиновники планують створити регіональні центри з розробки безпілотників у Нижньому Новгороді, а також в окупованих Севастополі (Крим) і Маріуполі (Донецька область).
• Українські та білоруські джерела повідомляли, що президент Білорусі Олександр Лукашенко та інші білоруські чиновники та громадяни беруть активну участь у депортації українських дітей з окупованих територій до Білорусі.

Раніше ISW повідомляв, що окупанти, ймовірно, стягують під Бахмут сили з інших напрямків у відповідь на українські операції в цьому районі. Однак якщо цього підкріплення буде недостатньо, російське командування може зіштовхнутися з важким вибором: опинитися у ризикованому становищі в Херсонській чи Луганській областях або почати відводити сили з півдня України.