Банкова повідомила, які три умови пропишуть у договорі з РФ
Ядерний терор Кремля – інформаційна кампанія тиску на міжнародні спільноти, тому втрачається сенс будь-якої розмови з Росією взагалі
Росія може відійти від своїх примітивних ультиматумів тільки в одному випадку – коли отримає ляпасів «по мордасам». ЗСУ мають ефективно відпрацювати, а росіяни мають програти Донецьк, Луганськ, Херсон. Тоді можна буде сідати за стіл перемовин, сказав радник глави Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв'ю «24 каналу».
«Перед тим, як заходити у Крим, ми дійсно сядемо (за стіл переговорів – ред.), бо ми можемо і дипломатично забрати Крим. Наприклад, ми скажемо: «У вас є 48 годин, щоб залишити територію українського півострова Крим». Ось це можуть бути переговори. І тільки коли Росія «отримає» по зубах, після цього вона буде вести переговори. От я хочу, щоб і наші партнери це розуміли. Не можна просто так прийти і сказати: «Давайте сідати за стіл переговорів». Це не працює, особливо з країнами, які залишились у 16 чи 17 сторіччі», – пояснив Подоляк.
Якщо Росія вважає, що сила – це єдиний аргумент, то Київ пояснить це партнерам. Зараз переговори йдуть, але їх ведуть ЗСУ. А після цього під час перемовин Україна пропише три умови для країни-терористки Росії:
- Перше – Росія має забути слово «Україна» і не дивитись в нашу сторону, ми якось це зафіксуємо.
- Друге – Росія має виплатити всі компенсації за все, що вона зробила в Україні. Ми ж не можемо дозволити собі сказати: «А ні, ви тут все нам зруйнували, якось ми самі все це будемо відновлювати». Ми відновимо, але Росія має заплатити за все.
- Третє – ми такий список дамо величезний, де будуть записані прізвища воєнних злочинців і колаборантів. Ось ці всі істоти типу Сальдо, Балицького і так далі, вони мають пройти через судові процедури. Це нормальна переговорна позиція. І нам не треба посередників. У нас є фантастичний посередник під назвою ЗСУ.
Нагадаємо, Україна хоче пояснити будь-якій країні, що якщо у світі є певний набір цінностей – конкуренція, демократія, і за це потрібно проливати кров. Поки партнери думають, що Росію варто боятись, Київ не хоче боятись чи слухати.
Коментарі — 0