Лише половина українців, які мають пошкоджене житло, планують відновлювати його за власні кошти
Збройний терор Росії з 24 лютого незворотньо відібрав житло вже у 10% українців та потрощив 40% енергетичної інфраструктури нашої держави. Крім того, зруйновано понад пів тисячі культурних та історичних пам’яток. Більшість із них відновити неможливо. Орієнтовна сума збитків, яка гарантовано нижча за реальну цифру – майже $130 млрд.
Цю суму вирахували аналітики Київської школи економіки ще наприкінці вересня. А вже сьогодні, наприкінці жовтня до неї потрібно додати компенсацію за потрощену енергоінфраструктуру. Однак суми цих збитків не озвучуються владою з міркувань безпеки, оскільки офіційні цифри можуть допомогти ворогу.
Станом на сьогодні 10% українців не мають вцілілого житла – воно або пошкоджене (у 8%), або повністю зруйноване (2%). Інші ж, у кого житло перебуває на тимчасово окупованих територіях, не мають інформації про фактичний стан нерухомості (5% українців). Такі дані опитування соціологічної групи «Рейтинг».
Виймати гроші зі своєї кишені?
Пошкодження житлового фонду, які спричинила Росія, мають різні ступені. Найменші – вибиті шибки, пошкоджені внутрішні стіни, придатні до відновлення, знищений ремонт, зламані побутові речі тощо. Найтяжчі пошкодження – руйнування зовнішніх стін, тріщини, які розповзлися кількома поверхами, повністю зруйновані кімнати або квартири. Однак на будь-яке з пошкоджень потрібні немалі гроші, звідки їх брати під час війни – невідомо.
На сьогодні майже 57% українців, які мають пошкоджене житло, планують відновлювати його за власні кошти. 27% розраховують на державні виплати й програми з відновлення майна, а ще 12% сподіваються ремонтувати нерухомість коштами міжнародних організацій. 9% розраховують на кошти волонтерів, а 7% українців надються на підтримку родичів чи благодійних фондів. І хоч велика кількість людей розраховують на когось більше, аніж на себе, у реальному житті власники пошкодженого житла переважно таки взялись за ремонт самостійно: зізнаються, що не вірять, що дочекаються якихось серйозних виплат.
«Власники зруйнованого помешкання більше очікують на допомогу від держави, а власники частково пошкодженого житла планують справитись власними ресурсами. Загалом ті, хто уже почав ремонт, переважно роблять його за власний рахунок. У цілому більшу активність щодо відновлення свого житла проявляють мешканці, які вже провернулись додому. Більшість з них уже почали роботи з відбудови та подали заяву про пошкодження», – зауважують соціологи.
Водночас 90% опитаних українців впевнені: Росія зобов’язана компенсувати економічні та інфраструктурні втрати України за час війни. При цьому вірять, що це станеться, лише третина опитаних. Також третина опитаних готові особисто брати участь у судових позовах щодо компенсацій за втрачене майно або здоров’я в судах України та міжнародних інстанціях.
Міста України, які зазнали найбільших збитків через росіян
Хоч у цивілізованому світі агресор має відповідати за скоєне, керівник проекту «Підтримка реформ» Київської школи економіки Максим Нефьодов зізнається: суди можуть тривати десятки років, і гарантії, що люди отримають виплати, ще немає. Саме тому на початку війни запрацював всеукраїнський проєкт «Росія заплатить». Його мета – зібрати максимально точні дані про руйнування, спричинені країною-агресором в Україні. Зокрема, у рамках проєкту фіксують пошкоджену нерухомість, втрачений транспорт і навіть поцуплені рашистами речі домашнього вжитку. Ці дані потрібні українському уряду для оцінки збитків, яких зазнала держава та українці внаслідок російської агресії, та сформувала позови до Росії у міжнародні суди для відшкодування збитків.
«Станом на кінець вересня сума завданих Україні збитків – $127 млрд. «Лідирує» житловий фонд – $51 млрд. Найбільше постраждали регіони, які перебувають під окупацією. Тобто це Донеччина, ми говоримо і про Маріуполь, який фактично «стертий», і про «Азовсталь», Харківщина – зокрема, Салтівка (житловий масив обласного центру – «Главком»), де майже не залишилось жодного будинку, про Ізюм та інші міста, які відносно нещодавно звільнили ЗСУ. На підрахунки серйозно впливає й наявність підприємств на цих територіях, оскільки інфраструктура, транспортні, аеропортові об’єкти сильно впливають надані про збитки у розрізі регіонів. Наприклад, можна згадати про нафтопереробний завод у Кременчуці, який росіяни знищили. Чисто математично він коштує як половина невеликого міста», – пояснює Нефьодов.
Через терни – до російських компенсацій
Саме тому після житлового фонду у списку найбільш постраждалих від окупантів – промислові підприємства (орієнтовна сума збитків – близько $50 млрд) та інфраструктура ($35 млрд). Зокрема, найвагоміші об'єкти в цій статті збитків – знищені мости та пошкоджені українські дороги, не розраховані на тяжку техніку загарбників. Далі йде сільське господарство, на яке припадає $6 млрд втрат. У цю статтю збитків увійшла не лише потрощена техніка, а й та, яку окупанти активно крали за своєю «традицією». Слідом за агросектором – комунальні господарства та приватний транспорт українців, який окупантий й крали, і нищили.
Окремо експерти виділяють і втрати на розмінування територій, які поки що важко оцінити. Але відомо, що мова йтиме про мільярди доларів.
«Реєстрація знищених або зруйнованих об'єктів має закінчитися тим, що РФ компенсує все за рахунок держави, коштів російського Центрального банку та російських олігархів. Крім того, гроші будуть отримані з конфіскованих підприємств і активів Росії, які перебувають за кордоном і будуть продані на аукціоні, після чого передані Україні. Саме ці суми першочергово будуть використані на відновлення знищеного Росією й на виплату компенсацій людям, які постраждали фізично або чиї права були порушені росіянами. Для цього достатньо на сайті заповнити заявку, якщо ви знаєте про зруйнований об'єкт або самі постраждали від російських окупантів. Наголошу: це не означає, що сьогодні ви заповните заявку, а завтра отримаєте компенсацію. Нагадаю, що компенсація від Іраку кувейтським громадянам за війну розтягнулася на 29 років. Сподіваюсь, ми пройдемо цей шлях разів у 10 швидше», – сподівається Нефьодов.
Антикультурні вандали з Росії
Крім інфраструктурних об'єктів країна-терористка потрощила й унікальні історичні та культурні пам’ятки. Російськими снарядами були знищені Маріупольський драмтеатр, Святогірська лавра на Донеччині, художній музей імені Архипа Куїнджі та Храм Різдва Богородиці. Також окупанти на початку вторгнення спалили музей Марії Примаченко, звідки місцеві ще встигли похапцем винести оригінали картин художниці – для цього кияни згуртувалися й таємно проникли у приміщення, аби врятувати спадок майстрині. У Харкові війська РФ знищили єдиний в Україні Національний центр генетичних ресурсів рослин, в якому зберігалися понад 160 тис. сортів і гібридів з усього світу. А з садиби Попова, розташованій у Василівському районі Запорізької області, росіяни вкрали мармуровий туалет графів Попових. У Маріуполі рашисти покрали з музеїв усі цінні експонати.
Загалом Росія лише станом на вересень здійснила 500 воєнних злочинів проти культурних пам’яток України. За інформацією Міністерства культури, найбільше постраждали Донецька область (130 руйнувань) та Харківщина (108 випадків потрощених пам’яток). Загалом Росія знищила або пошкодила 377 мистецьких об’єктів та закладів культури.
«169 релігійних споруд, 75 будинків культури, театрів, кінотеатрів та інших мистецьких осередків, 52 меморіальних пам’ятники, 45 бібліотек, 36 музеїв та заповідників», – зазначають у міністерстві.
Не можна забувати й про українську «Мрію» – найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак. Він згорів у Гостомелі в перший же день наступу росіян, 24 лютого, в ангарі. Його обстріляли з російських вертольотів. За підрахунками українських спеціалістів, вартість відновлення «Мрії» – близько $3 млрд.
Ще одна важлива, але недооцінена стаття – екологічна. Від 24 лютого Росія щодня завдає значних збитків довкіллю України, забруднюючи порохом і свинцем, мастилом, військовим сміттям, отрутами та металобрухтом українські ліси, поля, водойми тощо.
За оцінками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, сума збитків від забруднення екології, спричинених війною, оцінюється близько $25 млрд. Ще орієнтовно $11,5 млрд необхідно для усунення наслідків забруднення ґрунту. На сьогодні задокументовано близько двох тисяч конкретних випадків завдання прямої шкоди навколишньому середовищ та 244 екологічних злочинів. Зокрема, майже третину із розміру оцінених збитків (понад 407,3 млрд грн) становлять збитки, завдані земельним ресурсам України. Понад 176,5 млрд грн збитків завдано атмосферному повітрю внаслідок неорганізованих викидів забруднюючих речовин, які підіймаються у повітря під час пожеж, спричинених обстрілами, у тому числі й на територіях лісових масивів, об’єктах природно-заповідного фонду.
«Те, що відбувається зараз, – безпрецендентний процес»
На сьогодні Росія скоює в Україні три види злочинів. Воєнні, які розслідуватиме Гаага або Міжнародний кримінальний суд, вважаються найтяжчими, але водночас їх найскладніше довести. Розгляд цих злочинів розтягнеться на десятки років, адже там треба довести не лише те, що росіяни знищили, наприклад, лікарню, а й що знали, що там перебували люди. Відповідно потрібно довести, що чиновники чи військове керівництво віддавало наказ з метою вбивства людей. Крім того, потрібно доводити, що це не була помилка, що ракета не «схибила» й не зіткнулася зі зграєю качок, через що упала раніше. Тому судити будуть політиків, чиновників або військових, які віддавали чи виконували злочинні накази.
Порушення прав людини – теж індивідуальні позови українців або бізнесу, якими займається Генпрокуратура і яку йдуть по «ланцюжку» до Європейського суду з прав людини. До цих злочинів зараховують і поранення, і смерть родичів, і примусову депортацію чи конфіскацію майна. У цьому випадку судитимуть конкретних росіян, які це робили, або державу – тобто вся Російська Федерація буде платити компенсації постраждалим.
Третій вид злочинів – економічні. Для них створений специфічний процес доведення провини війська РФ. Метою судового позову є не покарання злочинців, які сядуть у в’язниці, а стягнення активів із Росії на відбудову України. На сьогодні такі справи – безпрецендентний процес, каже Максим Нефьодов.
Керівник проєкту «Росія заплатить» наголошує, що всі відомості про потрощені пам’ятки та об’єкти систематизують, аби можна було відслідковувати відновлення та розбудову об'єктів.
«На сьогодні ми працюємо з Мінрегіоном для створення мапи руйнувань, які завдала Росія. З супутникових даних будуть розроблені карти того, що поруйновано, скільки на це потрібно спрямувати коштів, хто буде підрядником (коли гроші вже будуть залучені в проєкт) і на якій стадії буде ремонт або будівництво об’єкту», – пояснює Максим Нефьодов.
Хто вкладеться у відновлення України?
До підтримки післявоєнної України долучаться й західні країни. Зокрема, США обіцяють щомісячні півтора мільярда доларів, які будуть спрямовані на підтримку українського бюджету. Є сподівання, що і Європейський Союз зможе виділяти не менші суми.
«До великих інфраструктурних проектів буде долучений і Світовий банк, міжнародні інституції, і Європейський інвестиційний банк, які до цього успішно працювали в Україні над великими інфраструктурними та транспортними проєктами», – зауважує Максим Нефьодов.
Додамо, що майже 40% українців вважають, що для відновлення інфраструктури та економіки України вистачить п’яти років. 25% вважають, що на це потрібно до десяти років, а 23% – що знадобиться понад десять років. І лише 4% українців вважає, що відбудова руйнувань займе менше року.
Аліна Євич, «Главком»
Коментарі — 0