Тіньовий міністр оборони в уряді Тихановської: Ймовірність вторгнення з Білорусі – 70%
Інтерв’ю
Валерій Сахащик: Влада Білорусі більше схожа на окупаційну адміністрацію
Ймовірність вторгнення з Білорусі знову зростає. Якщо наприкінці лютого державний кордон з Україною перетнули колони російських військ, то цього разу компанію їм може скласти білоруська армія.
На початку жовтня білоруський диктатор Олександр Лукашенко повідомив, що Росія та Білорусь почали розгортання регіонального угруповання військ. Він заявив, що це дії у відповідь, бо нібито Україна планує завдати ударів по території Білорусі. Між тим до цієї країни вже прибули тисячі військових із Росії. Натомість про чисельність, яку має досягти створене угруповання, не повідомляється.
Про те, наскільки великою є ймовірність нового вторгнення з території Білорусі, якою є мотивація білоруських солдат і чим білоруська військова техніка краща за російську в інтерв’ю «Главкому» розповів колишній командир бригади білоруських десантників Валерій Сахащик. Він також є членом Об`єднаного перехідного кабінету Світлани Тихановської з питань оборони і нацбезпеки. По суті, «воєнним міністром».
В Україні колишній комбриг став відомим через публікацію декількох відеозвернень до білоруських військових із закликом не виконувати злочинних наказів режиму Лукашенка і не йти проти українців зі зброєю.
«На камеру показують «чмобіків», а приїжджають досвідчені бійці»
Невизнаний президент Олександр Лукашенко заявив про формування регіонального російсько-білоруського угруповання. Про що це говорить, наскільки потужним буде це угрупування? Чи справді Путін дотиснув білоруського диктатора і він готовий повноцінно втягнути Білорусь у війну з Україною?
Наприкінці минулого – на початку цього року ударне угруповання для агресії в Україні створювалося під виглядом навчань. Проте безкінечно неможливо все робити під виглядом навчань. Настільки тривалих навчань не буває. Тому вони (самопроголошена влада Білорусі) і придумали легенду з розгортанням цього регіонального угруповання, нібито хтось загрожує Білорусі зараз.
Досить складно вірити тому, про що говорять наші офіційні особи. Якщо ви пам'ятаєте, Дмитру Гордону за кілька днів до агресії Лукашенко особисто сказав, що ніколи ніхто не нападе на Україну з території Білорусі. А за день до нападу, 23 лютого, міністр оборони Віктор Хренін сказав, що ніколи не буде агресії у бік України. Але що сталося потім ми всі пам'ятаємо. Тому я не надавав би великого значення тому, що вони кажуть.
Звичайно, зараз прибувають до Білорусі російські війська. Причому на телекамеру показують «чмобіків», яких тільки призвали до армії. Насправді до Білорусі приїжджає досить багато досвідчених бійців з бойовим досвідом, приїжджають з технікою, озброєнням та боєприпасами. Мій особистий прогноз: на 30% є ймовірність, що все це робиться для того, аби напрягти Україну та відтягти частину її військ до північних кордонів. А на 70% є ймовірність, що ці дії є підготовкою до чергового етапу агресії проти України з території Білорусі.
Нещодавно в інтернеті з’явилося відео, на якому на поїзді перевозиться військова техніка нібито з Білорусі до Росії. Але якщо готуєшся нападати, навіщо віддавати техніку, тим більше коли до Білорусі прибувають тисячі російських військових зі своєю технікою?
Білоруський воєнний округ у СРСР був округом другого ешелону, знаходився біля ставки військ західного напрямку. У Білорусі на складах, так само як у вас в Україні, після розвалу СРСР залишалася величезна кількість озброєння, яке останніми роками Білорусь продавала. Але не вигідно продавати немодернізовані танки, вони коштують дуже дешево. Набагато вигідніше проводити їх ремонт, модернізацію та продавати опісля за гарною ціною. Тим більше, що у Білорусі багато чого виробляється. Зокрема приціли, включаючи нічні, й багато чого іншого. Тому танки допрацьовують та продають. Наскільки я знаю, на кінець минулого року у Білорусі було близько 150 немодернізованих танків. Я думаю, що зараз просто у прискореному порядку проводять їх модернізацію та продають Росії. Це не пов’язано із утворенням угруповання проти України, це зовсім інший бізнес-проєкт. Лукашенко продає те, що є зайвим, це вигідний бізнес. Білоруські війська повністю укомплектовані.
«Сили спецоперацій доукомплектовують до вимог воєнного часу»
У Росії проходить так звана часткова мобілізація. Чи є подібне у Білорусі? Який ця мобілізація має вигляд і чим відрізняється від російської?
Мобілізація йде повним ходом. Починали з військовослужбовців усіх категорій: солдатів, сержантів, прапорщиків, офіцерів, які служили у Силах спеціальних операцій. Призивали до віку 35 років. Зараз уже і старших забирають до армії. Усі частини з'єднання Сил спеціальних операцій доукомплектовують до штатів воєнного часу. Маю інформацію звідти. Щодо сухопутних військ, точної інформації немає. Але заклики приєднуватися до армії мають місце всюди. Білорусів уже не випускають за кордон, вручають повістки, це вже має масовий характер.
У Росії ми спостерігаємо хоча б поодинокі акції протесту проти мобілізації. Чому білоруси не протестують?
У Росії теж було небагато цих акцій протесту і вони не мали масового характеру. Я вам наведу маленький приклад. В одному з військкоматів Вітебської області кілька днів тому було 50 людей, які прибули за повістками. Двоє солдатів запасу почали ставити питання військовим: «Куди? Навіщо? Скільки? А чи не відправлять нас на війну? На війну ми не хочемо!». Військком не став відповідати на запитання. А потім до хлопців прийшли омонівці (ОМОН – мобільний загін спеціального призначення), відлупцювали їх гумовими кийками, закували у наручники, кинули до машини і кудись відвезли. Більше подібних питань ніхто з призваних не ставив.
«Переважна більшість білорусів не хочуть на війну»
Нещодавно ви виступили на YouTube з черговим зверненням до білорусів не брати участь у війні на боці Росії. З огляду на високу ймовірність нового вторгнення з Білорусі, чи почули вас, якою була реакція на ваше звернення?
Якась реакція, звичайно, є. Принаймні, багато коментарів. Переважна більшість коментаторів схвально відгукнулися на відео, висловлюють солідарність зі сказаним. Є якась кількість дегенератів, які за війну і намагаються мене затаврувати ганьбою, звинувачувати у якійсь зраді. Не знаю, кого я зрадив.
Скільки проти війни і за війну? Будь-яка соціологія у Білорусі заборонена, але з того, що я знаю, і цивільні, і військовослужбовці не хочуть воювати з Україною, не бачать у ній ворога і робитимуть все, щоби уникнути цієї мерзенної справи. Багато людей, які підлягають призову, намагаються зараз втекти за кордон. Я впевнений, що переважна більшість білорусів не хочуть брати участь у війні.
У нас люди більше залякані, ніж у Росії. У Росії жорсткий тиск на громадянське суспільство почався не так давно. А у Білорусі це відбувається вже понад 20 років. Особливо після подій 2020 року, після так званих виборів, коли у нас були масові протести. Після акцій десятки тисяч громадян зазнали жорстоких знущань і отримали тюремні строки просто за участь в абсолютно мирних протестах.
Також не забувайте, що чимало білорусів після 2020 року виїхали за кордон. Це, за різними оцінками, від 700 тис. до 1 млн людей. Це дуже велика кількість людей для нашої країни. Напевно, це чверть працездатного населення.
Окрім того, нашим людям дуже складно нині отримати візи. А без візи білоруси з усіх країн-сусідів можуть заїхати хіба що до Росії. До України не пускають. То куди ще їхати? Але люди все одно якось виїжджають.
«Удар по Білорусі не зупинить Лукашенка і Путіна»
За вашими словами, якщо Путіну вдасться втягнути білоруську армію у війну, то Україна одразу знищить Мозирський нафтопереробний завод, критичну інфраструктуру на території Білорусі. Про яку інфраструктуру ідеться? Хіба її знищення зупинить Путіна і Лукашенка?
Це не зупинить Лукашенка і Путіна, але це (удар у відповідь) має справити враження на білоруський народ. Це моя особиста думка, сформована на підставі бесід із багатьма старшими офіцерами українських Збройних сил.
Я розумію, що українській стороні вже давно хочеться дати Білорусі жорстку відповідь, руки свербять. Але поки що вони тримаються і це добре. Але якщо піде черговий удар по Україні, то факторів стримування більше не буде.
З Росії надходить багато сигналів про погану якість розконсервованого озброєння. То іржаві автомати виявляються, то танки без акумуляторів. У якому стані білоруська військова техніка і озброєння?
Якщо порівняти середній рівень техніки у Білорусі і Росії, то у Білорусі він значно вищий. Це попри те, що у нас старша техніка. Але вона утримується все-таки краще і у Білорусі немає такого безладу, такої корупції як у Росії. На армію хоч і виділяється небагато, але все-таки є дисципліна і порядок.
Чого Україні найбільше слід боятися від армії Білорусі?
Білоруська армія досить непогано займається бойовою підготовкою. Військові білоруської армії, в основному, займаються тим, чим належить займатися військовим. У них непогані вміння як у виконанні одиночних задач, так і задач у складі підрозділів. Я думаю, що білоруська армія може створити проблеми для України. Натомість у білорусів стара техніка, старі засоби зв’язку. Це може їх серйозно підвести.
«Є відморожені, які кажуть, що давно взяли би Київ»
Є чимало розмов, що у білоруських солдат зовсім немає мотивації.
Мотивації, звичайно ж, ніякої там немає. Є зовсім невелика кількість відморожених, які не замислюються ні про що у своєму житті. Тобто вони висловлюються про те, що давно вже взяли би Київ. Та таких зовсім небагато. Переважна більшість не мають жодної мотивації йти в Україну, всі усвідомлюють згубність наслідків та їхню трагічність. Інша річ, що державна машина придушення та залякування за 28 з лишком років царювання Олександра Лукашенка вже налагоджена так, що людям досить складно з чимось не погодитись і щось не виконати. У нас за найдрібніші провини людей карають вкрай жорстоко, і я не знаю точно, як розвиватимуться події.
Яка ймовірність саботажу злочинних наказів на рівні середньої і молодшої офіцерської ланки?
Ймовірність саботажу є. Але масштаби прогнозувати складно. Окрім того, я думаю, що людей будуть дурити. Наприклад, білорусам скажуть: «Давайте ми підемо вперед, а ви там забезпечуйте безпеку комунікацій, охорону тилів». Приблизно таке можуть зробити. Це моє припущення.
Ви уже говорили, що усе зробите для того, щоби білорус не пішов зі зброєю на білоруса. А якщо білоруська армія увійде до України, ваші дії?
Я вважаю українську націю найгероїчнішою нацією, принаймні за останні 80 років після Другої світової війни. Якщо Росії вдасться перемогти Україну, вона одразу піде далі і наступними країнами будуть Польща, Литва, Латвія, якісь іще. Звичайно ж я допомагатиму Україні, як можу.
У вас є розуміння як самі білоруси реагуватимуть, якщо армія їхньої країни вторгнеться до України?
Виїзд з країни вже дуже обмежений. Чоловіків призовного віку вже майже не випускають з країни. Люди, звичайно, дуже бояться початку війни у себе у країні і дуже хотіли би цього уникнути. Які будуть дії? Білоруси, думаю, набагато більше за українців «памяркоуны»: сподіваються на диво, на якийсь добрий фінал.
Допускаю, що виникатимуть достатньо серйозні, у тому числі силові протести, із застосуванням зброї. Це якщо дійде вже до крайнощів і люди зрозуміють, що далі буде лише гірше.
На початку повномасштабної війни партизани на території Білорусі влаштовували акції. Наприклад, підірвали залізничну колію. Але останнім часом про подібні акції нічого не чутно. Чому? Вже немає кому їх проводити?
Партизани, звичайно ж, є. Людей, які готові до рішучих дій, дуже багато. Та проблема, в основному, у тому, що акції виконувалися на аматорському рівні. Звичайно, мав місце якийсь ефект, але не настільки великий, як міг би бути. Якби все це було нормально сплановано, підготовлено і на якомусь нормальному рівні проведено, тоді можна було би говорити про успіх. А так багато людей постраждало, багато було заарештовано, вони отримали величезні терміни ув’язнення. Одному з чоловіків прострілили коліна під час затримання. Це людей налякало.
У Білорусі все тримається на страху... Я у 2020 році після виборів був на масових маршах протесту, бачив очі людей. Вони були готові до дуже рішучих дій, але у нас не було ніякого лідерства, жодної організації, і люди просто не знали, що і як можна зробити.
Чи зараз відбуваються вилазки білоруських диверсантів на українські території? Які ділянки вони промацують для можливого вторгнення?
Є якісь ознаки того, що такі групи виходили здебільшого у західній частині України – Волинська область. Натомість на 100%, що це так, сказати не можу.
Тобто атака з метою вдарити по логістиці постачання озброєнь?
Я вважаю, що це цілком можливо.
Скільки білорусів воює зараз на боці України? Які підрозділи окрім полку Кастуся Калиновського ще є?
Є ще кілька підрозділів. Але точну цифру вам не назву, її ніхто не називає з міркувань безпеки. Кілька сотень білорусів воює.
«Створення Інтернаціонального легіону відбулося поспіхом»
В Україні часто критикують росіян, які втекли від мобілізації, але не протестують закордоном проти війни і не приєднуються до українців у збройному опорі. Але ж з Білорусі також виїхали сотні тисяч людей. Чому білоруси масово не приєднуються до опору?
У мене є пояснення. Я вважаю, що створення Інтернаціонального легіону відбулося поспіхом і з великою кількістю недоробок. Це дуже вплинуло на динаміку розвитку цього руху. Військові частини, сформовані під егідою цього легіону – це фактично частини легкої піхоти. Тобто людей озброюють стрілецьким озброєнням, без артилерії, без засобів протиповітряної оборони та у такому стані затикають ними дірки на передовій. Я спілкувався з американцями, які воювали в Інтернаціональному легіоні. Вони зазнали великих втрат і дуже багато з них поїхали звідти. Люди виявилися психологічно не готовими до того, що не матимуть технічної переваги над противником, а просто випробовують долю, сидячи в окопах і чекаючи, доки прилетить. Майже немає у Легіоні загиблих від кульових поранень, гинуть від вогню артилерії і це досить складно психологічно пережити людям. Плюс, дуже складна процедура в'їзду до України, проведення перевірок дуже тривале, не всі готові до такого.
Тобто, я вважаю, що тут проблема навіть більше в українській стороні. Коли почалася повномасштабна війна, були тисячі охочих приєднатися до боротьби. Але надалі люди побачили, як це все відбувається насправді і кількість охочих почала різко зменшуватися. Думаю, якщо відбудуться зміни, ситуація і з добровольцями покращиться.
Чи спілкувалися ви на цю тему з українськими колегами? З ким саме, що відповідають?
Я висловлював свої думки тим, з ким ми підтримуємо контакти. У мене не було контактів нагорі.
Є така думка, що Росія може завдати ядерного удару з території Білорусі, аби втягнути її у війну. Наскільки ви допускаєте такий сценарій і чи знатимете заздалегідь, якщо він готуватиметься?
Складно сказати може чи не може таке статися. З одного боку, найчастіше шило у мішку не приховаєш, інформація якось просочується. Але з іншого боку, військові можуть дотриматися настільки суворого режиму секретності, що ніхто ні про що не дізнається.
Лукашенко є повним заручником ситуації через фінансування сьогоднішньої білоруської влади з одного джерела – з Росії. І якщо це фінансування припиниться, то влада досить швидко припинить своє існування. Тому я припускаю, що виконають будь-яке бажання Путіна. Але зможуть це зробити таємно чи ні, час покаже.
Верховна Рада України може визнати Білорусь тимчасово окупованою Росією. Як ви взагалі ставитеся до цієї ідеї?
Мені здається, що у цьому є здоровий глузд. Тому що насправді сьогоднішня влада Білорусі більше схожа на окупаційну адміністрацію, ніж на владу, обрану народом своєї країни.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0