Допоможи собі сам. Хто і як фінансує партію Садового

У 2017 році об’єднання «Самопоміч» подало до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) другий річний фінансовий звіт, який містить інформацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Нагадаємо, що у 2016-му та першому півріччі 2017 року Центр «Ейдос» вже аналізував звітність політичної сили Андрія Садового та сформував для неї перелік рекомендацій, їхнє виконання дозволило б партії підвищити транспарентність та відкритість. Тепер маємо можливість побачити, як змінились підходи «Самопомочі» за останні два роки та наскільки партійці дослухались до голосу громадянського суспільства.

Завдяки Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції», вже два роки поспіль ми маємо змогу аналізувати фінансову та господарську діяльність політичних партій. Здійснюваний Центром «Ейдос» у 2017 році аналіз фінансових звітів партій за 2016 рік став підґрунтям для формування і передачі пропозицій щодо усунення виявлених порушень та приведення їхньої діяльності у відповідність до вимог закону. Наразі під прицілом 2017 рік. Аналітики продовжують вивчати фінансові звіти і діяльність партій, а також інформувати суспільство про поступ у реформі партійних фінансів.

ДНК партії

«Самопоміч», центральний осередок якої зареєстрований у Львові, має 74 представництва у різних регіонах України, покриваючи всі 24 області. Найбільшу кількість осередків партія має у Вінницькій та Житомирській областях – по дев’ять, найменшу – по одному – аж в дев’яти областях України.

У 2016 році Центр «Ейдос», готуючи рекомендації для цієї парламентської партії, звертав увагу на те, що «Самопомочі» варто відкрити банківські рахунки для всіх діючих осередків в регіонах.       Проте, попри досить розгалужену мережу представництв, не всі з них сьогодні мають рахунки у банках, їхня наявність покликана легалізувати весь грошовий обіг партійних коштів та виключити процес тіньового фінансування. 17 регіональних осередків «Самопомочі» з 74-х, ігноруючи вимоги закону, працюють поза банківською системою. У відповідь на запит голова виконкому партії Олег Лаврик зазначив, що відсутність банківських рахунків у всіх осередків пояснюється тим, що не всі з них мають статус юридичної особи. Проте у звітах політичних партій існує лише одна графа, присвячена регіональним представництвам – «місцеві організації політичної партії, які у встановленому порядку набули статус юридичної особи». Тому видається, що пан Лаврик, який є уповноваженою особою на підписання фінансового звіту «Самопомочі», не повною мірою володіє інформацією: або щодо кількості осередків, що мають статус юридичної особи, або щодо причини відсутності у них офіційного банківського рахунку.

Хоча варто зазначити, що об’єднання не працює за схемою, характерною, наприклад, для Блоку Порошенка, коли кошти, які акумулюються на центральному рахунку партії, включаючи й фінансування з державного бюджету, діляться та переказуються на рахунки в регіони. Забезпечення життєдіяльності всієї структури партії здійснюється з центру: всі внески фізичних та юридичних осіб та інші доходи надходять на центральний рахунок партії, з якого пізніше оплачуються всі видатки «Самопомочі», таким чином роблячи регіональні банківські рахунки просто формальними. Тому де-юре партія порушує законодавство, проте де-факто на практичній діяльності це не мало б відображатися, адже ця політична сила є однією з найбільш централізованих.

57 осередків партії, які виконали вимогу закону щодо банківських рахунків, зазвичай одним не обмежуються: мають по кілька рахунків у різних банках, серед яких виділяється пара улюблених. Так, 29 рахунків відкрито у Приватбанку, 27 – у Украгазбанку (в якому, до слова, розміщено й два з трьох рахунків центрального офісу партії). По п’ять рахунків «Самопоміч» має в Ощадбанку та Укрсиббанку, по два – в Укрсоцбанку, Авалі та банку «Кредит Дніпро», по одному – в банку «Восток» та ПУМБі.

Центральний осередок об’єднання, де власне й збираються всі кошти партії (за винятком київської міської організації партії, яка теж має кошти та виступає й одним з донорів, про що - далі), співпрацює з двома банківськими установами: Укргазбанком та Укрсиббанком.

У кінці 2017 року в секретаріаті «Самопомочі» працювало 282 людини та п’ять осіб – в обласних осередках. Проте в силу особливостей діяльності партії, заробітна плата для всього штату виплачується централізовано, незалежно від того, де фактично працює особа.

Майно партії

Майно здебільшого належить не самій політичній силі: у безпосередній власності перебуває лише розпізнавальний знак партії, оцінений у 100 тис. грн. Тут одразу варто звернути увагу на невиконану рекомендацію партії щодо реєстрації офіційної партійної газети: витрачаючи левову частку своїх доходів на видавництво партійної газети, партія «Самопоміч» досі не вказує її в переліку свого майна, хоча у Державному реєстрі друкованих ЗМІ та інформагентств як суб’єктів інформаційної діяльності партія вказана засновником газети.

Витяг з реєстру

На праві ж користування об’єднання володіє активами на 67,4-млн, їхню абсолютну більшість складає нерухоме майно (59,3 млн), решта – транспортні засоби (8,1 млн).

«Самопоміч» має велику кількість офісів, абсолютна більшість яких має досить малу – пару десятків метрів – площу. Так, найменші представництва розташовані у невеликих населених пунктах: Гусятин (14 м²), Лубни (13 м²), Васильків (12 м²), Ланівці (10,4 м²), Іршава (10 м²). Значні площі використовують осередки у Броварах (158,7 м²), Івано-Франківську (160 м²) та  Хмельницькому (175 м²).

Проте найбільші офіси партії у Києві та Львові: у столиці на бульварі Лесі Українки, 2 та на вул. Іллівській, 8 по 320 м², на вул. Золотоустівській, 50 – 365 м². Офіс у рідному Львові об’єднання на площі Міцкевича 6/7, який «Самопоміч» винаймає у Львівської міської ради, займає 318,2 м².

Київське представництво політсили на бульварі Лесі Українки, яке партія орендує в ПАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва», оцінене всього у 79,8 тис. грн, тобто 250 грн за метр. Для порівняння, наприклад, офіс партії у м. Бережани Тернопільської області в 30 м² оцінений у 290 тис. грн, а 19,7 м² приміщення в Бердичеві на Житомирщині – в 188,5 тис. грн.

Витяг із фінансового звіту «Самопомочі» за 2017 рік

Автопарк «Самопомочі» складається із 40 орендованих по всій Україні автівок: 37 машин перебуває у власності приватних осіб та три – в юридичних: Skoda Fabia 2004 року надає однойменна громадська організація «Об’єднання «Самопоміч», дві Toyota 2007 та 2016 років орендовані у ПАТ «Промбудприлад» та ПАТ «Південьзахіделектромережбуд», акціонери яких пов’язані з фінансуванням «Галицької партії» (більше про це читайте на «Главкомі» тут).

Найдешевшу та найдорожчу автівки партія винаймає на Житомирщині: тут у Радомишлі їздить партійний ЗАЗ «Славута» 2004 року. Задекларована вартість авто близько 37 тис. грн, та BMW X6 2010 року, яку «Самопоміч» орендує в обласному центрі, оцінено в майже мільйон – 997 тис. грн.

Загалом партія має в своєму автопарку вісім автомобілів Skoda, сім Toyota, п’ять Renault, по три Mitsubushi та Volkswagen, по дві Opel, Hyundai, ВАЗ та по одній  Honda, Chenrolet, ИЖ, Great Wall Safe, Nissan, BMW, ЗАЗ, та Dacia.

Також на праві користування «Самопоміч» володіє доменним ім’ям «samopomich.ua», яке належить лідеру політичної сили Андрію Садовому.

Доходи партії

Об’єднання «Самопоміч» входить в число партій, які багато «заробляють» та багато «витрачають»: отримавши 100,6 млн грн з державного бюджету та 968 тис. грн пожертв від фізичних та юридичних осіб, на кінець 2017 року на рахунку політичної сили залишилось трохи менше 400 грн.

З майже мільйона внесків, отриманих з приватних джерел 52% припадає на юридичних осіб, хоча фактично третина з них – це повернення кандидатських застав від виборчих комісій. Єдиним великим внеском не від громадян є переказ 397 тис. грн від київської міської організації «Самопомочі». 

Пожертвування від фізосіб мають вигляд транзакцій в середньому на кількасот гривень, нижня межа – 50 грн, що, за словами Олега Лаврика, складає місячний членський внесок. Проте у звіті партії не відображено окремої суми як оплати партійного членства, на що Центр «Ейдос» звертав увагу й у 2016 році. У будь-якому випадку загальна сума транзакцій, що одноразово перевищують тисячу гривень, складає лише 162,2 тис. грн. Абсолютна більшість осіб, які їх здійснили, під час первинного пошуку в мережі виявляються членами та працівниками секретаріатів «Самопомочі». Більше того, впадає у вічі, що внески однаковими сумами (наприклад, 2 172 грн.) відбуваються в один день та часто надходять з одного населеного пункту або одного району, що наштовхує на думку про практику, характерну для партії «Свобода»: одна або кілька осіб, зібравши внески від певної кількості членів партії, робить один внесок від свого імені.

Також протягом 2017 року партійну касу об’єднання на невелику суму поповнили й нардепи та лідер політичної сили: по 400 грн переказали народні депутати Роман Семенуха та Олена Сотник, 600 грн – голова фракції «Самопомочі» в Київраді Сергій Гусовський, 1 тис. надіслала заступник голови парламенту Оксана Сироїд та депутат Олег Лаврик, 1,6 тис. – Руслан Сидорович, 2,5 тис.  – нардеп Тарас Пастух. З керманичів партії 1,1 тис. переказав лише Андрій Садовий.

Окремо в 2017 році партія отримала добровільні пожертви в негрошовій формі: монітори, сервер та обладнання на загальну суму 388 тис. грн від підприємця Івана Фільченка та депутата Львівської міської ради від «Самопомочі» Юрія Мельника.

Видатки партії

За 2017 рік «Самопоміч» витратила 101,8 млн грн, з яких 1,1 млн – витрати з власних коштів, а 100,6 млн – кошти з державного бюджету.

ТОП-5 усіх видатків партії:

• матеріальні витрати та оплата послуг – 40,1 млн грн;
• пропаганда – 23,0 млн грн;
• заробітна плата – 17,6 млн грн (що в середньому на місяць складає близько 5,1 тис. грн на працівника);
• податки – 9,2 млн грн;
• оренда приміщень – 6,6 млн грн.

Також безпрецедентно багато, як для середньостатистичної української партії, «Самопоміч» витратила на проведення з’їздів – 4,9 млн грн. 

З власних коштів партії в основному фінансувала оренду офісу у Львові, в якому вона власне й зареєстрована, а також оплачувала грошові застави за своїх кандидатів у депутати та частково друк газети, на який витратила трохи більше 126 тис. грн.

Коштами, отриманими з державного бюджету, партія забезпечувала абсолютну більшість своїх щоденних потреб, найвитратнішою з них для «Самопомочі» є комунікація з громадянами.

Партія відрізняється від більшості політичних сил тим, що практично не купує реклами: гроші витрачаються на виготовлення власної газети «Об’єднання Самопоміч». Витрати йдуть не лише на друк, але й на її розповсюдження, а також на виготовлення власних радіо та телепрограм, зокрема, «Самопоміч.Країна». Лише на цю програму за 2017 рік сумарно пішло 1,4 млн грн. Також на статтю «пропаганда» у випадку цієї партії входять витрати на купівлю ефірного часу для трансляції власного продукту.

Не зраджує політична сила і своїй любові до організації різноманітних тренінгів та навчань, які теж не дешеве задоволення. Навчання тренера-консультанта компанії «Бізнес-тренінг» Олександра Лісовика обійшлись партії майже в мільйон – 947,3 тис., лекції консультанта з питань комерційної діяльності (відповідно до даних реєстру фізосіб) Олексія Кебаса – 615,8 тис. грн.

Загалом, «Самопоміч» показує себе як досить відповідальна партія, яка реально функціонує: у звітах містяться затрати на ремонт комп’ютерів та автівок (і судячи з даних, найчастіше партію підводять автомобілі Toyota), мийку машин, заправку картриджів та купівлю меблів.

Доступність партії

Під час аналізу доступності об’єднання «Самопоміч», виникають змішані відчуття. З одного боку, політична сила дослухалась до рекомендації «Ейдосу» зробити помітку щодо офіційності власного сайту.

Більшість обласних осередків партії також мають власні підсайти, які можна знайти, перейшовши з головного на регіональний ресурс. Саме на них можна знайти адреси всіх осередків області, контактні дані та ім’я особи, відповідальної за зв’язки з громадськістю, що теж є втіленням рекомендацій громадських активістів.

Виняток становлять вісім обласних осередків, які мають контакти, але не мають власної інтернет-сторінки: донецький, запорізький, івано-франківський, луганський, миколаївський, сумський, хмельницький та чернівецький.

Величезним плюсом є те, що кожен сайт регіонального осередку, а також сайт самої партії, містять кнопку «Підтримати нас» з детальною інструкцією, які особисті дані обов’язково треба вказати. Таким чином політична сила показує, що робить спроби співпрацювати з громадянами та дає їм шанс підтримати діяльність фінансово.

Проте, враховуючи, що «Самопоміч» – вкрай централізована партія, рахунок, який висвітлюється на сайтах всіх обласних осередків, – це центральний рахунок партії у Львові. Тому рекомендація «Ейдосу» «публікувати актуальні рахунки осередків на підсайтах партії» залишилась не почутою.

Більше того, на офіційній сторінці партії досі немає закладки «Фінансова звітність», а самі звіти можна знайти лише в рубриці новин. Отже, знайти їх безпосередньо на ресурсі партії вкрай складно та під силу лише людині, яка готова під час їх пошуків прогорнути величезну кількість новин за тижні чи місяці.

У підсумку «Самопоміч» показує позитивну динаміку в провадженні своєї діяльності та розумному використанні фінансів, проте досі залишається глухою до багатьох зауважень громадськості, що стосуються її відкритості до суспільства та власних виборців.

^{Публікація видана за підтримки Європейського союзу і Центру демократії та верховенства права (проект «Посилення коаліції РПР») в рамках виконання проекту «Підвищення обізнаності громадян щодо фінансування політичних партій як запорука зменшення політичної корупції в Україні», який впроваджується Центром «Ейдос». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру «Ейдос» і в жодному разі не відображає погляди Європейського союзу чи Центру демократії та верховенства права. Матеріал підготовлено через аналітичну систему YouControl.}

Катерина Давиденко, аналітик Центру «Ейдос»