Кандидатство України в ЄС: Венеційська комісія нагадала про свої рекомендації

Президентка Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) Клер Базі-Малорі привітала надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу. Вона нагадала, що процес приєднання до ЄС потребує значних зрушень у різних сферах, щоб відповідати високим стандартам. Про це очільниця Венеційської комісії сказала під час свого виступу під час онлайн-конференції до Дня Конституції України.

Базі-Малорі зазначила, що, на жаль, 26-та річниця Конституції України відбувається за трагічних умов, у часи агресії Росії проти України.

«Першого березня 2022 року я офіційно висловилася за засудження акту агресії, і всі члени Венеційської комісії підтримали цю заяву на пленарному засіданні 19 березня 2022 року. Венеційська комісія висловлює повну солідарність Україні, яка бореться за спільні цінності, принципи демократії, правовладдя та захист людських прав», – наголосила вона.

Голова Венеційської комісії також зауважила, що надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу є визнанням європейської перспективи України. За її словами, це значний крок уперед як для України, так і для Європейського Союзу, однак процес приєднання до ЄС потребує значних зрушень у різних сферах, щоб відповідати високим стандартам.

«Віддаю належне інституціям України: президентові, уряду, Верховній Раді України, Верховному Суду, судам загальної юрисдикції, а також і Конституційному Судові України, який завжди працював задля демократичного розвитку українського народу та громадянського суспільства, які гідно проявили себе», – сказала вона.

Клер Базі-Малорі наголосила, що спільна робота з Радою Європи триватиме на основі усіх угод з різними дорадчими та виконавчими органами, включаючи Венеційську комісію.

Венеційська комісія підготувала для України 96 висновків, починаючи з 1996 року. Усі рекомендації готували на тлі величезної роботи в діалозі з органами державної влади в Україні та іншими зацікавленими сторонами. Венеційська комісія не раз критикувала пропозиції стосовно реалізації певних реформ, але, за словами Клер Базі-Малорі, усі рекомендації напрацьовувалися з метою відображення стандартів Ради Європи, уможливлення європейської інтеграції і багато з рекомендацій і досі зберігають свою актуальність.

«Я закликаю органи державної влади ще раз подивитися на те, що ми радили. Ми вважаємо, що Україна дотримуватиметься наших рекомендацій на своєму шляху до ЄС. Це зокрема стосується забезпечення повної незалежності судової системи, що буде конче потрібним під час реконструкції та відновлення України. Важливим є ухвалення закону про деолігархізацію – це справжній пріоритет для України, від якого залежить належне виконання інших реформ із повним додержанням людських прав та принципу правовладдя. У грудні 2020 року та березні 2021 року ми представили наші Висновки, які стосувалися реформи Конституційного Суду. Однак відтоді відповідне законодавство ухвалено не було. Понад те, Європейська Комісія говорила про необхідність ухвалення законодавства щодо добору суддів Конституційного Суду відповідно до рекомендацій Венеційської Комісії. Ми чимало обговорювали ці питання і готові тепер співпрацювати над розробленням тексту відповідного закону», – підкреслила вона.

Також президентка Венеційської комісії зауважила, що в 2009 році на І конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (WCCJ) зазначали, що конституційні суди створюються не тому, що це модно, а тому, що конституційна юстиція є ключовим елементом у поглибленні основних цінностей, які втілено в Конституції.

«У європейських країнах це означає, що конституційні суди мають забезпечити послідовність і відповідність Конституції всіх законодавчих актів та всіх підзаконних актів, що приймаються. Роль конституційного суду є вкрай важливою, це свого роду незалежний арбітр, рішення якого є зобов’язальними для всіх», – наголосила Клер Базі-Малорі.

До Дня Конституції України 28 червня Конституційний Суд України провів у режимі онлайн Міжнародну конференцію на тему: «Роль Конституційного Суду України в реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі».
Захід організували Конституційний Суд України та Національна академія правових наук України за підтримки Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.

Учасниками міжнародної конференції були голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, судді Конституційного Суду України, президентка Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) Клер Базі-Малорі, президент Національної академії правових наук України Олександр Петришин, голова Офісу Ради Європи в Україні, представник генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи Стен Ньорлов, керівник консульсько-правового відділу Посольства ФРН в Україні Карстен Маєр-Віфгаузен, директор Німецького фонду міжнародного юридичного співробітництва Штефан Хюльсхьорстер, національний радник з юридичних питань Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков, а також судді КСУ у відставці, члени Науково-консультативної ради КСУ, представники іноземних органів конституційної юрисдикції, міжнародних організацій та фондів, представники дипломатичного корпусу, науково-академічної спільноти та міжнародні експерти.

Нагадаємо, 23 червня, лідери Європейського Союзу проголосували за надання статусу кандидата на вступ до ЄС Україні та Молдові. Також Європейський парламент ухвалив резолюцію на підтримку надання Україні та Молдові статусу кандидатів на вступ до Євросоюзу. Резолюцію підтримали 529 євродепутатів.

Як повідомлялося, глава Європейської ради Шарль Мішель висловив впевненість, що сьогодні лідери Європейського Союзу офіційно нададуть Україні та Молдові статус кандидата на вступ до ЄС.

Президент України Володимир Зеленський анонсував створення спеціального документа, де буде відображена покрокова інструкція України для вступу в ЄС. Дані будуть доступні кожному українцю.