Кого Офіс президента «пхає» на міністра енергетики?

Після повернення урядової делегації на чолі з Володимиром Зеленським до Катару, у ЗМІ широко поширилась інформація, що виконувач обов’язки міністра енергетики Юрій Вітренко подав заяву про своє звільнення.

Втім, Вітренка зрозуміти можна. Офіс президента, який наполягав на підтримці парламентом саме за цієї кандидатуру, двічі не зміг забезпечити її проведення через сесійний зал. А статус виконувача обов’язки міністра не влаштовував самого Вітренка, бо в галузі не сприймали його як повноцінного керівника.

Очевидно, тому в ОП почали швидко шукати йому заміну. В ЗМІ називали одразу кілька кандидатур, які можуть претендувати на цю посаду (щоправда, як вдалося дізнатися «Главкому», мало з ким проводили предметну співбесіду).

І як стало відомо пізніше, зупинилися на кандидатурі Германа Галущенка, якого прем’єр-міністр Денис Шмигаль представив на засіданні фракції «Слуга народу».

Хто ж такий Германа Галущенко? З травня 2020 року до сьогодні він займає посаду віцепрезидента «Енергоатома», за освітою юрист. Ще раніше – у 2013-2014 роках - він також працював в «Енергоатомі» на посаді виконавчого директора з правового забезпечення. У його послужному списку також робота в Міністерстві юстиції, прокуратурі, Міністерстві закордонних справ та Адміністрації президента. Що може виглядати як великий плюс для команди президента, яку опоненти постійно звинувачують в дилетантстві. Але все б нічого, якби ще на старті підготовки Галущенка до призначення в пресі та соціальних медіа одразу не згадали, що той багато років працював «під наглядом» Андрія Деркача. Так, щодо якого США ввели санкції та звинуватили в роботі на російську розвідку.

В експертному середовищі різко негативно сприйняли наміри провладної команди призначити міністром енергетики людину, яка «точно не відрізнить кіловати від кіловольтів… Інвестиційного банкіра пережили, а тепер от і юрист з гнізда російського агенту Андрія Деркача підтягнувся (депутат Андрій Деркач відомий своїми проросійськими уподобаннями – «Главком»)», – ділиться у Фейсбуці своїми враженнями експертка в царині атомної енергетики Ольга Кошарна.

«Як на мене, то пан Галущенко дуже навіть гармонійно виглядає у зеленій команді. Не кращий, але й не гірший за інших слуг», – іронізує експерт з енергетичних питань Центру Разумкова Володимир Омельченко.

В пресі неодноразово лунали звинувачення в сторону Германа Галущенка, як ставленика Андрія Деркача, в неефективному управлінні «Енергоатомом».

Добре відомо, що пан Деркач сповідує особливий пієтет до інтересів Кремля в Україні. Росіяни неодноразово намагалися взяти під контроль підприємство, що є основою енергетичної безпеки України. З цією метою в 2013 році керувати «Енергоатомом» призначили Микиту Константинова, який тоді ж завів в компанію і пана Галущенка – обидва прибули з орбіти Андрія Деркача. Але після Майдану Константинов перебрався до Росії, тому на посаду президента «Енергоатома» спробували посадити Германа Галущенка. І знову не вийшло. Через провали в атомно-енергетичному комплексі тоді особливого резонансу набула тема неефективного менеджменту «Енергоатома». Стало цілком очевидним, що «Енергоатом» намагаються штучно банкрутували.

Тема можливого банкрутства «Енергоатому» набула розголосу. Адже більшого цинізму годі й придумати: в державі, яка пережила Чорнобильську трагедію, та ще й в умовах воєнної агресії з боку Росії, годі й було придумати.

Коли стало відомо, що юриста Германа Галущенка уряд планує призначити президентом «Енергоатома», «Главкому» з власних джерел стало відомо, що саме заради його перемоги в оголошеному конкурсі з кваліфікаційних вимог до кандидата зникла вимога про п’ятирічний досвід роботи в атомній галузі. Проте конкурс зупинили у зв’язку з листом Державної інспекції ядерного регулювання. Тому в офісі президента на чолі з Андрієм Єрмаком було прийнято рішення призначити на посаду тимчасово виконуючого обов’язки президента «Енергоатома» Петра Котіна.

Проте варто додати, що винними в погіршенні фінансового стану «Енергоатома» були не лише деякі менеджери компанії, але й уряд разом з державним Регулятором (НКРЕКП). Адже збитковим «Енергоатом» став після того, як уряд спільно з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), зобов’язав державні підприємства «Енергоатом» та «Укргідроенерго» забезпечувати населення електроенергією за пільговою ціною. Відповідно до покладених спеціальних обов’язків (ПСО), «Енергоатом» змушений був продавати 80% від обсягу виробленої електроенергії ДП «Гарантований покупець», яке ніколи вчасно не розраховується з атомниками.

Герман Галущенко (фото: facebook)" width="840" height="563" itemprop="image" />Кандидат на посаду міністра енергетики Герман Галущенко (фото: facebook)

Історія провальних «успіхів»

Вже згадувалося, що Герман Галущенко – не новачок в «Енергоатомі» – вперше він «зайшов» туди у 2013 році, коли компанією керував Микита Константинов. «Главком» писав про те, як з приходом влади Януковича-Азарова, в «Енергоатомі» почали активно ліквідувати організаційні структури, створені для реалізації стратегічно важливих для країни проектів, покликаних зменшити залежність нашої атомної енергетики від Росії. Виконавцем цих вбивчих процесів стали призначені урядом президенти «Енергоатома» Віссаріон Кім (призначений в серпні 2012 року), якого через 10 місяців мало не в наручниках вивели з компанії, а на його місце призначили ще активнішого ліквідатора – Микиту Константинова. Останній з «честю» добив розпочату Кімом справу, і лише в квітні 2015 року Москва подарували йому високу посаду в одній із структур «Росатома» в Москві.

А ще в 2013 році в «Енергоатомі» сталася неординарна подія – тоді в пресі звинуватили юристів «Енергоатома» в недобросовісному представництві інтересів компанії в суді, через що «Енергоатом» змушений був заплатити мільйони доларів за металобрухт. Так за даними «Укррудпрому», «керівник юридичної служби пан Галущенко погодився оплатити кошти гібралтарському офшору Remington Worldwide LTD, який у шахрайський спосіб заволодів активами «Енергоатома» в розмірі $25 млн. А ще раніше, у 2011 році, коли пан Галущенко очолював департамент судової роботи Міністерства юстиції часів міністра Лавриновича, він також виступав противником оскарження судового рішення Арбітражного трибуналу Стокгольму, за яким той самий Remington Worldwide LTD стягнув з держави України майже $5 млн. Цей гібралтарський офшор належав молдавському олігарху Вячеславу Платону, який наразі вже близько чотирьох років перебуває в Молдові за гратами, бо засуджений до 22 років позбавлення волі».

Згадана справа з гібралтарським офшором завершилася грандіозним корупційним скандалом через нанесення державі величезних збитків. Цікаво, що до приходу пана Галущенка, «Енергоатому» багато років поспіль успішно вдавалося відбиватися в українських судах від усіх позовів. Але потім провадження щодо «боргу» НАЕК «Енергоатом» відкрилося в Росії (в Санк-Петербурзі), і справа відразу ж стала програшною. В пресі повідомили, що українська компанія виплатила кругленьку суму офшорній компанії, хоча до цього не визнавала за собою жодних фінансових зобов'язань перед позивачем.

Заради справедливості варто додати, що керівництво «Енергоатома» в листопаді 2013 року розмістило на сайті компанії спростування деяких фактів заплутаної багаторічної справи Remington Worldwide LTD. І по суті рейдерського захоплення НАЕК «Енергоатома» вдалося не допустити.

Тому якщо цього тижня Верховна Рада візьметься за призначення Галущенка, то вже в принципі зрозуміло, на які запитання в сесійній залі йому доведенься відповідати.

Наталка Прудка, для «Главкома»