Кремінь б'є на сполох: нові мовні правки суперечать Конституції України

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь провів зустріч із головою Верховної Ради України Дмитром Разумковим.

Як повідомили у пресслужбі мовного омбудсмена, Кремінь висловив занепокоєння тим, що народні депутати України до законопроєкту № 5551-2 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» внесли поправки, які, у разі ухвалення, суттєво звузять застосування державної мови.

«Як Уповноважений із захисту державної мови звертаю Вашу увагу на те, що пропозиції та поправки № 13, 14, 16 та 17 до законопроєкту № 5551-2, якими, зокрема, пропонується вивести сферу телебачення та радіомовлення з-під дії мовного Закону, скасувати штрафи за порушення Закону, відмінити іспити для державних службовців та повернути російську мову в освіту, за своїм змістом суперечать Конституції України та позиції Конституційного Суду, можуть поставити під загрозу використання державної мови у відповідних сферах суспільного життя та призвести до порушення прав громадян на отримання інформації державною мовою», – зазначив Уповноважений.

Кремінь також наголосив, що внесення зазначених пропозицій та поправок до законопроєкту № 5551-2 не відповідає визначеній регламентом Верховної Ради України процедурі. Також, за його словами, відповідні поправки не стосуються предмету правового регулювання самого законопроєкту № 5551-2.

«Отже, внесені таким чином пропозиції та поправки не можуть навіть бути розглянуті ні на засіданні комітету, ні, тим більше, у залі парламенту», – підкреслив він.

Кремінь також надав Разумкову річний звіт Уповноваженого про стан дотримання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у 2020 році.

Як відомо, поправками № 13 та 14 пропонують внести зміни до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо мови розповсюдження фільмів та передач, поправка № 16 передбачає внесення змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у частині підтвердження рівня володіння державною мовою, поправка № 17 має на меті внесення змін до Закону та інших законодавчих актів України про освіту у частині мови освітнього процесу, а також скасування санкцій за порушення законодавства про державну мову у галузі обслуговування споживачів.

Нагадаємо, що 16 липня розпочинається новий етап втілення саме тих норм мовного закону, які стосуються іспитів щодо рівня володіння державною мовою; галузі культури і розваг; туристичної галузі; книговидавництва та роботи книгарень; кіновиробництва, демонстрування фільмів в кінотеатрах і на телебаченні тощо.

Раніше у «Слузі народу» визнали, що вступ у дію закону про мову відкласти не вдасться.

Нагадаємо, Верховна Рада України не погодилася включити до порядку денного два законопроєкти, у яких пропонують через карантин відтермінувати обов'язкове озвучування фільмів українською мовою. Рішення про розгляд проєктів «Слуг народу» підтримали лише 204 нардепи із 226 необхідних.

25 квітня 2019 року Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт «Про функціонування української мови як державної». Рішення підтримали 278 нардепів. Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав цей закон. 16 травня його опублікували в газеті «Голос України».

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у галузях суспільного життя по всій території України.

Раніше мовознавець Юрій Шевчук заявив, що закон про обов’язковість переходу на українську галузі обслуговування заслуговує на критику.

Як повідомляли раніше, відома акторка Ірма Вітовська нагадала театрам, як вони мають виконувати законодавство щодо мови та процитувала колегам норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».