Новинський озвучує колабораціоністські тези про «державний переворот і міжусобну війну»
Риторика Новинського є транслюванням пропагандистських меседжів країни-агресора
«Сегодня очень важное событие – 6 лет интронизации блаженнейшего Онуфрия. Мы все помним в какое время проходила интронизация в 14 году – после Майдана, после госпереворота который произошел в Украине, после того как сменилась власть, после того как началась междоусобная война на юго-востоке Украины» (Вадим Новинський, народний депутат України, в ефірі телеканалу НАШ, 17.08.2020)
У листопаді 2013 року – лютому 2014 р. політично-суспільні зміни, які відбулися в Україні називають Революцією Гідності. Після кількамісячних мітингів режим тодішнього президента України Віктора Януковича, намагаючись зупинити та придушити протестувальників, розстріляв кілька десятків євромайданівців. Світова спільнота засудила владу експрезидента Януковича за розстріли мітингувальників.
Після втечі Януковича, тодішнього міністра внутрішніх справ Захарченка та чи не всієї правлячої верхівки до Росії, навесні та восени 2014 року в Україні відбулися президентські та парламентські вибори.
В Органiзацiї з безпеки і співпраці в Європi (ОБСЄ) визнали президентські і парламентські вибори 2014 року демократичними. Зокрема Спостерiгачi вiд мiсiї ОБСЄ заявили, що вибори в Україні вiдбулися вiдповiдно до мiжнародних норм i стандартiв.
Революцію Гідності «переворотом» називає керівництво країни-агресора, а Дорогомилівський райсуд Москви в грудні 2016 року за позовом екснардепа від Партії регіонів Володимира Олійника навіть виніс рішення про визнання Революції Гідності «державним переворотом». Тож така риторика Новинського є транслюванням пропагандистських меседжів країни-агресора.
20 лютого 2014 року Російська Федерація вторглася на територію Кримського півострова, який досі лишається під її окупацією. А вже 1 березня 2014 року президент Росії Володимир Путін отримав згоду профільних комітетів Ради Безпеки РФ на використання військ на території України.
Протягом березня 2014 року в українських містах Донеччини та Луганщини одна за одною розпочиналися проросійські протестні акції із подальшими захопленнями озброєними бойовиками ОДА, приміщень міліції, прокуратур та СБУ. 12 квітня 2014 року російський диверсійний загін на чолі з Ігорем Гіркіним взяв під контроль Слов’янськ, Краматорськ та низку інших населених пунктів. 13 квітня 2014 року в Україні було оголошено про початок антитерористичної операції.
Світова спільнота визнала, що на територію України вторглися російські війська і засудила збройну агресію РФ у Криму та на Донбасі. З 2014 року ЄС, США, Японія, Норвегія, Австралія – загалом 41 країна, а також Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) почали вводити проти Росії політичні та економічні санкції.
У жовтні 2018 року представник в Україні Організації з безпеки і співпраці в Європі Александр Гуґ в інтерв’ю виданню Foreign Policy зазначав, що місія ОБСЄ фіксувала на Донбасі людей із прикметними знаками Російської Федерації, а також говорили з полоненими, які заявляли, що є військовослужбовцями Збройних сил Росії.
У проєкті резолюції «Зміцнення взаємної довіри і співпраці заради миру і процвітання в регіоні ОБСЄ» від липня 2017 р. визнається, що певні райони Донецької і Луганської областей перебувають під контролем «російських гібридних сил».
Також у стенограмі на сайті місії США в ОБСЄ від 16 січня 2020 р. зазначається, що ОБСЄ документувала перекидання військової техніки з території РФ в Україну.
Коментарі — 0