«Рішали» в законі. Депутат пояснив, яка різниця між лобістом й активістом
Депутат Маслов: Лобіювання – це комерційний інтерес, активізм – громадська позиція
Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов прокоментував нові правила, які з початку вересня діють в Україні у зв’язку з вступом в дію закону про лобіювання. Політик наголосив, що лобізм не можна ототожнювати з активізмом. Про це він розповів у інтерв’ю «Главкому».
«У законі є чітке визначення лобізму: якщо особа, яка займається господарською діяльністю, впливає на ухвалення нормативно-правових актів у державі і внаслідок цього отримує вигоди – гроші, пільги, переваги – це лобізм. Якщо ж ідеться про ініціативи без вигоди, про ініціативи не пов’язані з господарською діяльністю, наприклад, збільшення зелених насаджень у місті, – це не лобізм», – пояснив нардеп.
За його словами, активістів, які виходять під парламент чи Офіс президента, не можна вважати лобістами, якщо їхні дії не мають комерційної вигоди. «Це вираження громадської позиції, участь в політичному діалозі або відстоювання соціально значущих тем», – уточнив Маслов.
Крім того, Маслов підкреслив, що громадські організації, які отримують фінансування за рахунок іноземних грантів – теж не лобісти. «Закон чітко визначає лобізм як діяльність з комерційним інтересом. Отримання міжнародної технічної допомоги теж не є лобізмом», – резюмує нардеп.
Раніше «Главком» писав, що 1 вересня 2025 року в Україні набув чинності Закон «Про лобіювання». Одночасно Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) запустило Реєстр прозорості – відкриту публічну платформу, яка фіксує та публікує дані про лобістську діяльність.
Тепер усі лобісти автоматично відображатимуться у Реєстрі прозорості. Зокрема, там вказуватимуться відомості власне про лобістів, їхніх клієнтів і бенефіціарів, сфери та об’єкти лобіювання, звіти про витрати на лобістську діяльність і контакти з представниками влади.
Цікаво, що Реєстр прозорості став першою інформаційно-комунікаційною системою, яка пройшла авторизацію з безпеки за новими стандартами, встановленими в Україні. Його створення було реалізовано за підтримки проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT) Фонду Євразія.
Коментарі — 0