Брав участь у багатьох військових операціях. Згадаймо Романа Прокопенка
З перших днів повномасштабного вторгнення Росії Роман без вагань та зволікань пішов до військкомату та приєднався до лав ЗСУ
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Романа Прокопенка.
Відважний захисник, справжній патріот, солдат, кулеметник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону, 53–річний Роман Прокопенко (позивний Одеса) 30 травня 2024 року загинув на Донеччині у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі. Про це повідомила Бориспільська міська рада.
Роман Прокопенко народився 21 липня 1970 року у селі Мартусівка Бориспільського району. Після закінчення Ревненської загальноосвітньої школи (нині Ревненський ліцей Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області) продовжив навчання у Морехідному училищі технічного флоту у м. Одеса. А далі – строкова військова служба, плани на майбутнє.
Роман 15 років прожив в Одесі, створив сім’ю, у якій народився син. Та згодом родина Романа повернулася у Бориспіль.
«Та як би не захоплювало море, душа тягне до рідного краю, до знайомих до болю краєвидів. У 2006 році разом з родиною оселяються у Борисполі. У місті, яке зберігає безліч приємних спогадів і подій, де живуть близькі серцю люди і яке чуло так багато планів на майбутнє та мрій», – йдеться у повідомленні Бориспільської міськради.
З перших днів повномасштабного вторгнення Росії на територію вільної, незалежної держави Роман без вагань та зволікань пішов до військкомату та приєднався до лав Збройних Сил України.
«У березні 2024 року разом з побратимами вирушив на українську Донеччину допомагати іншим нашим захисникам виганяти нечисть з рідної землі. І обрав собі позивний «Одеса», любов до якої зберіг повз все життя», – йдеться у повідомленні Бориспільської міськради.
Разом з побратимами Роман брав участь у багатьох військових операціях. Після успішного визволення населеного пункту від російських окупантів був нагороджений почесною відзнакою командира бригади «Сила волі».
Роман хоч і намагався часто телефонувати, але багато не розповідав, аби рідні не хвилювалися. З усіма рідними завжди закінчував розмову словами: «Я вас так люблю!».
«Тут пекло…», – коротко говорив та ні на секунду не сумнівався, що його рішення було правильним.
Загинув Роман Прокопенко 30 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Попрощалися з героєм 10 червня 2024 року на Книшовому меморіальному парковому комплексі. Поховали Романа Прокопенка на Рогозівському кладовищі у місті Бориспіль.
Здавалося, Роман знає всіх, бо ж не було такого, щоб під час прогулянки містом він не зустрів когось зі знайомих – з теплом та щирістю відгукувався про людей, бо ж мав добре серце.
«Він був дуже-дуже добрим!», – повторює згорьована дружина.
«Відповідальний, турботливий, надійний, люблячий, чуйний, щирий життєлюб – таким назавжди залишиться у пам’яті тих, хто Романа знав особисто. Мав багато друзів, знайомих і велике коло спілкування. Його завжди любили, поважали та цінували, до його слова дослухалися і захоплювалися, як людиною», – йдеться у повідомленні Бориспільської міськради.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0