Робота за кордоном. Експертка розповіла, які країни найкомфортніші для українців

Польща є найближчою і найпростішою для українців країною в плані роботи. Більшість крупних роботодавців мають досвід працевлаштування українців і розуміють, що для них важливо в роботі. Про це «Главкому» розповіла керівниця міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Маргарита Нестеренко.

«Тут відсутній мовний бар’єр для українців, бо багато хто вже або розуміє польську, або є працівники–українці зі знанням польської, які можуть бути комунікаторами між українцями і поляками. Ще один плюс – завжди є чимало вакансій, – пояснила експертка.

За словами Нестеренко, у Польщі українці мають можливість заробити до 1200 євро нетто за базову кількість годин. Житло зазвичай надає роботодавець або безкоштовно, або за невелику доплату.

До Чехії, розповідає експертка, українці так само їхали на роботу задовго до повномасштабного вторгнення. «Вакансії тут дуже схожі до польських – це харчова промисловість, автомобільна галузь, логістика. Знання чеської мови також не є обов’язковим.  З житлом ситуація подібна до польської», – пояснює керівниця міжнародної рекрутації.

За словами Нестеренко, у Литві в українців теж не буде проблеми порозумітися із працедавцем. Роботу тут можна знайти на підприємствах автомобільної та харчової промисловості: м’ясному і рибному виробництвах. «Зарплати коливаються від 1000–1300 євро нетто. При цьому литовські працедавці забезпечують безкоштовне проживання у комфортних кімнатах по 2–3 людини», – розповіла експертка.

Натомість Румунія, на думку Нестеренко, не може конкурувати з іншим країнам за рівнем зарплати, але дуже важливим є те, що тут охоче беруть на роботу жінок із дітьми і людей у віці 60–65+ років, які в інших країнах, і в Україні також, мають проблеми із працевлаштуванням. «Робота у Румунії є навіть у невисокий зимовий сезон, тоді як у решті європейських країн вакансій меншає. До того ж, українцям з південних регіонів країни легше приїхати у Румунію, аніж у Польщу», – додає керівниця Міграційної платформи EWL.

З легалізацією і працевлаштуванням українців  у Нідерландах та Німеччині ситуація складніша, зазначає експертка.  

«У Нідерландах довше чекають на оформлення тимчасового захисту – інколи  від 2–ох до 6–ти місяців. В період очікування не можна працювати. У Нідерландам важко буде знайти роботу жінкам старшим 45 років без знання англійської і водійських прав.  Також у країні є проблема з доступністю житла і цінами на нього», – пояснює Маргарита Нестеренко.

Проте, одним із найбільших плюсів Нідерландів, який і приваблює українців є зарплата у 1800–2000 євро нетто, із вирахуванням вартості житла і витрат на транспорт, зауважує експертка. «Ще одна перевага – можливість кар’єрного росту. Якщо у Німеччині на офісну роботу мігрантів приймають неохоче, то у Нідерландах такої проблеми немає. Тут є можливість почати роботу на більш низькій посаді й отримати підвищення. Однак, отримати прихисток у Нідерландах може людина, яка не має його в інших країнах і з початком повномасштабного вторгнення не перебувала поза Україною більш, як кілька тижнів», – пояснює Нестеренко.

Натомість, зауважила експертка, Німеччина приймає українців, які мали статус тимчасового захисту в інших країнах. «Але буває, що рішення про його видачу може залежати від працівника міграційної служби. Наприклад, якщо попередній захист ви мали, у Нідерландах, де довідку про це вклеюють у паспорт, то можуть або погодити німецький захист, або відмовити», – пояснила  керівниця Міграційної платформи EWL.

На оформлення тимчасового захисту і документів на роботу необхідно один–два тижні, зазначає експертка. Більшість роботодавців усе ж таки хочуть працівників, які розмовляють німецькою. Натомість більше з’являється і вакансій, де можна послуговуватися українською чи англійською і вчити німецьку в ході роботи.  «Українцям пропонують роботу в сільському господарстві, харчовій промисловості (м’ясна і рибна переробка), автомобільній галузі, сезонні роботи, пов’язані зі збором овочів і фруктів. У Німеччині ще популярний напрямок сортування скляних пляшок.  Можна також знайти офісну роботу або за фахом, але цей процес значно складніший і зазвичай вимагає обов’язкового знання німецької», – резюмувала Маргарита Нестеренко. 

Нагадаємо, польський уряд серйозно думає про скорочення робочого тижня. На порядку денному два варіанти: перехід на чотириденний робочий тиждень або скорочення стандартного робочого тижня з 40 до 35 годин.  Зазначається, що остаточне рішення буде прийнято після ретельного аналізу та консультацій з різними групами, які торкнулися цієї зміни. 

До слова, у Польщі не вистачає українських робітників. Замість сезонної роботи українські біженці виїжджають до інших країн ЄС. В результаті немає бажаючих виконувати сезонні роботи.