140 років від дня народження Георгія Нарбута: цікаві факти про батька українських грошей
Митець створив поштові марки Української Народної Республіки
9 березня 2026 року виповнюється 140 років від дня народження Георгія Нарбута – видатного українського художника-графіка, ілюстратора та геральдиста, одного із засновників національної школи графічного дизайну. Його творчість відіграла важливу роль у формуванні візуальної культури української державності на початку XX століття та стала основою розвитку модерної української графіки. «Главком» розповідає про життя і творчість видатного митця.
Біографія Георгія Нарбута
9 березня 1886 року в селі Нарбутівка на Чернігівщині (тепер територія Сумської області) в родині збіднілих литовських шляхтичів народився Георгій Нарбут – український художник-графік і автор перших українських банкнот.
У дитячі роки Нарбут любив вирізати різні фігури із синього паперу, в який у крамницях загортали цукор. Батьки сприймали це як звичайну дитячу розвагу, однак хлопчик, не маючи ні фарб, ні олівців, намагався відтворювати усе, що бачив довкола. Саме ці перші «витинанки» стали початком його шляху до мистецтва.
Після цього Нарбут навчався у Глухівській гімназії. Одного разу викладач старослов’янської мови приніс копію Остромирового Євангелія, і Нарбут захопився стародавніми кириличними літерами. Учитель дозволив йому взяти книгу, і юнак старанно перемалював її. Саме в Глухові Нарбут уперше заявив про себе як художник, успішно представивши свої роботи на повітовій виставці.
Життя у Петербурзі
Після закінчення гімназії у 1906 році, попри незгоду батька, Нарбут поїхав до Петербурга. Там він вирізнявся тим, що носив український одяг, а у його творчості дедалі частіше з’являлися українські мотиви.
У 1912 році в Петербурзі відбулася виставка «Ломоносов і Єлизаветинські часи», організована Академією наук, де окрему залу присвятили українській тематиці. Саме Георгій Нарбут створив для неї настінні розписи.
«Я Московщину не люблю. Люблю Україну, і їй віддам усі сили», –
зазначив митець у 1917-му архівісту Якову Ждановичу.
На виставці були представлені рукописи та стародруки XVII-XVIII століть. Розглядаючи старовинні портрети, полкові прапори, печатки, чарки та порохівниці, художник побачив зображення запорожців у розкішних парчевих жупанах і традиційному національному вбранні. Ці образи настільки запам’яталися Нарбуту, що через кілька років, працюючи над зображеннями українських костюмів, він зміг із пам’яті точно передати деталі орнаментів, які бачив на виставці.
Подорожуючи Україною, Нарбут спілкувався з колекціонерами старовини. Особливе враження на нього справив музей українських старожитностей у Чернігові, де зберігалися старовинні портрети, якими свого часу захоплювалися Тарас Шевченко та Микола Гоголь. Художник уважно вивчав крій козацьких жупанів, а повернувшись до Петербурга, навіть власноруч пошив для себе такий жупан.
Створення Української академії мистецтв
Навесні 1917 року в Петербурзі Георгій Нарбут долучився до групи митців, які виступали за збереження пам’яток старовини. У березні він приїхав до Києва, щоб упорядкувати мистецькі цінності царського палацу. Саме тут разом із мистецтвознавцем Миколою Біляшівським він висунув ідею створення Української академії мистецтв. Згодом Нарбут разом із родиною переїхав до Києва і почав викладати графіку в новоствореному навчальному закладі. У столиці він зблизився з багатьма діячами культури, серед яких були Павло Тичина, Лесь Курбас та Михайло Семенко.
«Здібності у нього були вражаючі. Не слухавши жодних курсів з історії мистецтв, архітектури і т. ін., він володів величезним матеріялом, ерудиція його була невичерпною. Він засвоював закони перспективи, архітектурне проектування – з найбільшою легкістю», –
описував видатного графіка мистецтвознавець Георгій Лукомський.
Митець створив поштові марки Української Народної Республіки, які використовувалися також як дрібні гроші, а також розробив серію державних паперів – банкноти, грамоти та листівки. Йому належать і проєкти Державного Герба та Печатки Української Держави часів гетьмана Павла Скоропадського.
Українська «Абетка»
Ще у 1917 році Нарбут задумав укласти українську абетку як один із символів державності. Працювати над нею він почав у Києві в 1919 році й вважав цю роботу найважливішою у своїй графічній творчості. Художник планував використати різні шрифти та обов’язково поєднати їх із бароковими українськими орнаментальними мотивами. Однак завершити «Абетку» йому не судилося.
На початку 1919 року Нарбут очолив Академію мистецтв, оскільки більшість викладачів залишила Київ, і з професорів залишилися лише він та Михайло Бойчук. Коли більшовицька влада відібрала приміщення академії, заняття доводилося проводити просто у квартирі художника.
Влітку того ж року Нарбут разом із друзями створив мистецьке об’єднання «Гурток дев’яти», своєрідну творчу родину. До нього увійшли Павло Тичина, Михайло Семенко, Лесь Курбас, Федір Ернст та інші митці. Учасники гуртка прагнули об’єднати різні напрями мистецтва та підтримувати одне одного порадами й дружньою допомогою у складні часи.
Георгій Нарбут помер 23 травня 1920 року в Києві від тифу. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 2).
Роботи Георгія Нарбута експонувалися на міжнародних виставках у Римі, Брюсселі, Празі, Берліні, Санкт-Петербурзі. Персональні виставки художника (посмертно) відбулися у 1923 та 1926 році у Києві. Деякі його роботи зберігаються у музеях Києва, Харкова, Сум, Москви, Санкт-Петербурга, а також – у країнах Західної Європи.
Вшанування пам'яті:
- Нарбут нагороджений золотою медаллю Міжнародної виставки друку і графіки (м. Ляйпциг, Німеччина, 1914).
- У 1992 році пошта України здійснила перший випуск стандартних марок за малюнками Нарбута, а у 2005 році випустила блок марок до 120-річчя від дня народження художника.
- У 1983 році у київському видавництві «Мистецтво» вийшов ілюстрований альбом «Георгій Нарбут», упорядником якого був П. А. Білецький. В альбомі було зібрано твори художника, причому деякі твори з музейних фондів та приватних колекцій публікувалися вперше.
- У 1992 році у Києві, на будинку № 64 по Володимирській вулиці, було встановлено меморіальну дошку.
- У 1992 році засновано приз імені Георгія Нарбута «За найкращий проєкт української марки». Приз щорічно вручається художнику, чия марка, серія марок або поштовий блок були визнані найкращими.
- У 2006 році Національний банк України випустив пам'ятну монету номіналом у 2 грн, присвячену 120-річчю від дня народження Г. Нарбута.
Про Георгія Нарбута знято фільми: «Георгій Нарбут. Живі картини» (1992), «Незавершений автопортрет. Георгій Нарбут» (1993), «Брати Нарбути» (кіностудія «Контакт», серія «Обрані часом» 2003 р.), а також – написані наукові і художньо-документальні книги, випущені альбоми з репродукціями творів художника. - У 1923 році в берлінському видавництві Є. А. Гутнова вийшла книга «Нарбут, його життя і мистецтво», присвячена пам'яті художника. Вона включила спогади Г. К. Лукомського, Е. Ф. Голлербаха і Д. І. Митрохіна.
Коментарі — 0