35 років незалежності поставили українців перед складним вибором – Bloomberg

Постійні ракетні та дронові удари, мобілізація чоловіків і шестирічна відсутність виборів змушують одних українців виїжджати за кордон, а інших – повертатися на фронт. Про це повідомляє Bloomberg, опитавши десятки українців, чиї життєві шляхи розійшлися після початку повномасштабного вторгнення, пише «Главком».

Ціна кожного вибору

Як пишуть автори матеріалу, ті, хто залишається, фактично погоджуються сприймати війну як нову буденність: регулярні обстріли, можливе поширення мобілізації на жінок і призупинені на час воєнного стану вибори. Виїзд із країни має іншу ціну – вирване з коренем життя, розділені родини та ризик відчуження від батьківщини, зазначають журналісти.

45-річна Ярина Яковишин виїхала з Києва до Канади з трьома доньками після серії ударів по столиці у 2022 році. Її чоловік і син залишилися воювати.

«Зараз це мій найбільший особистий внесок у нашу незалежність», – каже жінка, додаючи, що родина щодня підтримує зв'язок через месенджери.

Олімпійський чемпіон із греко-римської боротьби Жан Беленюк, ровесник незалежної України, порівнює нинішню ситуацію з відкладеним боргом.

«Доля вирішила, що сьогоднішнє покоління має заплатити ціну за цю незалежність», – зазначає він.

Населення тане

Bloomberg наводить дані про те, що з майже 54 млн на момент проголошення незалежності населення України до 2021 року скоротилося приблизно до 41 млн, а після повномасштабного вторгнення – орієнтовно до 29 млн, за оцінкою джерела видання серед українських державних статистиків.

Ці цифри узгоджуються з оцінками вітчизняних демографів: раніше «Главком» повідомляв, що за 2025 рік населення підконтрольної Києву території зменшилося приблизно на мільйон саме через високу природну смертність, а не масову еміграцію. За окремими прогнозами Reuters, до 2051 року чисельність населення України може впасти до 25 млн.

Між фронтом і кордоном

Війна змушує українських чоловіків вибирати між боротьбою й втечею. 39-річний Віталій, який не розкрив прізвище, перепливав річку Тису, щоб дістатися Румунії, а тепер живе з родиною у США.

За офіційними даними, які наводить Bloomberg, близько 1,5 млн чоловіків перебувають у розшуку поліції за ухилення від мобілізації, ще близько 200 тис. військовослужбовців самовільно залишили військові частини. Ці цифри перегукуються з даними, які на початку 2026 року озвучував Михайло Федоров – він тоді щойно очолив Міноборони, а згодом залишив цю посаду.

Водночас частина українців обирає протилежний шлях. Колишня інвестбанкірка Morgan Stanley у Нью-Йорку Вікторія Гончарук повернулася в Україну, пройшла підготовку на бойову медикиню, а тепер очолює напрямок оборонних технологій у 3-й штурмовій бригаді.

«Я вважаю, що для будь-якого українця найкраще, що можна зараз зробити для України, – це повернутися й знайти місце, де ви відчуваєте, що можете найбільше вплинути на ситуацію та бути пов'язаним із фронтом», – каже вона.

Автори матеріалу зазначають, що на п'ятому році війни такі добровольці стали рідкістю, тоді як виснажені бійці дедалі частіше повторюють фразу «Воювати доведеться всім» – вона дратує багатьох цивільних.

«Безтурботного життя вже не буде»

73-річна киянка Євгенія Олександрова каже, що ніколи не розглядала можливість покинути Київ.

«Це мій дім. Це моє місце. Я й тут не падаю духом», – зазначає вона, додаючи, що не засуджує тих, хто виїхав, особливо матерів із дітьми.

Яковишин і Олександрова погоджуються: після завершення війни питання безпеки залишатиметься центральним у житті українців ще щонайменше два покоління. За словами Олександрової, після 35 років незалежності українці усвідомлюють головне: «Більше не буде безтурботного життя з таким сусідом».

Нагадаємо, напередодні 35-ї річниці Незалежності «Главком» писав, що новий почесний статус «Засновник сучасної держави Україна» отримають близько 150–170 колишніх народних депутатів I скликання, які 1990–1991 років голосували за Декларацію про суверенітет і Акт проголошення незалежності.