Легендарний воїн УПА Симчич святкує 100-річчя

Військовий та громадський діяч, сотенний УПА, Герой України Мирослав Симчич («Кривоніс») нині, 5 січня, святкує свій ювілей – легенді українського руху опору виповнилося 100 років. Усе своє життя він присвятив боротьбі за волю України, а його справу продовжили сини.

Сотенний «Кривоніс», незважаючи на свій тодішній юний вік (останній повстанський бій він провів у 25-річному віці), є одним із легендарних командирів УПА. Він керував боєм під Космачем, де було вбито підполковника Алєксєя Дєргачова – командира конвойного полка військ НКВС. Цікаво, що нашого видатного Симчича та Бандеру й досі бояться у Росії.

Скоро сто літ, а в Москві ще пам’ятають, досі бояться Бандеру. Жоден із наших політичних лідерів не має такої популярності й слави, яку має Бандера, бо він був дуже добрим керівником.

Доля військового була нелегкою: із сотенного він став небезпечним в’язнем ГУЛАГу. За участь у національно-визвольній боротьбі відбув 32 з половиною роки ув’язнення в радянських концтаборах.

Кожен з його трьох термінів був особливим. Але спочатку було слідство, яке супроводжувалося жорстоким катуванням. Утім, тортури Симчич витримав і не скорився «імперії зла». У таборах він був активним учасником спротиву режиму та свавіллю кримінальників.

Це не наш брат, а це наш кат! Господь Бог зібрав усе зло із цілого світу і всадив в душу москаля. Був Іван Грозний – ​били нас, був Петро Перший – ​били нас, прийшов Сталін – ​били нас, прийшли білі – ​далі б’ють. Таких підлих ворогів, як має Україна, ніхто не має.

Нині легендарний повстанець є почесним громадянином Коломиї, де, власне, і проживає, а з 2013-го – ще й почесним громадянином Львова.

Про відомого бойового командира писала європейська та світова преса, а його життєвий та військовий шлях став основою книги українського історика, професора Миколи Андрусяка «Брати Грому». Крім того, легендарний «Кривоніс» неодноразово висловлювся про країну-агресорку.

З Москвою можна говорити тільки силою! Москалю поки довбнею по голові не даси, то не зрозуміє!

Факти з біографії Мирослава Симчича

Мирослав Симчич («Кривоніс») – військовий та громадський діяч, сотенний УПА, незламний політв'язень.

Народився у 1923 році у селі Вижний Березів поблизу Косова на Прикарпатті. Закінчив Коломийський архітектурний технікум. У 1941 році вступив у юнацтво ОУН та воював проти німців у народній самообороні. Навесні 1944 року закінчив старшинську школу УПА і став командиром чоти, згодом – сотні.

У лютому 1945 року Кривоніс прославився у бою біля річки Рушір, де сотня, у якій він командував чотою, перекривала дорогу підкріпленню, яке йшло на допомогу НКВДистам, оточеним у Космачі. Повстанці обрали дуже вдале місце для засідки, а перед приходом колони розібрали міст.

За словами Симчича, у цьому бою вони знищили понад 400 ворогів, але історики називають значно менше число – від 11 до 100 осіб, зокрема й підполковника Олексія Дергачова.

У цьому бою повстанці втратили лише двох бійців, а Симчича було поранено в руку. Після тривалого лікування він повернувся у свою сотню.

Був затриманий у 1948 році. Засуджений до 25 років таборів. Звільнений у 1963 році, проживав у Запоріжжі, у 1968 знову засуджений «за нововиявленими обставинами».

Провів в ув’язненні 32 роки. Був звільнений з таборів у 1985 році, а реабілітований у 2017 році.

Нагадаємо, минулоріч Зеленський присвоїв звання Героя України легендарному воїну УПА Мирославу Симчичу.