Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Микола Княжицький: Ми не зобов’язані показувати закон про мову Венеційській комісії

    інтерв'ю
    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький - Микола Княжицький: Ми не зобов’язані показувати закон про мову Венеційській комісії
    Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький

    Нардепів виздвонюватимуть, щоб прийшли на роботу і проголосували

    Спікер Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що парламентарі мають проголосувати за закон про мову 25 квітня. До цього дня вони мають встигнути закінчити розгляд усіх правок.

    Парубій закликав усіх нардепів прийти у сесійну залу в четвер, де об 11 годині має розпочатись голосування. Він також пообіцяв особисто обдзвонити колег, аби ті були цього дня на робочому місці. «Я буду обдзвонювати кожного з позафракційних», – наголосив спікер.

    Нагадаємо, законопроект №5679-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у першому читанні був ухвалений 4 жовтня минулого року. Підготовка документа до другого читання тривала близько чотирьох місяців. За цей час комітет з питань культури та духовності опрацював 2082 поправки, що надійшли від депутатів.  Друге читання проекту закону парламентарії почали ще 28 лютого – розгляд триває і досі.

    Розгляд правок до законопроекту зустрічає супротив з боку фракції Опозиційний блок. Від імені політсили до депутатів звернувся Олександр Вілкул, який виступив проти ухвалення закону, назвавши його «приводом для розколу суспільства». Раніше з такими ж заявами виступав Вадим Новинський.

    Сьогодні ж у парламенті сталася чергова словесна сутичка під час розгляду законопроекту. Бурхливе з'ясування взаємин почалося під час обговорення правки депутата від Опоблоку Василя Німченка. «Яку треба мати голову гармошкою, щоб придумати, що питання язика регулюється законом і все! Законом про функціонування мови. Це ж неконституційний закон, який ви пропонуєте», — зазначив відомий парламентський скандаліст.

    «Шановний колего, цей закон регулює функціонування української мови як державної. Продаж, поширення язика телячого, свинячого в магазинах закон жодним чином не регулює. То ж я не бачу тут жодних суперечностей», — відповів йому нардеп-«фронтівець», голова профільного Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький.

    Водночас зауваження про «язик» розлютило опоблоківця, і він почав кричати, що Княжицький ображає громадян України. «Я хочу повернути вас до цієї проблеми! І голову, і доповідача, я хотів би, щоб він вибачився! Яку він мову назвав свинячою і собачою?! Це ганьба, це знаєте, що ви зараз зробили, ми вже чули про гавкіт та інше», — обурився Німченко.

    У відповідь Княжицький заявив, що оскільки обговорення ведеться українською мовою, то, схоже, депутат його не зрозумів. «Ми тут українською мовою спілкуємося. Ми ухвалюємо закон про використання української мови як державної, а ви кажете, що ми хочемо регулювати язик. Язик українською мовою продається у магазинах, ми це не регулюємо», — вкотре наголосив Княжицький.

    Після сутички обговорення продовжилося. За словами Парубія, законопроект про мову підтримують Блок Петра Порошенка, «Народний фронт», «Самопоміч», «Батьківщина», «Радикальна партія», група «Воля народу» і ще, як мінімум, 25 позафракційних депутатів. Після завершення розгляду поправок має зібратись профільний комітет з питань культури та проаналізувати, які правки були провалені.

    Як писав «Главком», письменниця Лариса Ніцой та член партії «Свобода», мовознавець Ірина Фаріон на чому світ стоїть критикували закон у тому вигляді, у якому Княжицький виніс його у зал. Обидві наполягають: ключових змін після обговорення у комітеті внесено не було. «Вони збираються голосувати за полегшений «закон Ківалова-Колесніченка». Мета його сформульована у програмі президента Петра Порошенка: зберегти мовний статус-кво, тобто те, що ми маємо сьогодні: непріоритетність української мови», – переконана Фаріон.

    Варто зазначити, що опоненти мовних активістів також не задоволені законом, бо ж вважають його «тотально українізаторським». Приміром, нардеп Олексій Гончаренко вважає, що документ передбачає занадто жорсткі норми.  «Нам точно не слід вводити репресії за мовною ознакою», – зазначив він.

    Про перебіг розгляду законопроекту, а також про те, який закон українці отримають у сухому залишку після розгляду усіх правок в інтерв’ю «Главкому» розказав народний депутат з фракції «Народного фронту», голова профільного Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький.



    Скільки часу потрібно Верховній Раді на розгляд правок, що лишилися?

    Стільки, що за сьогодні, напевно, Верховна Рада не встигне закінчити, але завтра, думаю, встигнуть.

    Які ключові зміни вимальовуються у порівнянні зі скасованим законом Ківалова- Колесніченка?

    Це зовсім інший закон. Закон Ківалова-Колесніченка має зовсім іншу логіку: він вводив регіональні мови, фактично собою скасовував закон про мови, який було ухвалено 1989 року. А законопроект «Про мову» на виконання норми Конституції про те, що українська мова є державною, регулює лише вживання української мови як державної, офіційної в усіх сферах життя, не втручаючись у приватну сферу.

    Надія Савченко казала, що у Венеційської комісії та інших міжнародних інститутів можуть виникнути до цього закону претензії. Які спірні моменти у ньому містяться?

    Не знаю, може, у Надії Савченко є якийсь телепатичний зв'язок із Венеційською комісією, – у мене немає. Я не бачу у цьому документі спірних моментів. Якщо буде рішення керівника Верховної Ради його надіслати у Європейську комісію за демократію через право – ми надішлемо, якщо ні – то ми не зобов’язані. Якби цей закон стосувався, приміром, мов національних меншин, то Венеційська комісія могла б на це зважати. Зараз же йдеться про використання державної мови, такі закони є у більшості європейських  країн: Польщі, країнах Балтії, є навіть у Росії. У нас він був від 1989 року, просто його скасував Конституційний суд, тому ми відновлюємо це юридичне поле, захищаємо українську мову як державну, жодним чином не обмежуючи права мовних меншин.

    Від початку до законопроекту пропонувалося понад дві тисячі правок. Що в основному не подобалося депутатам?

    Багато правок стосувалися якраз того, що закон мав би регулювати мови меншин, хоча це закон про українську мову як державну і містить норму про те, що впродовж півроку Кабінет міністрів має подати закон, який би захищав мови нацменшин.

    Чи у процесі розгляду правок не була скасована норма про створення Національної комісії з питань державної мови?

    Звичайно, ні.

    Що робитиме Уповноважений з питань захисту державної мови?

    Відповідатиме за захист державної мови в Україні, буде реагувати на звернення громадян. Якщо будуть такі порушення – буде складати акти, подавати до суду, контролювати, як інші органи виконують законодавство, зокрема, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, Державна служба з питань захисту прав споживачів тощо.

    Простіше кажучи, якщо, приміром, мене у магазині обслуговували російською мовою, а не державною, я можу поскаржитися уповноваженому?

    Якщо він це зробив проти вашої волі – так. Якщо ж ви у магазині самі говорите російською, і продавець вам відповідає російською, то це не є порушенням закону. Якщо ж ви звернулися українською, то продавець має вам відповісти українською.

    Після того, як усі правки будуть розглянуті, на вашу думку, чи буде цей закон ухвалений?

    Я не знаю. Я на це сподіваюся.

    Законопроект про мову після першого читання серед іншого передбачав:

    • Публічне приниження чи зневажання української мови є протиправним діянням, тотожним нарузі над державними символами. Кожен громадянин України зобов’язується володіти державною мовою як мовою свого громадянства, але дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
    • Для визначення рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства  та роботи в органах влади, створюється новий орган – Національна комісія зі стандартів державної мови. Вона буде перевіряти рівень володіння мовою президентом, членами уряду, держслужбовцями, депутатами, медпрацівниками, адвокатами, нотаріусами та ін. Окрім цього, з’являється спеціальний Уповноважений із захисту державної мови, який слідкуватиме за дотриманням прав громадян на отримання державною мовою інформації та послуг й усунення перешкод у користуванні державною мовою.
    • Театральна вистава іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжується субтитрами державною мовою.
    • Друковані ЗМІ, зареєстровані в Україні, мають друкуватися державною мовою. Законопроект допускає, що видавець може видавати дві чи більше мовних версій журналу чи газети, але водночас вони мають бути за змістом та періодичністю ідентичні україномовній версії. А наклад україномовної версії має становити не менше 50% сукупного тиражу всіх мовних версій цього друкованого ЗМІ. В окремих випадках видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, допускається «офіційними мовами Європейського союзу».
    • Те саме правило стосується книговидавців, які можуть видавати книги іншими мовами, але обов’язково з паралельною україномовною версією. Тоді як тираж книжкового видання державною мовою має перевищувати тираж цього видання, виданого будь-якою іншою мовою. Щоправда, це правило не поширюється на видання, надруковані коштом з державного чи місцевих бюджетів з метою задоволення потреб нацменшин, а також на словники та підручники з вивчення мов.
    • Мовні обмеження встановлюються і для книгарень, асортимент яких має складатись на 50% з видань державною мовою, окрім книгарень, які розповсюджують лише книги офіційними мовами ЄС.
    • Державна мова визначається мовою публічних заходів. Якщо хтось з учасників заходу виступає іншою мовою, організатор забезпечує повноцінний синхронний переклад державною. Українською за замовчуванням відбувається обслуговування споживачів, але на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін.
    • Недотримання мовних норм передбачає адміністративну відповідальність – тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А рецидив тягне за собою штраф від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів з позбавленням права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю.
    • На приведення діяльності згідно з цим законом дається час – наприклад, стаття щодо мови друкованих ЗМІ вводиться в дію через рік після його ухвалення, а щодо мови у книговиданні та книгорозповсюдженні – через два роки.
    Наталія Сокирчук, «Главком»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ