Пережила Голодомор та Другу світову: як 103-річна волонтерка допомагає ЗСУ (фото, відео)
Довгожителька із Житомирщини разом із дітьми та сусідами плете маскувальні сітки
Любов Ярош із села Ходорків Житомирської області, якій нещодавно виповнилося 103 роки, плете кікімори на фронт. У бабусі – троє дітей, правнучки та маленький правнук, а четверо онуків добровільно захищають Батьківщину. Історію про жінку-волонтерку розповіло видання «Субота».
Любов Ярош та її доньки за тиждень передають кікімори через знайому-волонтерку до Києва, а звідти маскувальні костюми їдуть туди, де вони найпотрібніші. Над першим костюмом-маскуванням 103-річна Любов Григорівна почала працювати рік тому. Побачили у соцмережах оголошення від волонтерів, що потрібна допомога – і сіли до роботи.
«Ми просунуті бабусі. Хоч нам уже за 70, але діти та онуки нас усьому навчили – є і Viber, і Facebook, і YouTube. Любов Григорівна інтернетом не користується, але знає мобільні номери напам’ять усіх своїх дітей», – розповіла донька Валентина.
Любов Григорівна виховала двох дочок та двох синів. Наразі залишилося троє з них.
Любов Ярош народилася 1920 року неподалік від свого сьогоднішнього житла, у селі Пустельники. Сім'я Любові була доволі заможною: тримали курей, свиней, корів, коней. Але потім худобу та все знаряддя позабирали в колгосп. Проте на їх долю випав Голодомор та Друга світова війна.
«Ще ж був 1933 рік. Липу, листя, кропиву парили, варили, руки в мене опухлі були, ноги опухлі. Тяжко, але якось вижила», – розповіла волонтерка.
До слова, у той період Кремль прагнув позбавити Україну незалежних селянських господарств, а також її мови, історії, культури та свободи. Те, що зараз намагається зробити російський президент Володимир Путін, має разючу схожість з давніми подіями.
103-річна жінка відповідає за військову статистику, її дуже цікавлять зведення про успіхи наших військових – скільки ліквідували військ противника, знищили танків, літаків, потопили кораблів… Усі ці цифри передає дочкам, які клопочуться по господарству.
«Та що там, вона пам’ятає, з ким жила в одній кімнаті у 1945 році у гуртожитку у Донецьку – може назвати імена та прізвища всіх дівчаток! Ось тільки вчора їх усіх нам перераховувала. А про війну в неї одна мова: «Щоб Путін здох», – наголосила дочка Валентина.
Про початок війни Любов Григорівна почула з радіо. Діти побоялися їй говорити, а минулого літа вирішила приєднатися до великої громади волонтерів.
Жінка 50 років пропрацювала у колгоспі. Приблизно 30 років тому залишилася сама після смерті чоловіка. А ще за десять років до неї переїхала донька Валентина – мамі треба допомагати. На все літо до села з Житомира до мами переїжджає і друга дочка – Галина.
Плести кікімори допомагає сусідка. Матеріал для костюмів збирають по всій Україні, допомагають і люди із Ходоркова. Жінки плетуть, розпускаючи на нитки старі мішки з-під цукру. Мішки перуть, потім фарбують – потрібна зелена нитка. Відповідальність бабусі Люби – приготувати нитки для плетіння. Виробництвом костюмів більше займаються дочки із сусідкою – бабуся вже не так добре бачить.
«Хоча у свої роки не лише ходить, а ще й танцює, – усміхаються доньки. – А як співає – навіть ми таких пісень не знаємо! Виходить часто на вулицю, правда, у нас вулиця малолюдна – побалакати особливо нема з ким. Так і повідомляє: «Постояла – ніхто нікуди не йшов». Люди із села виїжджають…» – сказала донька довгожительки.
Кікімори бабуся з доньками плетуть для фронту вже рік. «Взимку я білизну шила військовим, бо кікімори менше були потрібні. Зараз знову в’яжемо – по одній на тиждень. Робота нелегка – руки весь час у напрузі», – поділилася Валентина.
Любов Григорівна – єдина жінка такого поважного віку не лише у селі, а й у районі. Ровесників в окрузі вона не має, але з молоддю їй навіть цікавіше.
Нагадаємо, пенсіонерка з Тернопільщини, син якої на фронті, спекла тисячу хлібин для військових (відео). Саме за випіканням хліба майже весь свій час проводить мати воїна із Золотого Потоку на Бучаччині Галина Вандяк. Жінка почала пекти хліб для наших захисників ще на початку повномасштабного вторгнення, коли її син Андрій вступив до лав ЗСУ. Вона випікала ароматні хлібини, а її невістка Надя займалася збором і відправленням передач на передову.
Коментарі — 0