Олександр Цюпак. Історія танкіста, який зупиняв окупантів під Києвом
країна героїв
Військовий був гордістю 14-ї окремої механізованої бригади
Його підрозділ двічі відзначали як найкращий танковий взвод у Збройних Силах України. За роки війни, із 2014-го, він підготував стільки ж злагоджених та професійних екіпажів, скільки було хвиль мобілізації. Кадровий військовий і гордість 14-ї окремої механізованої бригади Олександр Цюпак був душею компанії.
«Настрій умів підняти завжди, а на війні без цього важко. Здавалось, він практично ніколи не сумує… Так і сипав жартами, навіть у вкрай непростих ситуаціях», – розповіли побратими військового виданню АрміяInform.
Народився Олександр Цюпак на Волині – у селищі Луків тепер Ковельського району. Контракт зі Збройними силами України уклав одразу після строкової служби. Війна для нього почалася ще 2014 року, коли терміново викликали до військової частини. Тоді отримав непросте завдання – організувати ротно-тактичну групу та навчити людей воювати.
Олександр Сергійович Цюпак – (28.08.1982 – 12.03.2022) танкіст, майстер-сержант Збройних сил України.
Закінчив школу (1998), професійно-технічне училище №22 смт Луків (2001, спеціальність тракторист-механік).
Проходив строкову службу в армії (2001–2003, смт Десна), після чого підписав контракт. Від квітня 2014 – учасник Антитерористичної операції на Сході України в складі 51-ї окремої механізованої бригади. Командир екіпажу в боях під містами Сєвєродонецьком, Іловайськом. Організовував та навчав ротні тактичні групи.
Згодом служив у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого Сухопутних військ ЗСУ. Боронив Україну в ході Операції об’єднаних сил.
Дружина Тетяна розповідає, чимало часу Олександр проводив поза межами дому через службу. Та коли з’являлася можливість побути у колі сім’ї, завжди приділяв багато уваги дітям – дочці Катрусі та сину Данилку.
«Олександр по праву заслуговує на звання «супертато». Він любив проводити час із дітьми. Разом вони ходили на природу, палили багаття, смажили м’ясо, ловили рибу, і усіляко розважалися», – поділилася жінка спогадами із виданням «Волинь».
Майстер-сержантові Цюпаку доводилося бувати в боях під Сєвєродонецьком та Іловайськом. Він міг розповісти безліч історій з фронту – про те, як під час визволення Мар’їнки воїнам надходили повідомлення «Вас приветствует Россия», як під Сєвєродонецьком молодики цікавилися: «Почему вы с нами воюете?», як знаходили трофейні снаряди до СПГ із написом «Хунтє».
«Були навіть смішні моменти. На перший наш блокпост ми приїхали вночі, там тоді ще стояла 30 бригада. Вони нам сказали лягати спати. Ми повкривалися хто чим і заснули. Світанок, прокидаємося. Перша картина – могили. Виявляється, що блокпост розташований просто біля цвинтаря. Потім ми жартували, коли вночі хлопці проходять позиціями, двері риплять і по рації хтось передає: «Будьте уважні, граф Дракула вийшов на полювання», – розповів Олександр Цюпак курйозний випадок проєкту «Повернись живим».
Із початком широкомасштабного вторгнення Росії Олександр захищав Київщину. Майстер-сержант відзначився у бою 11 березня в населеному пункті Наливайківка. Танковий екіпаж під його керівництвом знищив кілька одиниць броньованої техніки ворога. Опісля у напрямку Макарова відбивав атаку противника. Олександр Цюпак загинув унаслідок шквального артилерійського обстрілу.
Дуже важко сприйняли смерть тата діти. Особливо 12-річна Катруся, яка розуміла, що більше його не побачить. 9-річний Данилко ще не до кінця усвідомив, що трапилося, хоча знає, що татусь пішов на небо. Мама Тетяна пояснила, що попрощалися із ним не назавжди. Прийде час, і вони зустрінуться в іншому житті.
Поховали Героя у селі Залужжя 15 березня.
Указом Президента України № 264/2022 від 20 квітня 2022 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі майстер-сержанту Цюпаку Олександру Сергійовичу надали звання Герой України з відзначенням орденом «Золота Зірка» (посмертно). Нагороду із рук Володимира Зеленського отримала дружина військового Тетяна.
Коментарі — 0