На фронті загинув колишній поліцейський зі Львова. Згадаймо Назара Островського

На фронті загинув колишній поліцейський зі Львова. Згадаймо Назара Островського
Назар Островський пішов на фронт, не зважаючи на те, що мав бронь і маленьку дитину
колаж: glavcom.ua

Назар Островський пройшов Революцію Гідності, добровольцем відправився на фронт у зону АТО у 2014 році та віддав службі у поліції майже 10 років

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Назара Островського. 

25 жовтня на війні з російськими загарбниками загинув боєць 5-го батальйону спеціального призначення «Любарт» бригади НГУ «Азов», львів’янин Назар Островський. Про це повідомила його сестра Анастасія Островська.

«Я б дуже хотіла ніколи не писати цих слів… Кілька днів тому у нашу родину прийшла жахлива звістка з війни. У п’ятницю, 25.10.2024, наш Назар Островський загинув… борючись за справедливість та до останнього захищаючи Україну!» – написала вона.

Назар Островський пройшов Революцію Гідності, добровольцем відправився на фронт у зону АТО у 2014 році та віддав службі в поліції майже 10 років
Назар Островський пройшов Революцію Гідності, добровольцем відправився на фронт у зону АТО у 2014 році та віддав службі в поліції майже 10 років
фото: Anastazja Ostrowska, Facebook

Відомо, що Назар Островський пройшов Революцію Гідності, добровольцем відправився на фронт у зону АТО у 2014 році та віддав службі в поліції майже 10 років.

«15 травня 2024 року був мій останній день служби в поліції. Цього літа мало б бути 10 років вислуги. Починав у 2014 років з «Азова» (тоді батальйон міліції), далі батальйон «Львів», дільничним (на Сихові у Львові – ред.), 4 роки в секторі протидії домашньому насильству. Завершив у штурмовій бригаді Національної поліції України «Лють».  Іронічно, що мобілізовуюсь в підрозділ з якого починав – рідний «Азов» в ОЗСП «Любарт», – писав Назар Островський.

Назар Островський віддав службі в поліції майже 10 років
Назар Островський віддав службі в поліції майже 10 років
фото: Катерина Птаха, Facebook

Захисник захоплювався історією України та закликав не споживати російського контенту.

«До російсько-української війни я вільно споживав культурний контент нашого північного сусіда, але зараз намагаюся вирватися з постколоніальної парадигми активно вивчаючи англійську, як мову міжнародного спілкування та паралельно слухати наше рідне», – писав Островський у 2020 році. 

Анастасія Островська також процитувала слова близького друга Назара – Ігоря Колесника. Він згадує його як людину, яка «свідомо йшла туди, де було найбільше згустку темряви, де горіли шини…», продовжувати робити те, що було її фундаментальною силою: «бути там, де болить найбільше. Бути із тими, чий голос не почутий».

Захисник захоплювався історією України та закликав не споживати російського контенту
Захисник захоплювався історією України та закликав не споживати російського контенту
фото: Anastazja Ostrowska, Facebook

«…Назарчик загинув. Капітан поліцейських наук, найкращий шериф Сихова, двічі азовець, майданівець у білому пальті, випускник філософського факультету із відповідним діагнозом, романтичний цинік, впертий засранець із добрим серцем, батько сина, чоловік дружини, друг. Назар мав дивний характер, у якому чорний гумор і цинізм поєднувалися із глибинною потребою допомагати, захищати, боротися за справедливість. Не за ту справедливість, про яку розповідають політики чи єдиний телемарафон, а за ту, якої немає у квартирах темного міста. Коли він працював у відділі протидії та запобіганню сімейному насиллю, то боровся за тих, хто у повній темряві. За ту дитину, яка виростає калічкою у сім’ї алкоголіків. За дітей, чиї батьки наркомани. За тварин, чиї власники різали одне одного ножами», – пише сестра Островського. 

Назар Островський свідомо йшов туди, де було найбільше згустку темряви, де горіли шини, де били дітей або студентів
Назар Островський свідомо йшов туди, де було найбільше згустку темряви, де горіли шини, де били дітей або студентів
фото: Anastazja Ostrowska, Facebook

За словами Анастасії Островської її брат свідомо йшов туди, де було найбільше згустку темряви, де горіли шини, де били дітей або студентів оці дорослі, сильні і жорстоко несправедливі «нормальні» люди.

«Він, як і я, не розумів природи безпідставної жорстокості та байдужості людей, які знущалися над слабшими, викидали на вулицю домашніх тварин як меблі, не простягали руки потопаючим. Він, на відміну від мене, мав силу і рішучість, щоби в дусі головного героя «Чуми» Камю продовжувати робити те, що було його фундаментальною силою: бути там, де болить найбільше. Бути із тими, чий голос не почутий. Він умів побачити навіть крізь піджак, дипломи кандидата науки і доцента кафедри, живу людину, калічку, із таким же філософським діагнозом…», – написала сестра Назара. 

Назар Островський пішов на фронт, не зважаючи на те, що мав бронь і маленьку дитину
Назар Островський пішов на фронт, не зважаючи на те, що мав бронь і маленьку дитину
фото: Anastazja Ostrowska, Facebook

«Назар Островський. «Азов» (батальйон «Любарт») На щиті. Нема слів, геть не хочеться вірити… У пам’яті зринають твої «Азовські» історії 2014-15 років, та «Записки дільничного»… Легкого тобі лету та гарної музики у засвітах…» – написав військовослужбовець Орест Калиняк.

Назар Островський у 2015 році
Назар Островський у 2015 році
фото: Назар Островський, Facebook

«Світла пам’ять, друже. Ти міг не йти. Ми з Назаром були знайомі з 2014. Я брав у нього інтерв’ю для «Інсайдера», й це був один із лише двох випадків, коли подружились і продовжували спілкуватися. Він був добровольцем тоді, й пішов тепер, хоча мав бронь. Хоча у нього маленька дитина», – написав про воїна український письменник і репортер Артем Чапай.

У героя залишилась дружина та маленький син та сестра. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Дата публікації новини: