Потрапив під дронову атаку під час відпустки. Згадаймо Руслана Нечипорука
Руслан займався художнім татуюванням, був знаним не лише в Україні тату-майстром
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Руслана Нечипорука.
На рідній Херсонщині, куди поїхав побачитись із батьками під час нетривалої відпустки після поранення, загинув, потрапивши під ворожу дронову атаку захисник України Руслан Нечипорук. Життя оборонця обірвалося 17 вересня 2024 року. Про це повідомила Вінницька міська рада.
Руслан Нечипорук народився 2 вересня 1989 року у Херсоні, але усе своє доросле життя прожив у Вінниці. Там же одружився і разом з дружиною Наталією виховував донечку.
З 2010 року Руслан займався художнім татуюванням, був знаним не лише в Україні тату-майстром.
В перший день повномасштабного вторгнення не задумуючись добровольцем став на захист Держави у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім.Якова Ганзюка (в/ч А1619). У війську отримав позивний Кум.
Був солдатом і дослужився до головного сержанта – командира відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів. Брав участь в боях на Херсонському, а згодом на Донецькому напрямках.
За свою відданість був нагороджений орденом «За мужність III ступеня» та почесними нагрудними відзнаками «Золотий хрест», «Хрест хоробрих», «Хрест Військова честь».
Руслан Нечипорук загинув 17 вересня 2024 року на рідній Херсонщині, куди поїхав побачитись із батьками під час нетривалої відпустки після поранення. Життя оборонця обірвалося 17 вересня 2024 року під час ворожої дронової атаки.
Як написала дружина Руслана Наталія Нечипорук, він був людиною зі світлою душею та щирим серцем. На його допомогу завжди можна було розраховувати, так як він був людиною слова, це стосується як цивільного, так і військового життя. Постійно усміхнений та заряджений позитивом він стрімко рухався життям і дуже любив швидкість на автомобілі. Також любив дітей, а діти завжди любили його. Його життєва енергія притягувала до нього завжди багато людей...
Поховали захисника 21 вересня на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Йому назавжди 35.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0