Серйозна розмова про НАТО

З багатьох точок зору, вступ у НАТО для нас став фетишем і національною ідеєю. Але ми дуже мало розбираємося у самому НАТО і у тому чи дійсно це є рішенням для нас. І причина необхідності це обговорити – візит Ердогана на саміт БРІКС, а також його бажання туди вступити. Бо Туреччина член НАТО, а всі рішення у цій організації ухвалюються консенсусом. Тому, коли така військова потуга як турецька армія починає дрейф від НАТО, яке взагалі майбутнє у цієї організації?

Коли я був на Варшавському безпековому форумі, то слухав виступ президента Дуди, який сказав, що Польща є основою східного флангу НАТО. Не було можливості йому задати питання, але я от хотів повідомити, що у цьому фланзі гігантська діра у вигляді Словаччини і Угорщині. Будь-яка атака Росії на Польщу чи країни Балтії викличе параліч НАТО, через Орбана чи Фіцо. Бо ці проросійські агенти точно не будуть голосувати за спільну оборону, чим зроблять рішення застосувати статтю 5 – неможливим.

На цьому фоні треба зафіксувати, що вступити у НАТО у нас дуже мало шансів, з огляду на те ж рішення консенсусом і тим, скільки у нас там недоброзичливців. Тому виходить ми прагнемо стати членами клубу, де нас не раді бачити, і який по – факту не є спроможним виконати те, для чого створений.

Я послідовно виступаю і наполягаю на іншій історії, значно ефективнішій за НАТО – нове військове партнерство. У нас є надійні партнери такі як США та Британія, меншою мірою Франція, найбільшою мірою Балтійські країни. Ми повинні вибудувати нову конструкцію поза паралізованого НАТО, з тими, з ким ми вже на практиці має спільну військову коаліцію. Фактично, для чого нам вступати в організацію, де нас цікавить зброя і ресурс кількох конкретних країн, а рішення залежить від десятків другорядних.

Тому я думаю, що правильною амбіцією є ініціювання нової військової організації захисту демократії та свободи. Оскільки нам протистоїть не тільки Путін, а вся подібна шваль, яка протистоїть нам на ціннісному рівні.