Річниця націоналізації «Укрнафти»: скандали, корупція та глибока криза при новому топменеджменті

Теза про те, що держава, як правило, є неефективним господарем, знову знайшла своє підтвердження на прикладі лідера нафтогазової галузі України – ПАТ «Укрнафта». Нагадаємо, цими днями (7-8 листопада) виповнюється рівно рік, як компанію підпорядкували державі, забравши частку ПАТ у міноритарних власників та поставивши нових топменеджерів.

«Телеграф» проаналізував, що сталося за рік з найбільшим нафтогазовидобувним підприємством країни та чому з'явились ознаки, що компанія в руках держави ризикує зануритися у кризу, як десятки інших крупних держпідприємств, що в різні роки опинялися на межі зупинки чи банкрутства.

Корупція і дерибан найвищого рівня?

Весь рік після націоналізації рентабельного активу «Укрнафта» згадувалась у вітчизняних ЗМІ здебільшого не через якісь грандіозні успіхи на паливному ринку та руйнуваннях схем, а як раз навпаки.

Так, наприклад, стало відомо, що понад 700 євро за годину, 10 млн грн щомісяця та 120 млн грн щорічно – таку суму державна «Укрнафта» повинна була витрачати на послуги адвокатів юркомпанії «Астерс» без усякого тендеру. Але найголовніше, що реалізували цю нову оборудку за допомогою колишнього співвласника компанії та тепер вже ексміністра оборони Олексія Резнікова. Зокрема, у листопаді 2022-го, коли «Укрнафту» передали в управління Міноборони, ДП і уклало угоду із «Астерсом». Щоправда, як з'ясувалося, гроші за контрактом почали виплачувати лише влітку, коли було остаточно зрозуміло, що Резніков незабаром покине своє крісло, і відтак фігурантам треба було «зібрати борги».

Також «Укрнафта» при новому гендиректорі Сергію Корецькому вскочила у гучний скандал в допомозі одіозним мільярдерам. Зокрема, як з'ясувалось, ПАТ продає арештований понад 10 років тому природний газ (собівартість якого є копійчаною) за зниженими цінами. У той час як наближеним до Корецького діячам зливали величезні об'єми цього газу всього по 18 тис. грн за тисячу кубометрів, для потреб українців «Нафтогаз» змушений був купувати той самий газ майже по 24 тис. грн. І навіть ці оборудки новий менеджмент ПАТ записав собі у «здобутки». Хоча особливого менеджерського хисту мати не потрібно, щоб отримати прибуток продавши газ з собівартістю 500-1000 гривень за ціною 18000. І цікаве те, що до цього раніше арештованого газу новий менеджмент ПАТ не має жодного відношення, бо судові суперечки за нього закінчилися мировою угодою з «Укртрансгазом» ще за півроку до примусового вилучення акцій до Міноборони і ці обсяги газу набуло ПАТ ще за екс-менеджменту, якому наразі Корецький намагається створювати проблеми за допомогою державних та правоохоронних органів, щоб унеможливити повернення до ПАТ.

Окрім того, за даними вітчизняних ЗМІ, «Укрнафта» за нового керівництва почала закуповувати труби по завищеним в 1,5 рази цінам (в порівнянні з 2022 роком) у компанії ще одного відомого і впливового олігарха.

Сергій Корецький

фото: nefterynok.info

Водночас ПАТ продає пальне для потреб ЗСУ зі значною переплатою ПДВ. За інформацією в системі Prozorro, в серпні-листопаді «Укрнафта» має поставити МО 105 тис. тонн дизпалива на 5,4 млрд грн. В цій сумі закладені і 20% ПДВ (це 902 млн грн). Ще раніше, в першому півріччі, МО уклало договори з ПАТ на 5,5 млрд грн і так само включило 360 млн грн ПДВ (тоді за ставкою 7%). При цьому постанова КМУ №178 дає право продавати паливо на потреби Сил оборони за нульовою ставкою податку на додану вартість. Наприклад, Нацгвардія купує дизель, як у приватних постачальників, так і в тієї ж «Укрнафти» за 0% ставкою ПДВ. А значить МОУ може зекономити на контрактах з «підконтрольним» йому ж ПАТ 1,2 млрд грн і витратити їх, наприклад, на закупівлю 10000 дронів для потреб ЗСУ, в інтересах якого і вилучалися акції ПАТ.

Окремою статтею шкідництва для держбюджету з боку нових менеджерів «Укрнафти» можна вважати захмарні зарплати управлінців ПАТ. Так, замість зниження видатків на адміністративні цілі Корецький чомусь пропонував збільшити їх аж на 507 млн грн – до 2 млрд 456 млн грн. Можливим поясненням цьому є той факт, що управління це зокрема й зарплати керівництва.

За оцінками експерта Михайла Шнайдера, Корецький заробляє майже $45 тис. на місяць в «Укрнафті» і стільки ж – в «Укртатнафті», а інші «топи» щомісячно отримують від $10 тис. до $19 тис.

Приміром марнотратства можна також вважати дивні витрати 2,5 млрд грн на «покращення роботи» 30 АЗС (всього їх в компанії – 450).

До речі, раніше нардеп Олексій Кучеренко звертав увагу на те, що Міноборони, якому підпорядкували «Укрнафту» та «Укртатнафту», має припинити керувати отриманими ним компаніями, а керівник обох підприємств – Корецький – має позбавитися посади в одній з них. Парламентар направив відповідне звернення до АМКУ та вказав на грубі порушення антимонопольного законодавства при націоналізації «Укрнафти». Наразі звернення розслідується Комітетом і після підтвердження факту порушення законодавства, на ПАТ може буде накладено штраф до 5% річного доходу. При тому штраф накладатиметься і на ПАТ «Укрнафта» і на ПАТ «Укртатнафта», а це мільярди гривень.

Річний управлінський хаос в «Укрнафті»

Ще одним поворотом в каскаді скандалів довкола оновленого ПАТ стала раптова позиція Міноборони – МОУ вирішило, що не може у воєнний час керувати раніше переданими оборонному відомству підприємствами, бо це означає відволікати обмежений людський ресурс. Тож військові запропонували передати активи компаній в управління Мінекономіки. Це є приголомшливою подією, бо вилучалися пакети акцій ПАТ у міноритаріїв саме за спеціальним законом для потреб ЗСУ наказами головнокомандувача, і нова позиція військових, які по суті відмовляються від цих вилучених активів, повністю нівелює мету вилучення і його законність.

Водночас ні «Нафтогаз», ні МОУ не керують процесами, які вже рік відбуваються в «Укрнафті», через Наглядову раду ПАТ. По факту вона всупереч законодавству не має ані незалежних директорів, ані аудиторського комітету. Тобто, ключовий управлінський орган, який повинен схвалювати угоди із зацікавленістю у чіткому визначеному законом порядку, фактично не працює.

Саме тому ні висновків аудиторів, ні рішень Наглядової ради «Укрнафти» за рік НАК і МОУ не побачили, а ще й на додачу самі не спромоглися провести бодай одне засідання Загальних зборів з двох акціонерів.

Ще одним підтвердженням кадрової кризи в ПАТ стала резонансна справа проти другого директора «Укрнафтобуріння» Юрія Марковцева, призначеного «Укрнафтою». НАБУ і САП оголосили підозру цьому топменеджеру у справі про розкрадання 1,3 млрд грн держпідприємства.

А Олександр Грибан, колишній заступник міністра економіки, а нині голова Наглядової ради «Укрнафти», нещодавно і взагалі спробував виїхати до Варшави, хоча віднедавна теж є підозрюваним в розслідуванні НАБУ та САП. А саме – у справі про розтрату 60 млн грн. На щастя, правоохоронці не випустили підозрюваного за кордон, тож він залишається в Україні під слідством.

Водночас, як випливає з листа одного з акціонерів «Укрнафти» (BORDO MANAGEMENT LIMITED, частка в ПАТ – 12,9%) про стан компанії після націоналізації, відбулися звільнення «кваліфікованих кадрів вищої та середньої ланки управлінського персоналу ПАТ, виходячи з критерію тривалості їх роботи із колишнім Правлінням» та… заміщення вакантних посад довіреними, але некомпетентними особами».

Подання нереалістичного фінплану, фальшування ревізії та справи проти Корецького

Можливо, саме через такий менеджерський безлад «Укрнафті» вдалося подати на затвердження в Кабмін нереалістичний фінансовий план. При цьому уряд дивним чином схвалив цей фінплан попри зауваження Мінфіну про нереалістичні показники і за відсутності в плані роботи ПАТ орієнтацію на потреби ЗСУ. А це, за деякими оцінками, і відкрило дорогу до безконтрольного освоєння менеджментом чималих ресурсів держкомпанії.

При цьому у вересні спалахнув ще один гучний фінансовий скандал довкола Корецького: аудит, який замовляв голова «Укрнафти» та який став інформприводом для звинувачення у порушеннях в компанії за часів попередників, міг виявитися неправдивим та сфальсифікованим.

Так, спеціалісти «Укрнафти» висловили заперечення щодо акту ревізії. Зокрема, на 500 сторінках вони перерахували порушення, яких припустилися представники Держаудитслужби України. Разом з тим з'ясувалось, що під час перевірки ПАТ ревізори ДАСУ «не побачили» зловживань самого Сергія Корецького щодо безпідставної виплати ним самому собі величезної зарплатні, що не передбачав проєкт трудового контракту та постанова уряду.

При цьому, як стало відомо, Корецький особисто підписав листа до ДАСУ про відкликання попередніх заперечень, надавши нові уточнені (на 19 сторінках) разом із додатками, які держаудитори відхилили.

А інформація заступника керівника ОП Ростислава Шурми, що при Корецькому «Укрнафта» нібито продемонструвала надприбутковість за пів року (за його словами, прибуток ПАТ за 6 місяців 2023-го нібито сягнув 4,3 млрд грн), взагалі, судячи з усього, була неправдивою.

Примітно, у згаданому вище листі акціонера «Укрнафти» зазначається, що Наглядова рада ПАТ втратила свою легітимність та не є законним органом. Відтак, поданий на затвердження КМУ проєкт фінплану ПАТ на 2024 р. «не розглядався та не затверджувався у встановленому порядку».

При цьому так само «як фінансовий план на 2023 рік, план на 2024-й не передбачає виконання з боку Товариства існуючих зобов’язань перед акціонерами щодо виплати належних їм дивідендів за 2018, 2020 рр., розмір яких з урахуванням інфляції вже розрахунково сягає понад 4 мільярдів гривень».

«Водночас Державний реєстр судових рішень свідчить, що кількість судових справ за позовами акціонерів впевнено зростає», – зазначається в документі.

Отже очевидно, що нові гучні скандали довкола нового менеджменту «Укрнафти» і топчиновників – ще попереду. Як і чергові викриття їхніх зловживань та корупції під час війни (що президент, до слова, пропонував прирівнювати до держзради).

У цьому сенсі також можна згадати вже про відкриті 4 кримінальні справи проти Корецького:

• так, за матеріалами з ЄРДР, очільник «Укрнафти» підозрюється в заволодінні природним газом та коштами Компанії «Моментум Ентерпрайзес (Істерн Юроп) Лімітед» (Кіпр) на загальну суму більш 4 млрд грн;
• є фігурантом справи про незаконний продаж впродовж лютого – березня 2023-го природного газу за заниженими цінами на користь АТ «Укрзалізниця», ТОВ «Джі Еф Трейдінг», ТОВ «Еру Трейдінг»;
• фігурує у справі про незаконне придбання продукції у ТОВ «Інтерпайп України» за завищеними цінами, що спричинило ПАТ «Укрнафта» збитки в особливо великих розмірах;
• підозрюється у ймовірному привласненні майна «Укрнафти» шляхом нарахування та сплати собі заробітної плати понад встановлений контрактом розмір у період з листопада 2022 р. до лютого 2023-го.

А що із видобутком?

Як повідомляють наші джерела в ПАТ, не все так добре з показниками видобутку, який новий менеджмент обіцяв збільшити до космічних розмірів. Попри грандіозні плани і звинувачення «папєрєдників», видобуток підприємства не збільшився, а навіть незначно зменшився порівняно з попередніми роками. Основна причина – несвоєчасне забезпечення обладнанням для видобутку вуглеводнів. Після звільнення команди екс-закупівельників і суттєвого розширення штатів нових, замість заявленої економії на закупівлях, підприємство повністю завалило плани з забезпеченням вкрай необхідних виробництву матеріалів та обладнання.

Невдалим зразком забезпечення МТР для видобування вуглеводнів свідчить ряд тендерів оприлюдненими на електронному майданчику Prozorro, а саме 44320000-9 Кабелі та супутня продукція (Кабель нафтозанурювальний) від 18.07.2023 на суму 71 570 520,00 грн; або від 27.06.2023 на суму 59 642 100,00 грн. та від 23.05.2023 на суму 165 711 598,71 грн. Таким чином загальна сума цих закупівель досягла 296 924 218,71 грн. Планова річна потреба для нормального виробничого циклу становить 341 994 958,50 грн. Закупівля відбулась лише на 71 570 520,00 грн (договір №23/1294-МТР від 17.07.2023), що становить квартальну потребу та враховуючи терміни виготовлення/поставки 180 календарних днів надійде у розпорядження ПАТ «Укрнафта» лише у 2024 р.

З насосами для глибинного видобутку ситуація ще гірша. Протягом 10 місяців поточного року торги не оголошувалась взагалі.

Виправити ситуацією із забезпеченням нафтозанурювального кабелю та насосного обладнання «Укрнафта» вирішила шляхом укладання прямих без конкурентних контрактів з іноземними компаніями всупереч вимогам ЗУ «Про публічні закупівлі» на загальну суму $24 666 907,70, а саме:

• договір від 31.05.2023 №23/912-МТР із компанією Baker Hughes (Deutschland) GmbH на суму $2 800 522,16 – глибинні насоси;
• договір від 31.08.2023 №23/1836-ІН із компанією Oil Dynamics GmbH $18 877 800,00 – глибинні насоси;
• договір від 25.09.2023 №23/2058МТР із компанією Changfeng Wire and Cable Co Ltd $2 988 585,50 – нафтозанурювальний кабель.

Правочини, здійснені ПАТ по даним договорам без застосування процедур передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII у редакції від 19.04.2020 у розумінні пункту 1 частини першої статті 43 даного закону є нікчемними.

По вказаним видам закупівлі основними постачальниками для ПАТ були компанії вітчизняного виробництва, а зараз в період повномасштабного військового вторгнення рф, в час коли Україна входить в десятку антилідерів по безробіттю, економіка перестала розвиватись і взагалі перебуває в етапі падіння, відбувається відтік валютного капіталу на майже один мільярд гривень.

Відтак, якщо підсумовувати результати роботи «Укрнафти» за рік після переходу ПАТ під контроль держави, висновки можна зробити невтішні. Цілком очевидно, підприємство за нового «антикризового» топменеджемнту занурюється у корупцію, скандали, фінансові помилки і перекоси. Про стабільність і розвиток і мови не може бути.

Дмитро Романов