Екомито СВАМ загрожує економічній та національній безпеці України – дослідження GMK Center

Запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) поглиблює структурні дисбаланси української економіки, посилює залежність від міжнародної фінансової допомоги та створює довгострокові ризики для промисловості і національної безпеки. Про це йдеться в аналітичному дослідженні GMK Center.

Згідно з дослідженням, війна вже суттєво змінила економічну модель України. Внаслідок руйнування експортно-орієнтованої промисловості та логістики зростання ВВП сповільнюється: у 2026 році воно очікується на рівні близько 1,8%. Водночас дисбаланси в економіці зростають: дефіцит зведеного бюджету сягне 19,4% ВВП, дефіцит зовнішньої торгівлі – 26,5%, а частка державних витрат – понад 61% ВВП.

Ключову роль у підтримці макрофінансової стабільності наразі відіграє зовнішня допомога. У 2025 році вона оцінюється у близько $52 млрд, однак, як зазначають аналітики, ці кошти не формують внутрішнього економічного розвитку, а значною мірою спрямовуються на покриття дефіцитів і стимулюють зростання імпорту.

На цьому тлі CBAM створює додатковий тиск на економіку: за оцінками GMK Center, у 2026–2030 роках Україна може втратити до $3,9 млрд експорту металургійної продукції та ще $3,6 млрд податкових надходжень. Загальні втрати ВВП, з урахуванням ланцюгів постачання, можуть сягнути $6 млрд, або до 2,1% ВВП.

Аналітики також прогнозують скорочення експорту української металургії до ЄС до $1,75 млрд до 2030 року. При цьому сукупні платежі CBAM для українських виробників у 2026–2030 роках можуть становити близько €1,2 млрд, що співставно з дворічним обсягом інвестицій у галузь.

«CBAM має дискримінаційний характер щодо країн із нижчим рівнем доходу, які не можуть забезпечити масштабне фінансування декарбонізації», – зазначається в дослідженні.

Окрему увагу аналітики звертають на соціальні наслідки. Металургійна галузь традиційно забезпечує зайнятість у промислових регіонах, зокрема поблизу лінії фронту. Скорочення виробництва може призвести до втрати десятків тисяч робочих місць, зростання міграції та посилення соціальної напруги.

Водночас можливості компенсувати ці втрати за рахунок розвитку інших секторів обмежені. За оцінками GMK Center, альтернативні галузі не здатні швидко замістити до $2 млрд експорту, $0,9 млрд інвестицій та $1,6 млрд податкових надходжень, які генерує металургія.

У дослідженні наголошується, що CBAM також посилює ризики для національної безпеки: ослаблення промислової бази може вплинути на обороноздатність країни, а зростання залежності від зовнішньої допомоги – створити додаткові макрофінансові ризики.

Аналітики підкреслюють, що без додаткових механізмів підтримки та адаптації, зокрема фінансування декарбонізації за участі ЄС, CBAM може прискорити деіндустріалізацію України.