Гравці ринку пояснили, як війна змінила кавуновий бізнес

Звільнена частина Херсонщини вже друге літо дає країні кавуни. Та якщо до великої війни область постачала на внутрішній ринок третину цієї баштанної культури, то нині обсяги значно скоротилися. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла докторка сільськогосподарських наук, заступниця директора Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України Оксана Сергієнко.

«Після того, як росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС, втрачена зрошувальна система, крім того, частина полів ще не звільнена від мін, частина території перебуває в зоні обстрілів», – пояснила Сергієнко.

За словами науковиці, натомість розширила кавунові плантації Одеська область, з’явилося більше баштанів на Запоріжжі, Дніпропетровщині, Черкащині, Харківщині, на Закарпатті. Окремі херсонські аграрії, які виїхали з поневоленого лівого берега, намагаються розбити баштани в регіонах, де кавунів досі не вирощували у промислових масштабах. Наприклад, фермер Михайло Данкевич засіяв кавунами 4 гектари на Київщині. І це стало трендом сільськогосподарських виробників, які спеціалізувалися не смугастій ягоді.

«У «високий сезон» імпорт не є конкурентом для української продукції, адже транспортування з-за кордону занадто здорожчує чужоземні кавуни. Отож Іспанія, Туреччина, Греція, Румунія тощо зазвичай везуть до нас ранні кавуни. А от Україна після втрати левової частки баштанів Херсонщини фактично припинила експорт», – констатує експертка.

До вторгнення експортували 15 тисяч тонн у країни Європи, каже Сергієнко, сьогодні ж майже немає експорту, хіба що одиничні невеликі контракти. Так, досить самотнім прикладом виглядає «Дунайський аграрій», який цьогоріч має контракт на постачання до Румунії усього 200 тонн кавунів.

Нагадаємо, що українські виробники кавунів б'ють на сполох через стрімке падіння цін на їхню продукцію. Низький попит та аномальна спека призводять до масового псування врожаю, а ціни опустилися до 10-18 грн/кг, що на 40% нижче, ніж тиждень тому.