Cписання уживаних вагонів призведе до дефіциту та падіння економіки: лист промисловців Шмигалю

Проєкт наказу Міністерства інфраструктури «Про затвердження Порядку встановлення заборони експлуатації вантажних вагонів на залізничному транспорті» (далі Проєкт), яким передбачається введення обмеження строку експлуатації залізничних вантажних вагонів, містить ознаки дискримінації і може призвести до списання 42 тисяч вагонів. Це спричинить дефіцит вагонів та, як наслідок, скорочення промислового виробництва на втрат бюджетів усіх рівнів. Тому проєкт має бути доопрацьований. Про це йдеться у відкритому листі ОП «Укрметалургпром» до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Як сказано у листі, ключовою проблемою проєкту залишається вимога, якою термін служби вагонів подовжується тільки після проведення капітального ремонту з продовженням строку служби (далі КРП), і тільки на 3 роки, яку бізнес з ряду причин вважає неприйнятною.

«Крім досить складної процедури узгодження, яка вимагає залучення АТ «Укрзалізниця» та структур, що знаходяться в Російській Федерації, сам процес підготовки ТУ є досить трудомістким та недостатньо врегульованим в даному Проєкті, отримання документів може досягати двох років (!)», – наголошують промисловці.

Крім того, зазначається у листі, така норма має і інші суттєві ризики. Адже самі заводи не зацікавлені в продовженні термінів експлуатації рухомого складу – їм краще виробляти нові вагони, тому може мати місце затягування процесу щодо ТУ. Крім того, на території України курсують вагони не тільки вітчизняних виробників, але і вагони інших країн, і для отримання первинної технічної документації доведеться, наприклад, звертатись до підприємств з Російської Федерації.

Промисловці нагадують: вартість ремонтів для напіввагону становить близько 200–300 тис. грн., тож проводити такі ремонти раз в 3 роки недоцільно: власники парку вагонів будуть змушені витрачати на планові та капітальні ремонти значні кошти, які неможливо покрити доходами від вагонів за такий короткий проміжок часу.

«Встановлення такого короткого проміжку часу між капітальними ремонтами мають на меті зробити продовження строку вагонів економічно недоцільним, позбавивши власника вагону можливості отримувати доходи від експлуатації ще технічно придатного вагону. Тому доцільним є збільшення терміну до 5 років та проведення подовження строку виключно через КР», – підкреслюють промисловці.

Крім того, умова про обов’язкове подовження строку через КРП має дискримінаційні ознаки: такі ремонти, згідно з проєктом, можуть виконувати лише спеціалізовані підприємства зі спеціальними дозволами, які мають лише декілька вагоноремонтних заводів в Україні.

«Зважаючи на все сказане, просимо надати доручення Міністерству інфраструктури відправити Проєкт Наказу на доопрацювання, а в оновленій редакції передбачити, що продовження строку служби вантажних вагонів можливо після КР (капітального ремонту), яке проводить вагонобудівне або вагоноремонтне підприємство, та строком до 5 років», – резюмують промисловці.

Раніше Європейська Бізнес Асоціація також заявила, що запропонований Мінінфраструктури проєкт має бути доопрацьований, адже оновлена редакція все ще містить багато суперечливих норм. Зокрема, про те, що граничний строк служби вантажного вагона розраховується за результатами контрольних випробувань на кожну модель або тип вантажного вагона. При цьому не визначається процедура/порядок/критерії проведення таких випробувань, а також форма, строки та хто конкретно повинен формувати результат випробувань.

У свою чергу народний депутат Сергій Магера заявив, що влада не почула бізнес в питанні обмеження термінів експлуатації залізничних вагонів, і проєкт наказу досі потребує серйозного доопрацювання.