Російські металурги визнали свою залежність від України
Російська металургійна асоціація звернулася до регулятора з проханням не продовжувати дію ввізного мита на важливу українську продукцію
Асоціація «Російська сталь», що представляє інтереси найбільших російських металургійних компаній, звернулася до департаменту захисту внутрішнього ринку Євразійської економічної комісії (ЄЕК) з проханням відмовитися від продовження дії антидемпінгового мита на сталеві ковані валки українського виробництва. Про це з посиланням на документ повідомило російське видання «Комерсант».
Наразі розмір ввізного мита для ввезення цього виду української металургійної продукції становить 26% митної вартості. Воно було запроваджене у 2011 році і з того часу неодноразово продовжувалося. Поточний термін дії мита спливає 28 лютого.
На думку металургів, запровадження мита виявилося неефективним. Передбачалося, що воно сприятиме розвитку виробництва аналогічної продукції на території Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) до рівня, коли місцеві постачальники зможуть задовольняти попит. Проте залежність від України зберіглася навіть через 10 років після нововведення.
Єдиний на території ЄАЕС виробник валків – ПАТ «Уралмашзавод» – не в змозі гарантувати постачання у строк. Сума штрафів за перевищення термінів у 2019-2021 роках становила 20 млн російських рублів, період прострочення – 200 днів. Жодні проекти з модернізації виробництва зараз не реалізуються, а другий російський постачальник – машинобудівний концерн ОРМЕТО-ЮУМЗ – зупинив діяльність.
Таким чином, наголошують металурги, Україна є безальтернативним постачальником цього виду продукції, тому мито лише покладає додаткові витрати на російських виробників сталі.
У 2019 році розслідування Євразійської економічної комісії показало, що українські валки продавалися в Росії по 123 тисяч рублів за тонну, а вироблені в ЄАЕС валки обходилися в 149 тисяч рублів. При цьому український імпорт задовільняв понад половину попиту.
Раніше повідомлялося, що українські металурги вимагають від уряду відмінити квоти на імпорт сірчаної кислоти.
Коментарі — 0