Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Розподіл надр по-новому. Як Гройсман на фініші своєї роботи подякував олігархам

    інтерв'ю
    • Лілія Клочко
    • Розсилка
    Прем'єр-міністр Володимир Гройсман - Розподіл надр по-новому. Як Гройсман на фініші своєї роботи подякував олігархам
    Прем'єр-міністр Володимир Гройсман
    фото: znaj.ua

    Після оголошення переможців конкурсу залишилось багато запитань…

    Застосування production sharing agreements (PSA) - угод про розподіл продукції (УРП) в українському газовидобутку не новий спосіб залучення інвесторів. Однак, позитивної практики роботи на умовах PSA в Україні згадати не можна. На жодній з запропонованих інвесторам ділянок в період 2007 – 2013 років видобуток вуглеводнів так і не розпочався.

    Найвідомішим прикладом, стало укладання у 2013 році угоди PSA між Україною, світовим мейджером Shell та компанією «Надра Юзівська». Тодішнє керівництво держави розповідало українцям про сланцеву «революцію», угода мала врятувати Україну від російської газової «голки». Не будемо переповідати історію укладання угоди і чому видобуток так і не розпочавсь, про це можна почитати в українських медіа. Дамо лише посилання на саму угоду, яка є у відкритому доступі.

     (для перегляду натисніть на зображення)

    Сьогодні, цей документ може стати прикладом у формуванні нових угод PSA з переможцями конкурсу, які затверджені урядом стосовно дев'яти нафтогазових площ 5 липня 2019 року.

    Отже, через шість років, після останньої невдалої спроби застосування в Україні такого специфічного інструменту як PSA, який передбачає значні податкові знижки інвесторам для розробки надскладних площ, уряд Володимира Гройсмана почав формувати свою історію PSA в Україні. Конкурс на дев'ять площ, був оголошений на початку 2019 року, а вже 28 травня в Міненерговугілля пройшла процедура розкриття конвертів з заявками. За підсумками засідання Міжвідомчої комісії з УРП, документи подали 14 компаній. Серед переможців, які були оголошені вже 1 липня, - державна «Укргазвидобування» (дві площі: Берестянська та Бузівська), а також канадська Vermilion спільно з «Укргазвидобуванням» (дві площі: Балаклейська та Іванівська), Aspect Energi (США) (Варвинська площа) та компанії, кінцевими беніфіціарами яких є Рінат Ахметов (Зінківська площа), Ігор Коломойський (Русанівська площа), Віктор Пінчук (Софіївська площа) та Зіновій Козицький (Угнівська площа). 

    Після оголошення переможців, залишилось багато запитань, відповіді на які мали би засвідчити неупередженість підготовки конкурсу, голосування та підведення підсумків. Треба розуміти, що рішення щодо переможців конкурсів приймаються людьми, які керуються своїми внутрішніми переконаннями і досвідом - такі правила. Це не аукціон, де найбільша ціна визначає переможця. У даному випадку конкурсом опікувалась створена постановою КМУ №644 від 1.08.2013 р. Міжвідомча комісія з організації укладення та виконання УРП. Зазначимо, що Постанова передбачає затверджений посадовий склад комісії та положення про її роботу. Персональний склад комісії затверджувався наказом Міненерговугілля №759 від 25.11.2016 року, до якого двічі вносились зміни.

    (для перегляду натисніть на зображення)

    Положення про Міжвідомчу комісію з УРП передбачало право створення постійних або тимчасових робочих груп та залучення до роботи експертів, представників місцевої влади та ЗМІ. Однак офіційних повідомлень про порядок їх роботи, кількісного складу учасників робочих груп та експертів не було. Для більшості спостерігачів був не зрозумілим їх офіційний статус та функціональне призначення. Інформація про це з’являлась точково, кожного разу від різних джерел з різними сферами впливу, в час, коли це було вигідно тій чи іншій стороні процесу. Відсутність офіційної інформації породили гіпотезу щодо «об’єктивності» результатів конкурсу.


    Читайте також


    «Главком» записав інтерв’ю з експертами, які брали участь в оцінці пропозицій всіх учасників, які подали заявки на участь в цьому конкурсі PSA. Робота експертів над документами, передбачала підписання договорів про конфіденційність, тому інтерв’ю публікуються після оголошення результатів. До вашої уваги відповіді відомих фахівців газової галузі, генерального директора «Нафтогазбудінформатика», доктора технічних наук Леоніда Уніговського та члена-кореспондента НАН України (нафтогазова енергетика), доктора технічних наук (розробка нафтових та газових родовищ) Дмитра Єгеря.


    Леонід Уніговський (фото: hubs.ua)
    Леонід Уніговський (фото: hubs.ua)

    «Ми бачили, що на останніх засіданнях робочої групи з’явились нові експерти»

    Леоніде Михайловичу, як ви потрапили в експерти з вивчення пропозицій інвесторів на конкурс Держгеонадр по УРП?

    Мене делегувала українсько-американська ділова рада. Спочатку я відмовлявся на їх пропозицію, адже я не є таким аж фахівцем в газовидобутку. Але коли вони вчергове звернулись, я подумав, що все ж таки певні знання в мене є і є бажання допомогти зрушити ці процеси. Я відпрацював на громадських засадах кілька днів, продивився майже всі матеріали. Головна моя ціль була сприяти залученню на український ринок видобутку природного газу якомога більшого числа професійних іноземних компаній, бо саме збільшення гравців створить умови для збільшення конкуренції. Один з таких прикладів – компанія  Юкрейн енерджі ЛЛС. (Aspect/SigmaBleyzer). Це професійна компанія, працює в Угорщині, Іраку. Я вважаю, що цю задачу я виконав.

    А як вас офіційно затверджували?

    Щодо всіх експертів було голосування Міжвідомчої комісії з організації УРП.

    Як був побудований процес вашої роботи?

    Ми збиралися за ініціативою Асоціації газовидобувних підприємств (кілька разів), за ініціативою працівників Міненерговугілля, відповідальних за роботу Міжвідомчої комісії. Був достатньо великий період ознайомлення з документами учасників. Ми працювали в 105 кімнаті на вул. Богдана Хмельницького. Туди допускали тих, хто підписував угоду про конфіденційність. Це експерти, робоча група і члени Міжвідомчої комісії з УРП. Ось це три категорії людей, які туди допускались.

    Яка далі процедура була? Як ви доносили своє експертне бачення до Міжвідомчої комісії?

    Експерти були присутні на нарадах робочої групи, на засіданнях Міжвідомчої комісії. Там з іншими експертами ми ділились своїм баченням, висловлювали свою точку зору, дуже часто - спільну.

    А ви були ознайомлені з положенням і принципами створення робочої групи, періодичністю її засідання, складом?

    Це terra incognita. Але мене це питання й не цікавило. Робоча група голосувала, а експерти давали свою точку зору. В мене був інтерес, щоб прийшов іноземний інвестор. Навіть скажу, що я в якійсь мірі був заангажованою людиною в цьому питанні.

    Хто входив до складу робочої групи, з ким ви комунікували на її засіданнях?

    Я бачив там керівника і фахівців Держгеонадр, фахівців з Мінфіну, Мінюсту, всіх експертів. Цим процесом керував від Міненерговугілля пан Юрій Вялик (Управління нафтогазового комплексу Міненерговугілля – ред.). Ініціатива засідань якоюсь мірою надходила від Асоціації газовидобувних підприємств, активною була депутат Наталя Кацер-Бучковська. Але я, чесно кажучи, не цікавився самою процедурою скликань. Ми бачили, що на останніх засіданнях робочої групи з’явились нові експерти, за яких було проголосовано на передостанньому засіданні Міжвідомчої комісії з УРП.

    Якщо це не порушує умови конфіденційності, можете відповісти, чи були розбіжності між експертами щодо переможців?

    Не все можу розповідати, як ми там обговорювали свої оцінки учасників. Але коли я був останній раз на засіданні робочої групи, бо потім я перестав брати в них участь, ми, якщо я не помиляюсь,  дали пропозиції такі: стосовно  п’яти ділянок була одностайна думка, вибір по одній компанії-переможцю, щодо  чотирьох інших ділянок - думки експертів розділились. Стосовно них ми дали по дві перспективні компанії-ймовірних переможців. Тобто, оскільки думки експертів розійшлись, була озвучена пропозиція, щоб остаточне рішення приймала міжвідомча комісія щодо УРП, або комісія передала би це право Кабміну обирати з двох претендентів одну компанію. Однак потім, коли я вже не приймав участі в засіданнях робочої групи, були визначені переможці стосовно всіх ділянок...

    Засідання робочих груп протоколювались?

    Я протоколи не бачив і я не можу відповісти на це питання.

    На ваш погляд, чи не було суб’єктивним бальне оцінювання заявок? 

    У публічній полеміці в соцмережах після публікації я написав автору, що в  критеріях оцінки заявок шляхом підрахунку балів є  певна суб’єктивність. От наприклад, як можна сьогодні оцінити фінансову спроможність «Укргазвидобування»? Ми знаємо, що в «Укргазвидобування» складне фінансове становище, всі кошти вимиває «Нафтогаз» для закупівлі газу на зиму. Як можна зараз оцінити їх рівень фінансового забезпечення у 30 балів (максимальна оцінка конкурсного критерію щодо фінансової забезпеченості програми робіт – ред.). Асоціація газовидобувних компаній деталізувала критерії на під критерії. Але там, де не було чіткої формули підрахунків був, на мій погляд, певний субєктивізм .

    УРП – це залучення інвестицій для розробки проблемних площ. Як можна оцінити ті ділянки, які запропоновані Держгеонадр до конкурсу?

    Це питання слід ставити Держгеонадрам.

    Чи не вважаєте ви, що на аукціон потрібно було виставати спочатку 2-3 ділянки для того, щоб «обкатати» процедуру. Адже в Україні є лише невдала практика по УРП?

    Я згоден. Я знаю, як терміново готувались документи деякими претендентами на конкурс. На мій погляд, термін проведення конкурсу повинен був бути більшим

     З якими висновками, ви, як експерт, можете поділитись за підсумками цієї нової практики УРП в Україні?

    Теза перша. Production sharing agreements (УРП) – дуже специфічна конструкція для залучення інвесторів. Вона дає дуже великі знижки по ренті і тому треба запрошувати інвесторів на проблемні складні ділянки,  де дуже мала вірогідність що буде позитивний результат. Якщо інвестор погоджується на це – то нехай ризикує.

    Друга теза. Зважаючи на те, що такі маленькі рентні зобов’язання, моя точка зору, що державні компанії в таких процедурах не повинні брати участь. Хоча є думка USAID, що потрібно всіх залучати. З моєї точки зору, державна «Укргазвидобування» має значну кількість ліцензій. Тільки за період 2015 – 2018 років Укргазвидобування отримало близько 20 нових ліцензій. Їм треба відповісти, чи працюють вони на тих ліцензіях, які в них є. Три ліцензії в них просто відібрали через суд на вже розвіданих родовищах, які могли б сьогодні дати в перспективі до 2 млрд. куб.м. газу в рік. Відібрали тому, що останні три роки там робота, наскільки я знаю, не велася. Також хочу підкреслити, що потрібно нарощувати конкуренцію. Щодо тих ділянок, на яких вони вийшли переможцями, подивимось через пів року, чи підтвердять вони свої зобов’язання, які вони на себе взяли? Хоча тут значною мірою буде залежати від умов угод, які будуть підписані.

    Як вважаєте, серед чотирьох заявлених претендентів на конкурс стосовно ділянки «Дельфін» на шельфі Чорного моря, хто має найбільші переваги?

    На мою думку, це азербайджанська компанія Socar. Вона єдина, яка має досвід роботи на шельфі, працювала на родовищі Шах-Деніз в Каспійському морі. Але вважаю, що терміни конкурсу треба подовжувати, якщо конкурс буде відтерміновано, то можливо ще хтось зможе подати заявку. 


    Дмитро Єгер (фото: nas.gov.ua)
    Дмитро Єгер (фото: nas.gov.ua)

    «Уряд приймає рішення, які вигідні йому на даний момент»

    Дмитре Олександровичу, як ви потрапили в експерти з вивчення пропозицій інвесторів на конкурс Держгеонадр по УРП?

    За мене проголосувала Міжвідомча комісія.

    В чому полягала ваша робота?

    Я працював з документами. Прийшов, під розпис взяв і здав документи у відведеній кімнаті. Там фактично по 10 кг «макулатури» було, кожен сидів і щось виписував, щоб щось зрозуміти. Був вільний графік з 8 до 9 вечора можна було там знаходитись і вивчати.

    А хто разом з вами працював? Ви когось з Міжвідомчої комісії там бачили?

    В основному бачив експертів. Також один раз бачив депутата, Наталю Кацер-Бучковську.

    Як ви застосовували свої напрацювання після вивчення документів?

    Експерти декілька разів збирались, ми обговорювали між собою своє бачення, нюанси з точки зору запропонованих програм претендентів. А більш ніхто у нас нічого не питав і ніхто нікуди не запрошував. Робоча група ще збирала якісь круглі столи, але я в них не брав участі.

    Тобто експерти з головою комісії Міністром Ігорем Насаликом не комунікували?

    Для Міністра була важлива думка комісії. Наша думка була не потрібна.

    Протокольно фіксувались рішення експертів? Яка була процедура врахування думок експертів членами Комісії?

    Ніяких протокольних рішень ніхто не вів. Експертні висновки в цій роботі мали рекомендаційний характер.

    А які завдання були покладені на робочу групу? Яка була періодичність їх засідань?

    Потрібно ознайомитись з положенням про Міжвідомчу комісію УРП, на яких принципах комісія формувала робочу групу, які нормативні документи визначали її статус. Знаю, що робоча група напрацьовувала принципи і підходи…

    З вашої точки зору, можливо потрібно було б почати з конкурсу на 2-3 ділянки?

    Рішення прийнято. Звісно, якісно опрацювати всю інформацію було не можливо. Зараз потрібно  укласти договори УРП з переможцями, відпрацювати програми, які щороку мають затверджуватись урядом. Повинні бути публічні звіти інвесторів, як вони виконують програми.

    Проведені конкурси УРП називають «великим розпродажем». Ви погодилися б з визначенням?

    Найбільш перспективні ділянки в Україні вже розподілені раніше.

    Зі свого досвіду та оцінки пропозицій інвесторів, як ви могли б охарактеризувати перспективність ділянок?

    Документи щодо ділянок, які надало Держгеонадр, рівень їх вивченості був зрозумілий, у випадку всіх ділянок він був однаковий. Ті, ділянки, які знаходяться в межах Чернігівщини, Сумщини Полтавщини, можна сказати, що потенційно мають більші високі шанси у ресурсній частині. Але я наголошую, що має бути проведена 3-Д сейсміка, буріння розвідувальних свердловин, тоді можна буде сказати точно. Ще до уваги береться розвиненість інфраструктури, її доступність до магістральних трубопроводів. Кожна компанія додатково вивчала площі, винаймала геологів і на основі отриманої від них інформації, вже подавала заявки на ту чи іншу площу. Держава сформувала мінімальний пакет вимог, а інвестори в своїх пропозиціях вже «танцювали» від них.

    Найбільший інтерес інвестори виявили до двох площ Софіївської та Зіньківської, чи свідчить це про їх більшу перспективність?

    У тих регіонах: Сумщина, Полтавщина, як я вже вказував, більша вірогідність, що буде продукція. Також вони більш розвинені інфраструктурно, але це лише мої оціночні дані. Поки не пробурені свердловини, про перспективи ділянки говорити зарано. Вірогідність отримання продукції за наявною інформацією по цих ділянках становить 50 на 50.

    Чи погоджуєтесь ви з визначенням, що угода про розподіл продукції – це угода податки в обмін на інвестиції? Чи не замала частка держави у прибутковій продукції – 11%.

    Ну, перш за все необхідно сказати, що УРП застосовується в країнах Африки та Азії, які потребують коштів. Увесь цивілізований світ відійшов від застосування цих договорів. Отож це не обмін, це спосіб освоєння ресурсів, коли немає коштів у держави. Залучаючи таким чином інвесторів, кожна країна формує свої умови, в залежності від того скільки в неї ресурсів неосвоєних і скільки коштів. Єдине, зауважу, що в нашому випадку, держава мала би, перш за все, запитати у інвесторів, скільки кожен з них має ліцензій і як вони виконують ліцензійні умови. Якщо не виконують - не допустити до конкурсу. Однак такого пункту в вимогах не було.

    Які б поради, виходячи зі свого значного досвіду в галузі, ви дали б уряду в цій роботі?

    Уряд в Україні, як правило, приходить на короткостроковий термін. А тут в цій справі важлива спадковість. Пропозиції мають напрацьовуватись десь близько двох-трьох років, тому і для іноземних інвесторів було б значно цікавіше. А так, сьогодні уряд приймає рішення, які вигідні йому на даний момент. Тому якісь рекомендації складно давати.

    Лілія Клочко, прес-секретар Асоціації надрокористувачів України, для «Главкома»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ