Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Сергій Куюн: На ринку нафтопродуктів нові правила. Виживуть не всі

    інтерв'ю
    • Наталія Малиновська
    • Розсилка
    Сергій Куюн, директор «Консалтингової групи А-95» - Сергій Куюн: На ринку нафтопродуктів нові правила. Виживуть не всі
    Сергій Куюн, директор «Консалтингової групи А-95»

    «Втрати через усі нелегальні АЗС оцінюються на рівні 10 млрд грн в рік»

    З 1 липня 2019 року для учасників ринку нафтопродуктів запрацювали нові правила. Уряд запровадив «Порядок ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним».

    Сергій Куюн, директор «Консалтингової групи А-95», переконаний, що ця реформа нарешті дасть можливість вивести з ринку нелегальні АЗС. За його підрахунками, таких підпарканних торговців пальним в Україні уже нараховується півтори тисячі об’єктів. Від діяльності таких «підприємців» страждає бюджет країни, недоотримуючи податки, а також споживачі, яким в бак подекуди заливається паливний шмурдяк.

    Що стало причиною введення нових правил гри на ринку нафтопродуктів?

    Причина введення з 1 липня 2019 року нових правил – тіньова складова ринку. Держава втрачає величезні суми акцизного податку, має неконтрольований обіг нафтопродуктів. А споживачі отримують неякісне пальне. Окрім того неможливо не помічати новини про те, що досить часто вибухають АЗС, які працюють нелегально.

    В Україні завжди була проблема порахувати, скільки є АЗС. До цих пір не було єдиного реєстру. З 1 липня він створюється. В реєстрі будуть ті оператори ринку, які отримали ліцензію на виробництво, гуртову, роздрібну торгівлю нафтопродуктами та їхнє зберігання. Вартість ліцензії суто формальна. Для гуртової торгівлі вона складає 5 тис. грн, для роздрібної – 1 тис грн на рік.  

    Умовами для отримання ліцензій були: акт введення в експлуатацію об’єкта, допуск на проведення пожежонебезпечних робіт, встановлення касового апарату, а також була вимога надати документ щодо цільового призначення земельної ділянки. Але, оскільки в цьому земельному питанні був законодавчий глухий кут в оформленні земельної ділянки, то були внесені зміни, які не вимагають на даний час цього документу для отримання ліцензії. Варто сказати, що ці всі документи потрібні були і раніше. По суті, зараз відбувається інвентаризація всієї інфраструктури з продажу та зберігання нафтопродуктів та їхнього виробництва. Отже, це перша частина реформи.



    Друга частина полягає в обов’язковому обладнанні сховища рівнемірами та витратомірами. Дані будуть передаватися Державній фіскальній службі (ДФС).

    Третя частина реформи – запуск системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП). Її завдання полягає в тому, щоб збирати, аналізувати дані, наприклад, з АЗС, а саме порівнювати дані з рівнемірів, витратомірів і дивитися, скільки сплачено акцизу. Не може бути так, що акцизний збір сплачено з 1 млн тонн, а фізично рівнеміри показали 1,2 млн тонн. Тоді справедливо виникне питання: а де ще 200 тис. тонн. А сьогодні ми з цим не можемо справитися.

    У попередньому інтерв’ю для «Главкома» ви зазначали, що в Україні працює близько 1,5 тисячі підпарканних, тобто нелегальних, АЗС. Якою буде їхня доля?

    Зараз ці всі нелегали ще працюють. Навряд чи варто очікувати, що після 1 липня такі «підприємці» закриють свої точки під парканами і підметуть за собою. Вони працюватимуть до останнього. Сьогодні торгівля підакцизними товарами без ліцензії передбачає кримінальну відповідальність, а не адміністративну. На сайті ДФС відкритий реєстр тих, хто уже отримав ліцензію. Станом на сьогодні там зареєстровано до шести тисяч об’єктів.  Реєстр ще формується. За нашими оцінками, має бути 7,5 тисяч. Тому можна стверджувати, що 1,5 тисячі об’єктів сьогодні працює нелегально. Наступний етап виявлення таких підпарканних АЗС і їхня ліквідація.

    Ще не пізно отримати цю ліцензію?

    Її ніколи не пізно зробити. Звісно, за той період роботи без ліцензії буде якийсь певний штраф. Або можна призупинити свою підприємницьку діяльність до моменту отримання дозвільного документу і запуститися по-новому.

    Не думаю, що можливі корупційні схеми типу «домовитися» про ліцензію. Адже перелік документів зрозумілий. І ці документи вимагалися і раніше. Дійсно, в перші дні як запрацювала реформа на ринку нафтопродуктів ширилися чутки, що можна за $1 тис. вирішити питання. Але мені складно уявити чиновника, який буде ризикувати і видавати ліцензію без необхідного пакету документів. Дуже легко буде це все з’ясувати і покарати цього чиновника. 

    Проблеми виникнуть суто технічні. Адже Кабмін підписав документи буквально напередодні 1 липня – дня, коли запрацювала реформа. Мінюст тільки зараз візує документи про рівнеміри та витратоміри, а також про систему електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП).

    Але попри все я маю надію, що нелегали зроблять всі документи для отримання ліцензії і легалізуються. Адже що таке нелегальна АЗС?  Там не сплачують земельний податок. Немає офіційного працевлаштування, отже, ніхто не сплачує податків із зарплати. Немає касового апарату, значить, ніхто знову не сплачує податків на прибуток. Втрати через усі нелегальні АЗС оцінюються на рівні 10 млрд грн в рік.

    Цими змінам на ринку були невдоволені аграрні компанії. Чому?

    Аграріїв тепер змусять звітувати, як вони використовують пальне. Сьогодні картина така: багато пального аграрії закуповують для власних потреб. Але використовують не все. Тоді відбувається фіктивний продаж пального в інші галузі економіки. Адже пальне всім треба, і кожен намагається його придбати, щоб залишити його на витрати і таким чином занизити прибуток. Продаж такий відбувається через податкові ями  А фізично пальне за готівку потрапляє на нелегальні АЗС. Така схема дуже добре розвинена на півдні України.

    Проте не варто погано думати про всі агрохолдинги. Наприклад, такі як «Кернел», «Нібулон» та інші уже придбали ліцензії. Видно, що бізнес хоче працювати за правилами.

    Маленьким фермерам теж треба купувати ліцензії на свої маленькі діжки з соляркою?

    На даний момент в силу вступили вимоги для тих терміналів, які мають об’єм більше 20 тисяч кубометрів, тобто встановлення рівнемірів, витратомірів. З 1 жовтня 2019 ця вимога стосуватиметься тих, хто має менше 20 тис., але більше 1 тис. куб. А от з нового року усі повинні мати дозвільні документи та бути обладнаними рівнемірами та витратомірами. Але звіти про рух пального повинні з 1 липня 2019 року подавати абсолютно всі, і маленькі фермери з маленькими сховищами для нафтопродуктів у тому числі.

    Будьмо відвертими, багатьом буде невигідно тримати своє сховище. Простіше буде орендувати або закупати пальне на ліцензованих складах. В структурі навіть великих АЗС утримання власного сховища – це стаття витрат. Це елемент, який не приносить прибутку. Тому багатьом це буде не по кишені.

    Тобто виживуть не всі?

    І це нормально. Адже торгівля пальним та його зберігання – це не торгівля снікерсами. Треба, щоб було гарне обладнання, треба навчити працівників, врахувати питання безпеки й екології,  і не кожен готовий вкладатися у все це.

    Погано те, що у нас кількість дрібних нафтобаз зашкалює. Реформа дасть можливість розвитку ринку. Замість п’яти, наприклад, маленьких нафтобаз, їхні власники можуть скооперуватися і створити один великий сучасний безпечний термінал. І не треба забувати про екологічне питання. Це поширена світова практика. Якщо, хтось їздив до Туреччини, то, певно, бачив великий морський термінал. Там у черзі стоять за нафтопродуктами бензовози різноманітних марок Shell, BP, Total.

    Які штрафи для бізнесу передбачає реформа?

    Штрафи досить суттєві, особливо за торгівлю без ліцензії, від 250 тис. до 1 млн грн. Може навіть бути і конфіскація майна. Якщо хтось до цих пір (а я нагадаю, що часу давали на це сім місяців) не отримав ліцензії, варто зупинити свою підприємницьку діяльність, привести все до ладу, і почати тоді працювати. Я не бачу  у цьому якусь трагедію.

    Але, враховуючи специфіку аграрної сфери, штрафи за відсутність ліцензії за зберігання, за відсутність обладнання відкладені до 1 січня 2020 року. Та це не позбавляє власників інфраструктури звітувати згідно з новими формулярами.

    Наталія Малиновська, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ