Слава гривні! Чому рубль обвалився втричі, а наша валюта тримається?

Офіційний курс своєї валюти Росія намагається показово стримувати. Станом на ранок 17 березня він становить 104,05 рублів за долар. Нагадаємо на початку війни він був на рівні 80 рублів. Проте всі ці цифри суцільний фейк, адже ніхто в Росії котрий тиждень не може вільно купити валюту не лише за офіційним, а й за ринковим курсом. Охочі готові давати за долар навіть 300 рублів, але доларів просто немає. Про це свідчать дані моніторингу banki.ru.

Банки країни-агресора не продають долари

Ті, хто відстежує курс рубля до долара, помітили, що за останні три дні рубль більш-менш укріпився. Однак причина цьому – не економічна а суто ситуаційна. Експрем'єр-міністр України Олексій Гончарук пояснив це так: «Глобальні ринки завжди живуть очікуваннями. Саме здатності правильно передбачати майбутні події робляться величезні гроші. Зараз: якщо фінансові аналітикам здається що війна от-от закінчиться – тиск на російський рубль зменшується. Кремль це розуміє і робить все щоб аналітики робили «оптимістичні прогнози» щодо війни».

Однак, зазначає Гончарук, «русский меняла из Воронежа» переважно аналітикам не вірить. «Він добре знає Путіна і на такі ігри не ведеться. Тому в обмінниках долара або немає або можна купити хіба що за всі гроші світу (під 200 руб.)», – додав Гончарук.

«Фінансова стабільність Росії зараз тримається виключно на шулєрських прийомах Кремля. Довго це тривати не може», – резюмує експерт.

Чому ж так сталося, що через три тижні від початку війни, рубль втричі впав, а українська гривня, валюта країни, яка руйнується, втрачає тисячі життів, економіку, але затято бореться, змогла встояти? Експерти «Главкома» пояснюють, що відбувається з економікою агресора та жертви та чого їм чекати найближчим часом.

«Спроби терміново замінити VISA та Mastercard на китайську систему Union Pay нічого не дали»

Економічний експерт Віталій Шапран вважає, що на різницю між темпами падіння рубля та гривні вплинули як мінімум дві групи факторів – обидві на користь гривні.

«По-перше, дуже сильним тактичним рішенням стала фіксація курсів долара та євро до гривні за операціями з платіжними картками. Це стало важливим для громадян, які залишили країну і могли знімати готівку, сплачувати послуги за кордоном за курсом, що склався на 23 лютого. Саме такі можливості через карти Visa та Mastercard створили альтернативу готівковому ринку», – каже експерт.

Шапран нагадує: в перші дні кожен сам міг вирішувати, чи скористатись банківською карткою і курсом 29,2 грн до долара, чи бігти на чорний ринок і купувати долар по 40 грн – саме такий курс був у перші дні війни.

«У підсумку переміг здоровий глузд, і сьогодні на чорному ринок склалась така ситуація: купівля до 31 грн, продаж від 32 (за даними спеціалізованих сайтів). Громадянам я б не радив проводити операції на чорному ринку – краще зачекати відкриття легальних каналів для безпеки транзакцій», – додав він.

У РФ, за словами Шапрана, ситуація була прямо протилежною.

«Той якір карткового курсу, який був у нас через Visa та Mastercard, в них 10 березня відчепився, одразу після того, як картки росіян перестали обслуговувати за кордоном. Вони терміново спробували налаштувати картки «Мир», які працюють у деяких країнах СНД, Туреччині та В’єтнамі. Однак виявилося, що поза РФ ці картки працюють у кількох банках, які часто вводили свої ліміти або запроваджували дикі комісії за зняття готівки», – пояснює експерт.

За словами Шапрана, найкраще покриття системою «Мир» було у Казахстані, тому росіяни «пропилисосили» казахський готівковий ринок.

«Навіть Національному банку Казахстану довелось терміново вводити обмеження на вивезення готівки з країни та звертатись до Федерального резерву США за терміновим підкріпленням готівковим доларом. Спроби терміново замінити Visa та Mastercard на китайську систему Union Pay також нічого не дали, через обмеженість сервісів для карток цієї системи, випущених китайськими банками. У Центробанку РФ єдине, що залишилось, – запропонувати населенню альтернативу валюті: банківське золото, але це далеко не повноцінний замінник доларів або євро», – зазначає експерт.

По-друге, у РФ намітився великий відтік капіталу, вихід трьох сотен західних компаній та двох десятків банків, – все це відтік валюти та репатріація інвестицій. «А оскільки резерви Центробанку РФ у доларах, євро, ієнах та швейцарських франках заморожені, і перспективи їх наповнення дуже туманні, то курс 200 руб. за долар – це для них ще не остаточна кризова позначка», – резюмує Шапран.

«Навіть на чорному ринку ми бачимо посилення гривні»

Економічний експерт Гліб Вишлінський пояснює: проти Росії були запроваджені міжнародні санкції. У той же час гроші міжнародних партнерів, які були спрямовані на допомогу Україні, йшли до нас у валюті.

«Сьогодні в Україні суттєво скоротилося споживання. Власне, в умовах війни ані великого бажання, ані можливості купувати імпортні товари немає. З 24 лютого встановлені обмеження щодо закупівель закордоном виключно критичного імпорту, відповідно, це дозволяє балансувати офіційний валютний ринок. Однак навіть на чорному ринку ми бачимо посилення гривні. Якщо у перші дні війни котування сягали 40 грн за $1, то зараз можна купити готівковий долар за 32-32,5 грн», – зазначаєВишлінський і додає, що фактично нинішні стрибки курсу у порівнянні із датою вторгнення 10%. Це – невелика різниця.

За словами експерта, натомість у Росії половина валютних резервів заморожена, а з другою половиною досить важко щось зробити, оскільки через накладені санкції і золото продати важко – потенційні контрагенти Центробанку РФ потрапити під вторинні санкцїі.

«Фінансовий сектор фактично позбавлений доступу до іноземної валюти. Та й Росія сама запровадила багато обмежень: заборону на зняття валютних депозитів, це дало ефект. Росія обезкровлюється в плані доступу до іноземної валюти, тоді як нам, навпаки, активно допомагають валютою», – зазначив аналітик.

Вишлінський також дав пораду Мінфіну: «У даному випадку можу сказати, що українській владі потрібно бути обережною із бюджетними витратами, із податковими пільгами, аби не довести до значного розбалансування бюджету, щоб не довелося друкувати гривні, а отже, провокувати інфляцію».

«Уряд та Нацбанк не зробили жодних непрофесійних дій»

Економічний експерт Олексій Плотніков вважає, що ситуація з російським рублем свідчить про первинну нестійкість російської валюти.

«Незважаючи на наявність золотовалютних резервів, на випуск внутрішніх облігацій та їхнє розміщення за кордоном, виявилося, що ситуація є дуже нестабільною. Її достатньо легко порушити шляхом арешту золотовалютних резервів, запровадження санкцій, а також витоком іноземного капіталу з РФ. Падінню рубля також сприяв розвинений фондовий ринок, який реагує на санкції», – додав він.

В Україні ж, зазначає експерт, є жорсткий зафіксований курс валют: навіть на чорному ринку він не відрізняється від офіційного разюче. «У нас є золотовалютний резерв, є підтримка західних урядів. Я вважаю, завдяки цій підтримці, а також заходам Кабміну і Нацбанку поточна ситуація є виграшною для гривні», – додав Плотніков.

Експерт припускає, що у найближчому майбутньому економіка України не зазначає сильних втрат.

«Я думаю, що ситуація нормалізується впродовж тижня – тобто припиняться обстріли, агресор почне відводити війська. Вважаю, до цього часу у держави є можливість тримати зафіксований курс, коли запрацює міжбанк – побачимо, що і як буде. Однак якихось факторів, які б свідчили про наближення обвалу економіки, немає. Нацбанк не друкує грошей, не йде на пряму емісію, як це було на початку 90-х, жодних непрофесіональних дій немає», – констатує він.

«Я вважаю, що гривня втримається десь посередині між нинішнім офіційним курсом і курсом чорного ринку. У Росії ж і надалі ситуація буде розхитуватися», – резюмує експерт.

Наталія Сокирчук, «Главком»