Скандал у 80-й бригаді. Ексклюзив з командиром, проти звільнення якого повстали побратими

«Вимагаємо залишити на посаді командира 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади – полковника Ішкулова Еміля Шамільовича, під керівництвом якого й надалі готові виконувати бойові завдання, звільняти українську землю від російської нечисті. Ми підтримуємо полковника Ішкулова». Відеозвернення командирів підрозділів 80-ї бригади на адресу командувача Десантно-штурмових військ Ігоря Скибюка, головнокомандувача Олександра Сирського і верховного головнокомандувача, президента Володимира Зеленського облетіло інтернет 29 липня. Так десантники відреагували на рішення вищого військового керівництва звільнити Ішкулова з посади командира бригади. Як пояснили у відеозверненні військові, причина полягає в тому, що комбриг нібито виступив проти виконання бойового завдання на Донбасі, яке було неспівмірне з силами бригади.

Командування Десантно-штурмових військ після широкого розголосу прокоментувало кадрове рішення щодо Ішкулова. У ДШВ заявили, що його мають призначити на вищу посаду, враховуючи «безцінний бойовий та командирський досвід цього офіцера».

«Главком» зв’язався з Емілем Ішкуловим і почув із перших вуст інформацію про причини і наслідки конфлікту, який вилився на публіку.

Ваші підлеглі записали відеозвернення до керівництва ЗСУ та держави з проханням не знімати вас з посади комбрига. У відповідь командування Десантно-штурмових військ повідомило, що ваше звільнення пов’язане з переведенням на вищу посаду. Що насправді відбувається з бригадою і на якій посаді ви зараз?

Ну, як підвищення?.. Зараз на посаду командира бригади прийшов мій заступник. Натомість я іду на його посаду – заступника начальника розвідки.

Яка головна причина вчинку ваших побратимів, які зважилися записати відеозвернення, і чому вас звільнили?

Командири підрозділів бригади невдоволені рішенням вищого керівництва про те, що мене знімають. Вони частково володіють обстановкою про те, яка задача перед ними стоїть, знають про нереалістичність цієї задачі. Відповідно, мені (у керівництві ДШВ – «Главком») сказали: «тобі, напевно, треба відпочити».

Хто саме вимагає від бригади виконання нереалістичних завдань?

Старші начальники. Хід операції я не можу озвучувати.

Ця ситуація і відеозвернення ваших побратимів викликають тривогу. Такий розвиток подій, погодьтесь, підштовхує інші підрозділи виносити на загал конфліктні ситуації, які виникають у військовослужбовців з керівництвом бригад та вищим військовим керівництвом. У таких випадках суспільству складно відрізнити, чи йдеться про невиконання, скажемо так, злочинного наказу, чи це свідомий саботаж наказу. У будь-якому разі, такі конфлікти розмивають сувору ієрархію, на якій, власне, тримається армія. Як бути у цьому випадку?

Той, хто знає мене, знає, як я планую операції, як ставлюся до особового складу, як ставлюся до виконання поставлених задач, – той розуміє, що я ті задачі виконував. Можливо, по-своєму, але виконував. Хід самої справи я розкривати не можу, тому що та задача (через яку Ішкулова звільнили – «Главком») перед бригадою досі стоїть. Якщо бригаду все ж змусять виконувати ту задачу, розкриття хоч найменших деталей може погано позначитися на її особовому складі.

Який результат ви бачите у цій ситуації? Це звернення матиме якийсь «вихлоп»?

Вже ніякого «вихлопу» не буде. Я вже спілкувався повторно з головнокомандувачем. На посаду командира бригади мене не повернуть. Мене вже зняли, прийшов мій наступник, він прийняв посаду і вже виконує обов’язки. Позитивний момент бачу в тому, що головнокомандувач почув, зв’язався зі мною, ми з ним розмовляли. Але все одно до спільного знаменника не прийшли. 

Військові рішення у принципі не публічні. Але ось це публічне звернення через ваше відсторонення, цей конфлікт поглядів щодо наказу про що свідчить? Це поодинокий випадок чи загальна тенденція?

Це свідчить про те, що не можна пов’язувати війну і політику. Коли воно все переплітається, виходить, що ми намагаємося не воювати, а робити якісь політичні кроки.

Ви хочете сказати, що військові змушені виконувати неоднозначні накази, аби задовольнити політичне керівництво?

Я ж кажу, тут все переплітається. І певною мірою взяти населений пункт у нас – політична подія.

Михайло Глуховський, «Главком»