Військовий Павло Лагойда: Ваші дупи рятують у тому числі гомосексуали
«Після перемоги ми з коханим всиновимо дитину»
Народна депутатка від «Голосу» Інна Совсун подала у Верховну Раду законопроєкт «Про інститут реєстрованих партнерств». Опоненти політикині одразу охрестили її ідею «легалізацією одностатевих шлюбів», при тому що йдеться не про шлюб, а про цивільне партнерство, і укласти його можуть також гетеросексуальні пари, які з різних причин не хочуть брати шлюб.
«Законопроєкт допоможе одностатевим парам визначити взаємні права та обов'язки, питання володіння майном, спадку, соціального захисту, прав у разі смерті чи зникнення партнера/партнерки», – пояснює авторка. Це особливо важливо зараз, коли багато хто з ЛГБТ воює, і у разі загибелі когось із пари, партнер не матиме прав, які мав би законний чоловік чи дружина.
Ці аргументи в інтерв’ю «Главкому» підтвердив Павло Лагойда – відкритий гей, який зараз воює за Україну разом зі своїм хлопцем Владом. Він не впевнений, що нардепи приймуть скандальний законопроєкт, але радіє, що цю тему принаймні почали обговорювати. Каже, що до ЛГБТ в Україні почали ставитися толерантніше. Але підрозділ, у якому служить, називати відмовляється.
Розкажіть вашу з Владом історію, як ви познайомилися?
З Владом ми познайомилися в інтернеті вже під час повномасштабної війни, і він приїхав до мене у Миколаїв у гості. Того літнього дня ми вирішили почати зустрічатися. Не пам’ятаю тільки, коли саме і Влад мені часто дорікає за це: мовляв, як ти можеш не пам’ятати таку дату?
«Я нормальний. Нічого поганого у тому, що я гей немає»
За вашими спостереженнями, ставлення українців до ЛГБТ за останній рік змінилося? У який бік?
Відколи я усвідомив свою сексуальну орієнтацію, ставлення українців до ЛГБТ значно покращало. Не в останню чергу завдяки повномасштабній війні, суспільство таки почало розуміти, що серед тих, хто рятує їхні дупи, є не тільки гетеросексуали.
Ви знаєте, скільки представників ЛГБТ зараз служать в українському війську? Зокрема у вашому підрозділі є геї крім вас? Як складаються ваші стосунки з гетеросексуальними побратимами?
Зі мною не служить ніхто з такою ж орієнтацією, окрім мого партнера. Довкола мене у війську багато людей, які це підтримують і ставляться до нас толерантно, я їм вдячний за це. Мені дуже пощастило із колективом.
Я спілкуюся з військовими-геями з інших підрозділів. Більшість приховують свою справжню природу, бо бояться негативної реакції побратимів.
Як ви з Владом опинилися на війні?
Першим на війну пішов я (станом на 24 лютого 2022 року Павло проходив строкову службу в армії. Партнер Павла Влад у 2014 році служив в АТО медиком, – «Главком»), а потім покликав його. Просто подзвонив одного дня і сказав: «Слухай, я втомився на цій війні служити самотою. У мене депресняк, мені потрібна психологічна підтримка». А він такий: «Ок, вже виїжджаю» (сміється). Він сходив до військкомату і теж пішов служити. Зараз я готую документи для переведення у його військову частину.
Як ви оцінюєте законопроєкт про цивільне партнерство, який ініціювала Інна Совсун? Чому це важливо для вас і що він змінює?
У будь-якому випадку, яким би не був результат, я радий, що хоч хтось нарешті про це заговорив.
Я спілкувався з Інною Совсун на тему цього проєкту закону і дякував їй за те, що вона хоч щось робить для ЛГБТ. Сподіваюся, що цей проєкт таки стане законом. Я би у ньому нічого поки не змінював, нехай спочатку запрацює, потім можна буде вносити правки.
Існує думка, що цивільне партнерство – це все одно дискримінація ЛГБТ, поділ людей на сорти, адже це не шлюб, як у натуралів, і ви не можете обирати…
Те, що ми зараз змушені виборювати свої права, автоматично ставить нас нижче за інших, ділить суспільство на сорти. Виходить так, що навіть зараз нас ділять на дві касти: нормальних і ненормальних. А я не хочу бути серед «якихось не таких». Я нормальний. Нічого поганого у тому, що я гей немає.
«Діти мають право бути всиновленими. І не важливо, ким»
Свіжа соціологія показує, що ставлення українців до ЛГБТ значно покращилося і зараз понад 50% наших співгромадян позитивно ставляться до геїв та лесбійок. Як думаєте, коли ця цифра зросте до 90%?
Ця цифра буде збільшуватися з часом. З кожним місяцем і роком толерантних людей ставатиме більше. Але це буде не дуже швидко, нашим людям все одно потрібен час, щоби усвідомити, хто ми і яку користь приносимо.
Багато людей кажуть, що від нас жодної користі, бо ми не продовжуємо рід, не робимо дітей. То нехай подивляться трошки глибше: якби не геї, наша планета вже давно була би перенаселена. Для цього нас природа такими і створила, щоби контролювати народжуваність.
Вам відомі випадки, коли священники відмовлялися відспівувати полеглого військового-гея?
На мою думку, є великий ризик, що полеглий так і залишиться невідспіваним, якщо священник дізнається про його орієнтацію.
У моїй військовій частині ще до повномасштабного вторгнення був капелан, і він був противником ЛГБТ. Я йому зізнався, що гей, ми з ним дуже часто на цю тему спілкувалися. І щоразу панотець засуджував мене за орієнтацію, постійно наді мною побивався, мовляв, хай мене спасе і помилує Господь, а як ні, то потраплю я до пекла...
Всиновлювати дітей з дитбудинків. Як і коли це стане можливим, на вашу думку, для геїв?
Діти мають право бути всиновленими. Не важливо, ким – геями чи натуралами. Ми нічого поганого дітям не зробимо, не будемо їх сексуально розбещувати.
Я хочу всиновити дитину і пообіцяв, що як тільки війна закінчиться, ми з моїм хлопцем одразу це зробимо. Якщо не в Україні, то за кордоном.
Богдан Боднарук, «Главком»
Коментарі — 0