Київ хоче суттєво підвищити штрафи за руйнацію пам’яток

У Київській міській державній адміністрації наполягають на включенні до законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження традиційного характеру середовища та протидії хаотичній забудові» низки пунктів, які посилюють відповідальність за руйнацію пам’яток, в тому числі підвищення штрафів та можливість примусового викупу пам’яток у недобросовісних власників. Про це йдеться у листі Департаменту охорони культурної спадщини КМДА до Міністерства культури та інформаційної політики від 21 травня 2020 року.

Після проведеного порівняльного аналізу проєкту закону Департаментом було направлено низку пропозицій до Мінкульту. Зокрема, проєкт закону не посилює захист пам’яток національного та місцевого значення; чіткого визначення потребують положення, що стосуються порядку ведення Державного реєстру нерухомих пам’яток України; проєкт не забезпечує вжиття правових заходів для охорони архітектурної спадщини, передбачених Конвенцією про охорону архітектурної спадщини Європи; проєктом не передбачено порядку знесення самочинно збудованих будівель на території охоронюваних об’єктів.

Окрім того, у проєкті закону не визначено чіткого механізму викупу об’єктів нерухомої культурної спадщини у недобросовісних власників; не визначено у яких випадках такі об’єкти викупаються у державну, а коли у комунальну власність, відсутня чітка методика визначення викупної вартості такого об’єкту, у зв’язку з чим неможливо застосувати механізм повернення/викупу пам’ятки у разі її пошкодження.

Директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк зауважив, що у проєкті закону надважливо врахувати пропозиції, які напрацьовані разом із громадськістю та запропоновані Департаментом. Ще під час розробки проєкту закону 8202 (який було прийнято Верховною радою в першому читанні в 2018 році) пропонувався ефективний механізм врегулювання цілої низки питань в сфері охорони культурної спадщини.

Зокрема:

• вводилась норма про можливість викупу об’єктів культурної спадщини які неналежно утримуються на користь територіальної громади міста, села, селища;
• підвищувався розмір штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини;
• усувалася колізія двох норм Закону України «Про охорону об’єктів культурної спадщини» в частині повноважень органів та конкретних посадових осіб, які мають право накладати (застосовувати) фінансові санкції;
• вводилася норма щодо зараховування коштів, одержаних у вигляді стягнень, на спеціальні рахунки органів охорони культурної спадщини та використовувати виключно на заходи щодо охорони об’єктів культурної спадщини;
• вносилося доповнення до Кодексу про адміністративні правопорушення в частині додаткових видів правопорушень, скоєння яких тягнутиме за собою накладання штрафів для фізичних осіб та посадових осіб.

«Без цих пунктів Закон не буде ефективним механізмом для захисту культурної спадщини», – наголосив Никоряк.

Слід зазначити, що представники Департаменту охорони культурної спадщини до напрацювання положень нового законопроєкту не залучалися. В Департаменті наголосили на необхідності продовжити строк опрацювання положень цього нового документу та обов’язкового залучення громадськості до його обговорення.

«Після консолідації та систематизації пропозицій та зауважень до запропонованого законопроєкту від зацікавлених сторін, пропонуємо скликати відповідну нараду із широким залученням представників фахової громадськості та територіальних органів охорони культурної спадщини різних рівнів, для їх обговорення та остаточного схвалення. Всі розуміють, що штрафи у 1700 грн, які пропонують лишити незмінними в Мінкульті, ніяк не впливають на сумлінність горе-власників, які доводять пам’ятки до руйнації. Це неодноразово доведено діючими штрафними санкціями такого ж рівня. Забудовникам ці цифри смішні і вони радше сплатять ці 1700 грн і далі продовжать знищення нашої спадщини», – зауважив Никоряк.

Нагадаємо, що в пропозиціях Департаменту охорони культурної спадщини КМДА зазначено збільшення штрафів (як для фізичних так і для юридичних осіб) до 170 тис. грн – 510 тис. грн та передбачається можливість викупу пам’ятки виключно у комунальну власність.