Під час розкопок у «Софії Київській» виявили сенсаційну знахідку (фото)

Під час розкопок на території заповідника «Софія Київська», які ведуться з 2018 року, було виявлено знахідку, яка заперечує твердження, що Софія була заснована на пустому місці, «на полі поза градом». Про це повідомив правозахисник, дослідник Ігор Полуектов на своїй сторінці у Facebook.

«Причиною для досліджень стало утворення провалля землі над однією з ділянок підземних споруд, за 27 м від північно-західного кута Софійського собору. Головним завданням для дослідників було розкрити зруйновану ділянку підземелля, обстежити та укріпити її. Водночас здійснювались археологічні дослідження культурних нашарувань навколо провалля. На глибині 2 м натрапили на залишки інгумаційного жіночого поховання. Від нього залишилися лише нижні кінцівки – верхня частина скелету потрапила до провалля і, ймовірно, буде віднайдена пізніше, при вибиранні провалу на значно нижчій глибині (роботи продовжуються)», – розповів він.

На кістках тазу похованої, біля правого стегна, збереглася бронзова шпилька у вигляді пастушого посоху.

«Завдяки цій знахідці, а також сукупності ряду інших ознак вдалося атрибутувати поховання і пов’язати його з племенами підгірцівсько-милоградської культури, ареал поширення якої охоплював Верхнє Подніпров’я, північну частину сучасної України до р. Стугна і Південного Бугу. Період розквіту цієї культури припав на першу половину VІІІ – початок ІІІ cт. до н. е. – час, коли встановились і зміцнились регулярні контакти її спільноти із представниками скіфської культури», – повідомив дослідник.

За його словами, знайдена шпилька і, відповідно, саме поховання, попередньо датуються V-IV cт. до н.е.

«На сьогодні це найдавніша археологічна знахідка на території садиби Софії Київської – об’єктів раніше кінця Х – початку ХІ ст. до цього часу не було знайдено, хоча є відомості про знахідки окремих речей римського часу та ранньослов’янського періоду», – сказав Полуектов.

«Фактично, в самому центрі верхнього міста Києва ми маємо курганне поховання віком 2500 років, на якому і було пізніше закладено фундаменти Софії. Що цікаво, наразі археологи готові підтвердити, що закладення фундаментів храму відбувалось мінімум двічі, різним способом і у різний час», - зазначив дослідник.

Ще однією цікавою знахідкою стала заготовка для печатки, датована за культурним шаром в якому вона знайдена, - другої половини XIV ст. «Очевидно, що ця печатка була пов'язана з Київською митрополією при Софії Київській (Кафедральному митрополичому храмі), де був архів, куди стікалися листи зі всього Світу. Як бачимо, він продовжував своє існування і в післямонгольський час, листи відправлялись, скріплювалися печатками. Життя не переривалось, як тривалий час намагались переконувати нас деякі північно-східні історики, яким важливо було створити міф про повне знищення Києва під час навали, міфічні переселення і інші вигадки, які так ніколи і не були підтверджені ні джерелами, ні археологією, а багато разів спростовані реальними доказами. Одним з яких стала і ця сенсаційна знахідка актуальної археологічної експедиції, яка продовжує свою роботу», – підкреслив Полуектов.