Урок української літератури з Пушкіним: у ліцеї спалахнув скандал між учнем та педагогом
Ліцеїсти вивчали твір Пушкіна на уроці української літератури в рамках теми, що в підручнику називається «Українці та кримські татари»
У столичному природничо-науковому ліцеї №145 стався конфлікт між вчителькою та учнем. Восьмикласника обурило завдання на уроці української літератури. Хлопець заявив, що під час дистанційного уроку вчителька запропонувала учням проаналізувати твір російського поета Олександра Пушкіна «Бахчисарайський фонтан». Про це школяр Бо Книшевич повідомив у Facebook, інформує «Главком».
Чому стався конфлікт
Учень ліцею вказав, що твір Пушкіна «Бахчисарайський фонтан» учні розбирали на уроці української літератури з учителькою Бондаренко Людмилою Петрівною в рамках теми, що в підручнику називається «Українці та кримські татари».
«Пушкін на уроках української літератури в природничо-науковому ліцеї №145. Для мене як для учня 8-В класу цього ліцею, на мою думку, одного з найкращих навчальних закладів України, це було не те що неочікувано – я собі не міг уявити, що Пушкін потрапить на урок української літератури», – написав хлопець.
Ліцеїст розповів, що вчителька почала блок про Пушкіна з короткої розповіді про поета. На цьому моменті, за словами хлопця, він підняв руку, щоб зауважити, що Пушкін – це імперець, який не має стосунку до української літератури.
Учень зазначив, що через поточну ситуацію з енергетикою урок проходив дистанційно. За його словами, педагогиня акцентувала увагу на творах Пушкіна, написаних французькою мовою.
«Коли мені дали слово, я сказав, що Пушкін – імперець і що я вважаю недоречним розглядати його на уроці української літератури. У відповідь я почув, що цей його твір показує кримськотатарську культуру та увіковічує її, а кримськотатарська культура – це невід’ємна частина української культури», – розповів ліцеїст.
Хлопець повідомив, що він достроково покинув урок, розуміючи, що після цього сперечатись із вчителькою немає сенсу. «Після уроку вчителька в рамках домашнього завдання задала написати зміст і план твору. Фото завдання прикріпив до посту. Сподіваюсь на розголос. Ганьба, бо саме через цей імперіалізм зараз школи не працюють, а українці сидять без світла та тепла», написав ліцеїст і оприлюднив текст домашнього завдання.
Що каже вчителька
Вчителька ліцею Людмила Бондаренко у коментарях під дописом свого учня написала, що під час уроку було використано матеріали підручника та творчість І. Франка та А. Кримського, рекомендовані Міністерством освіти. Бондаренка зауважила, що фонтан зберіг палац від знищення радянською владою, бо його уславили багато митців. За словами вчительки, під час уроку вона з учнями порівнювала громадянську позицію Шевченка і Пушкіна, який знищив останній розділ роману, у якому Онєгін мав стати декабристом, бо розумів наслідки для себе, а Шевченко був справжнім патріотом і громадянином. Також, за словами педагогині, під час уроку згадували про Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького, це було здійснено для порівняння, як бачили українці своїх героїв та як цей період зображений у кримськотатарській літературі.
Вчителька пояснила, оскільки на уроці було опрацювано легенду і вона покладена в основу твору, то учні отримали завдання скласти план до перекладу, головним чином, щоб учні учились аналізувати, виділяти головне у змісті, а найперше мати власну думку.
«Мені прикро, що Ви оперуєте одним фактом. Я витратила 26 років, щоб учити дітей своєї рідної мови, учити думати, аналізувати, порівнювати, завжди мати власну думку. Мої найближчі родичі сестра, чоловік сестри, колишній чоловік на війні від її початку, чоловік сестри переніс після поранення 28 операцій. Для мене й моєї родини ця країна рідна, люблю її всім серцем», – додала Людмила Бондаренко.
Як реагують на Пушкіна у ліцеї українці
Користувачі мережі активно обговорюють ситуацію, яка склалася у ліцеї і аогоджуються, що Пушкіна не мало бути на уроці української літератури.
«Пушкіна не мало бути на уроці української літератури. Крапка», – написала Олена Дєєва-Наюк.
«Соромно за вчителя, який або відірваний від реалій, або навмисно займається диверсійною діяльністю, адже російська культура – це також зброя, націлена проти нас. Дякую свідомому учню за позицію та оприлюднення!», – написала Оксана Семенюк.
«Абсолютно не доречно! В українській літературі є набагато кращі нариси про Бахчисарай, написані саме українськими класиками. Соромно», – відреагувала Тетяна Семенова.
«Мій досвід (наразі вже друга моя дитина вчиться у цьому ліцеї) переконливо демонструє, що поза усіляким сумнівом, пані Людмила Бондаренко – високопрофесійна, емпатична, людяна вчителька, що вміє прищепити любов до української мови, літератури. Мені шкода, що досі у програмі залишається слід рос авторів», – написала викладачка Київського національного лінгвістичного університету Світлана Романова.
«У програмі їх немає. Але погоджуюсь щодо професійності та емпатії», – відповів Бо Канішевич Світлані Романовій.
«Слава Богу, що ми дожили до часу, коли діти мислять глибше за підручники», – написав Виховний Старт Блісп.
«Цікаво чому така широка і цікава тема кримських татар з рештою зійшлася у вас на одному фонтані і Пушкіні, як головному оспівувачеві цього фонтану. Ви ж формуєте у дітей сталу асоціацію – кримські татари, фонтан, Пушкін. Фіксуєте право Пушкіна жити в Криму замість киримли. Навіщо?», – написала Наталія Гусиніна і навела перелік кримськотатарських письменників, більшість з яких були репресовані радянською владою.
Що відомо про Київський природничо-науковий ліцей № 145
Київський природничо-науковий ліцей №145 (КПНЛ №145) – це один із найпрестижніших та найвідоміших навчальних закладів України, який має репутацію «кузні інтелектуальної еліти». В 1962 році рішенням Київського державного університету імені Тараса Шевченка і Київської міської ради народних депутатів була відкрита спеціалізована фізико-математична школа для киян з метою задоволення потреби у навчанні обдарованих дітей та спрямування їх до подальшого навчання: у першу чергу до університету Шевченка, потім до Київського політехнічного інституту, а також до інших університетів та інститутів технічної спрямованості.
Ліцей стабільно входить у ТОП-5 найкращих шкіл України та Києва за результатами ЗНО/НМТ. Понад 1800 його випускників захистили кандидатські дисертації, а понад 170 – докторські.
Відомі випускники ліцею:
- Ар'єв Володимир – народний депутат України (VI-IX скликання), віце-президент ПАРЄ (2015, 2018);
- Булкін Кирило – актор, керівник театру, журналіст;
Вязовська Марина – математик, професор, нагороджена медаллю Філдса (2022); - Гурієв Сергій Маратович – економіст, головний економіст ЄБРР, декан Лондонської Школи Бізнесу.
- Кантер Леонід – продюсер, кінорежисер, тележурналіст, письменник;
- Клімкін Павло – міністр закордонних справ України (2014–2019);
- Коболєв Андрій – голова правління АТ "НАК «Нафтогаз України»;
- Костерін Сергій - академік Національної Академії Наук України, професор, доктор наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат премій імені академіка О. Палладіна та академіка П. Костюка Національної Академії Наук України, премії імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Почесна Грамота Верховної Ради України "За особливі заслуги перед Українським народом". Підготував 7 докторів та 15 кандидатів наук у галузі біохімії та біофізики.
- Кучеренко Олексій – народний депутат України (III, V, VI, IX скликання), міністр з питань ЖКГ України (2007–2010);
- Милованов Тимофій – колишній міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
- Миронцов Микита – доктор фізико-математичних наук;
- Цукрук Володимир – доктор хімічних наук, професор Georgia Institute of Technology;
- Шарапов Сергій – доктор фізико-математичних наук, український фізик, завідувач лабораторії Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України.
Раніше «Главком» розповідав, що при столичному монастирі Московської церкви в Україні «Голосіївська пустинь» працює підпільна школа, де навчають дітей за радянськими підручниками, показують російські фільми та вчать російських пісень. Наразі у школі навчається понад 60 дітей – це учні з першого по дев’ятий клас. Зі слів керівниці закладу, у школі працює 16 вчителів.
Згодом Служба безпеки України почала перевірку щодо ймовірної протиправної діяльності на території столичного монастиря Московської церкви в Україні «Голосіївська пустинь». Це сталося після того, як журналісти з'ясували, що при монастирі в Києві функціонує підпільна школа, де дітям викладають за радянськими підручниками і навчають російської мови.
Коментарі — 0