Лікарі невинні, що не встигають до всіх пацієнтів

Будь-яку кризу можна і треба проходити згуртовано, зберігаючи людяність.

Як не можна звинувачувати водіїв, перебігаючи дорогу в недозволеному місці у тому, що вони весь час їдуть. Так не можна звинувачувати сьогодні медичних працівників, які рятуючи чиїхось невакцинованих (!) близьких та рідних у ковідних лікарнях, не встигають вчасно до вас виходити, щоб розповісти про стан близької людини, яка зараз перебуває у лікарні.

Кожен медичний працівник у цей час робить свою справу – рятує життя тих, кого переконали не вакцинуватися, до речі, переважно самі ж родичі.

Лікарі та медичні сестри сьогодні працюють на всі сто відсотків. І коли вони навколо читають та чують лише критику у свій бік, то все більше розчаровуються та зневірюються через неправдиві звинувачення. А це формує апатію до всього, у тому числі й до роботи.

Завітав сьогодні до Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги міста Львова. Поспілкувався з медиками. Поспілкувався з родичами хворих. Просив їх, прошу і кожного з вас.

Цінуйте своє життя – вакцинуйтесь!

Цінуйте час та життя своїх близьких – вакцинуйте їх!

У разі, якщо хтось із ваших рідних захворів, поважайте працю медиків, зберігайте спокій та людяність.

У ковідних лікарнях не заморський десант, це наші лікарі, які додатково до інших хворих, перемикнулись і на ковідних! Кожне розгортання додаткових ліжок – це додаткове навантаження на бригаду медичних працівників.

У вас у відділенні перебуває один з рідних, а для них втрата кожного пацієнта – це втрата частинки себе. Це моральне спустошення та нічне картання: чи все можливе було зроблено, чи не варто було спробувати щось інше, і ціла низка так чи …

Давайте за будь-яких обставин залишатися людьми. Давайте чути один одного і допомагати.