За вітринною десяткою всім знайомих облич у списку ОПЗЖ сховалось багато цікавих персонажів
Поки основні фаворити парламентських виборів тільки готують свої партійні з’їзди, на яких будуть освячені виборчі списки, «Опозиційна платформа – «За життя» провела його ще в четвер. Причому захід ніяк не анонсувався для преси – телекартинку з нього транслювали лише дружні до лідерів партії телеканали 112 та «Ньюсван». Таку утаємниченість можна пояснювати тим, що організатори з’їзду не хотіли, щоб на нього потрапили небажані гості, пов’язані з іншою частиною розколотого Опозиційного блоку. Переговори про повернення блудних синів з групи Ріната Ахметова активно велись останнім часом, але завершились нічим. Інше крило Опоблоку об’єдналось з так званою «партією мерів» «Довіряй ділам», а більшість топпредставників ахметівського крила на кшталт Вадима Новинського, Бориса Колеснікова та Олександра Вілкула, скоріш за все, підуть за мандатами по мажоритарці. При цьому формальному лідеру ОПЗЖ Юрію Бойку колишні соратники заблокували вихід зі старої партії, аби той не міг доєднатися до нової.
Список «платформи», презентований на з’їзді, містить як цілком прогнозовані фігури, так і персонажі-сюрпризи. Умовно його можна поділити на групи Юрія Бойка – Сергія Льовочкіна, Віктора Медведчука – Вадима Рабіновича та зовсім несподівану групу колишнього нардепа-регіонала Вадима Столара, який вважається сірим кардиналом нинішньої столичної влади. А деяких кандидатів з прохідної частини списку важко однозначно віднести до якоїсь зі згаданих вище груп. Наразі ОПЗЖ соціологи дають біля 10–12%, в самій партії розраховують на більше, тож з запасом прохідною частиною списку можна вважати перші 40 місць. З першою десяткою, офіційно озвученою на з’їзді (Юрій Бойко, Вадим Рабінович, Віктор Медведчук, Наталя Королевська, Сергій Льовочкін, Нестор Шуфрич, Василь Німченко, Сергій Ларін, Сергій Дунаєв, Тарас Козак) – все зрозуміло, хоча хтось очікував побачити в ній ув’язненого за сепаратизм колишнього голову фракції Партії регіонів Олександра Єфремова. Всі ці люди – чинні нардепи, що або перебувають в Опозиційному блоці, або вийшли чи були виключені з нього. Окрім, звісно, Віктора Медведчука, який в певний момент «вийшов з темряви» та заполонив собою інформаційний простір. Принаймні, на згаданих вище телеканалах, які записані на його соратника Тараса Козака. Декого жахає сам факт, що одіозний кум Володимира Путіна буде сидіти у парламенті, причому, можливо, навіть у його президії, але у них ще буде достатньо часу, аби дійти до «стадії прийняття».
За вітринною десяткою у списку ОПЗЖ сховалось багато інших цікавих персонажів. Ці списки не були офіційно представлені журналістам і в них ще вносились зміни – зокрема, на 31 місце несподівано злетів Ілля Кива, якого взагалі не було в попередньому варіанті.
Група Бойка – Льовочкіна
Юрій Бойко, Наталія Королевська, Сергій Льовочкін, Юлія Льовочкіна, Сергій Ларін, Сергій Дунаєв, Юлій Іоффе, Микола Скорик, Михайло Папієв, Юрій Павленко, Михайло Макаренко, Олег Волошин, Олександр Пузанов, Суто Мамоян.
Тут майже всі знайомі обличчя: більшість – чинні депутати, включаючи фронтмена партії Юрія Бойка та Наталію Королевську, яка вчасно змінила «ахметівський» табір на перспективніший. Але є й новачки.
Михайло Макаренко – головний лікар київського пологового будинку № 5, який стверджує, що знайомий з Бойком 20 років. Вітринна персона, яка має відтінити купу одіозних кандидатів в списку.
Олег Волошин – близький до Льовочкіна експерт-міжнародник, речник та директор департаменту інформації Міністерства закордонних справ за часів Януковича. Частий гість в ЗМІ, що належать бенефіціарам партії, тож має стати одним з її публічних спікерів.
Суто Мамоян – старший брат депутата Полтавської облради від Соціал-демократичної партії Сергія Мамояна. Це політична сила Сергія Капліна – екзальтованого депутата від БПП. Каплін вважається одним з проєктів Сергія Льовочкіна.
Група Медведчука
Вадим Рабінович, Віктор Медведчук, Василь Німченко, Нестор Шуфрич, Тарас Козак, Григорій Суркіс, Юрій Загородній, Олександр Колтунович, Віктор Чорний, Іван Чубірко, Ростислав Дубовой
За чутками, Віктор Медведчук вимагав собі 30% списку і, схоже за все, їх отримав. Окрім своєї невеличкої парламентської групи, яку він свого часу запхнув у список Опоблоку, Медведчук веде в Раду соратників зі свого громадського об’єднання «Український вибір».
Щоправда, найвідоміший персонаж – Григорій Суркіс – до таких не відноситься. Він вже був депутатом Верховної Ради двох скликань, входив до керівних органів СДПУ (о), балотувався в мери Києва, але згодом зосередився на футбольних справах і декілька років був віцепрезидентом УЄФА. І ось несподіване повернення в політику. Цікаво, як сприймуть входження Суркіса в партію Медведчука націоналістичні «ультрас» київського «Динамо», яке належить його брату Ігорю. Показово, що з’їзд «Опозиційної платформи» відбувався саме на базі «Динамо».
Юрій Загородній – давній соратник Медведчука, який очолював СДПУ (о), коли вона вже перебувала в анабіозі. Заступник голови «Українського вибору».
Олександр Колтунович – «голова, яка говорить» на допомогу Волошину. Частий гість на телеканалах 112 та «Ньюсван», де його позиціюють як експерта з економічної політики.
Віктор Чорний – чоловік з екзотичною зовнішністю, голова партії «Право народу», від якої балотувався в мери Києва. Віцепрезидент Федерації бойового самбо та директор детективної охоронної кампанії «Сварог», яка охороняє Медведчука.
Іван Чубірко – депутат Закарпатської облради, очолював місцеву організацію партії «За життя», та громадську організацію «Український вибір – Право народу». Помічник нардепа Василя Німченка.
Ростислав Дубовой – голова Луганської партійної облорганізації. «Главком» свого часу звертав увагу, що цей тричі судимий бізнесмен був найбільшим спонсором партії «За життя». На парламентських виборах в 2014-му він опинився у непрохідному хвості списку «Радикальної партії» Олега Ляшка, а вже наступного року так само безуспішно намагався потрапити в міськраду Рубіжного від партії «Наш край». Чи пощастить наполегливому хлопцю цього разу?
Група Столара
Вадим Столар, Дмитро Ісаєнко, Ігор Кісільов, Наталія Приходько, Михайло Наконечний
Сам Вадим Столар є наглядним прикладом ядовитої суміші бізнесу та політики. Був в «Нашій Україні», Партії регіонів, допомагав розбудовувати партію «Удар» та модерував її «спарку» з Блоком Порошенка, був депутатом Верховної Ради та Київради. Директор ТОВ «Київоблжилбуд» не раз потрапляв в історії зі скандальними забудовами. Недоброзичливці називають його сірим кардиналом Києва за спиною мера Віталія Кличка. Окрім себе, Столар зміг провести до списку кілька своїх креатур.
Дмитро Ісаєнко – колишній замміністра ЖКГ, який обирався до Київради за списками Громадського активу Києва. Фігурант розслідувань про незаконні відчуження землі та отримання липового статусу «учасника АТО».
Ігор Кісільов – депутат «Київради» від фракції «Єдність». Перший заступник голови такої близької до Столара постійної комісії з питань землекористування.
Наталія Приходько – сестра Кісільова, також депутатка Київради, але від «Солідарності».
Михайло Наконечний – колишній керівник «Київзеленбуду», який свого часу був помічником нардепа від Партії регіонів Віктора Пилипишина. До його керівництва були запитання у НАБУ, яке висувало претензії менеджерам «Київзеленбуду» в махінаціях щодо закупівлі італійської техніки.
Люди Х
Анатолій Бурміч – вочевидь, мова йде про першого заступника керівника головного управління «К» СБУ часів Януковича.
Григорій Мамка – з 2000 по 2016 роки працював в системі МВС, дослужившись до посади заступника керівника Головного слідчого управління. Після того, як пішов з поліції, став партнером адвокатського об’єднання «Мамка та партнери». Був радником кандидата в президенти від партії «Розумна сила» Олександра Соловйова. Звинувачений у підготовці вбивства журналіста Аркадія Бабченка Борис Герман говорив, що «Розумна сила» фінансується з «приватного фонду» Володимира Путіна.
Віталій Борт – бізнесмен, не надто публічний депутат двох скликань від Партії регіонів.
Володимир Кальцев – депутат Запорізької міськради від фракції «Наш край». Був народним депутатом від Партії регіонів, керував місцевою міською організацією партії. Чотири рази намагався виграти вибори мера Запоріжжя, але безуспішно. Особливо болісним був програш в 2010 році, коли Кальцев в «біло-блакитному» регіоні примудрився програти висуванцю «Батьківщини» Олександру Сіну. Скоріше, буде орієнтуватись на групу Льовочкіна – Бойка.
Леонід Крючков – брат скандально відомого співвласника компанії «Енергомережа» Дмитра Крючкова, який переховувався за кордоном і тільки нещодавно був екстрадований до України. ЗМІ повідомляли про інтереси Леоніда Крючкова в «ядерному» та портовому бізнесах. Сам кандидат у депутати заявляє, що його бізнес полягає в «злиттях та поглинаннях».
Ренат Кузьмін – одіозний перший заступник генпрокурора часів Януковича, який свого часу багато витратив сил, аби відправити за ґрати Юлію Тимошенко. Запам’ятався, зокрема, тим, як «злабав» «Мурку» на фортепіано в програмі Яна Табачника. В 2014 році балотувався на президентських виборах, а після них від гріха подалі покинув Україну. Українська сторона направляла до Інтерполу запит, аби оголосити Кузьміна в міжнародний розшук, але отримала відмову.
Ілля Кива – мабуть, найсенсаційніше поповнення команди ОПЗЖ. Імпозантний соратник голови МВС Арсена Авакова, що служив в Нацполіції, а згодом зі скандалом очолив Соцпартію, закликав припинити «кокетувати один перед одним у вишиванках» та почати зшивати країну. В ефірах тих же російських телеканалів Кива грав роль такого собі «бед-боя»-націоналіста, тож поки важко уявити, як він буде сприйнятий проросійським електоратом. З іншого боку, Кива раніше був одним з найобласканіших героїв ток-шоу на телеканалах Медведчука, тож його трансформація в нову іпостась має відбутись гармонійно. А ми, схоже, стали свідками негласного пакту між ОПЗЖ та головою МВС про ненапад.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0