Росія виграє час і поповнює свою армію іноземцями
Події навколо американського «мирного плану», який наразі є однією з головних світових тем, розгортаються з шаленою швидкістю. Перші повідомлення у ЗМІ про те, що США і Росія розробили план для завершення війни РФ проти України з’явилися 21 листопада. На самому початку він складався з 28 дивних пунктів, більшість з яких містили або формальні твердження на кшталт «суверенітет України буде підтверджено», або максималістські «хотєлкі» російського диктатора, серед яких – різке скорочення чисельності ЗСУ, відмова України від Донбасу та НАТО, надання статусу офіційної російській мові тощо. Цей вінегрет вимог очікувано скептично сприйняли як в Україні і в Європі, так і в самих Штатах, але навідріз відмовитися від нього було неможливо, враховуючи персону ініціатора – Дональда Трампа.
Тривалий час авторство плану було під питанням, згодом з’явилась інформація про те, що над ним працювали спецпосланець президента США Стів Віткофф, повірений Путіна Кирило Дмитрієв та зять Трампа Джаред Кушнер. Щоправда, американські ЗМІ припускають, що план насправді писався російською мовою, а згодом текст був перекладений англійською – місцями зі стилістичними помилками, які чітко вказували на мову оригіналу. І подальші події тільки підтвердили підозри щодо географії походження проєкту. Bloomberg опублікував розмову Віткоффа та помічника російського президента Юрія Ушакова ще від 14 жовтня, під час якої спецпредставник Трампа давав поради російському візаві, як краще «продавати» пропозицію мирної угоди американському президенту. Таке панібратство представників Трампа та Путіна та відверта гра Віткоффа на боці Кремля стали шоком для всіх – зокрема й для американського істеблішменту. Проте наразі на порядку денному залишається поїздка Віткоффа до Путіна для обговорення «мирного плану».
Але Віткофф їде до Москви обговорювати вже зовсім інший документ, не той, що складався з 28 пунктів. Після непростої зустрічі української та американської делегацій 23 листопада у Женеві кількість пунктів була скорочена до 19. З тексту, зокрема, прибрали питання про передачу Україною Донбасу Росії та інші найбільш чутливі територіальні вимоги: їх відклали для прямого обговорення між президентами Трампом і Зеленським. Неназваний американський чиновник заявив, що українська сторона погодилася на мирну угоду у такому вигляді. «Є деякі незначні деталі, які потрібно врегулювати, але вони погодилися на мирну угоду», – каже він.
Трамп заявив, що проведе зустріч з Зеленським і Путіним лише тоді, коли між сторонами буде досягнута остаточна угода про мир або процес перебуватиме на завершальній стадії.
23 листопада на тлі зустрічі в Женеві, де представники США та України обговорювали можливі параметри майбутньої угоди, Велика Британія, Франція та Німеччина представили свій варіант договору. Документ містить 24 пункти й подавався як контрпропозиція до американського плану з 28 пунктів. Текст підготували європейські уряди на основі американського проєкту, але з суттєвими корекціями. У переговорний процес включилася «важка артилерія» – держсекретар США Марко Рубіо.
25 листопада українська делегація на чолі з керівником ГУР Кирилом Будановим провела в Абу-Дабі переговори з американською та російською сторонами, повідомило Axios інформоване джерело. Зазначається, що початково зустріч керівників військових розвідок України та Росії мала іншу тему, проте її план різко змінився через несподіваний приїзд до Еміратів міністра армії США Дена Дрісколла. Є інформація, що обговорювалися саме 19 пунктів, які узгодили українці та американці у Женеві.
Наразі від Кремля немає однозначної реакції на нову редакцію документа, однак деякі представники команди Трампа вважають, що Путін його відхилить. Дотримуються такої думки і західні ЗМІ, які вважають, що вся метушня навколо мирного плану є черговою «спецоперацією» Кремля – на жодні реальні перемовини російський диктатор не налаштований.
У Кремлі вже заявили вустами заступника міністра закордонних справ РФ Сергія Рябкова, що мовляв, не хочуть «публічного обговорення» мирного плану. «Врешті-решт, необхідний час і увага для того, щоб продовжився діалог. Ми до нього готові», – сказав посадовець і наголосив, що РФ прагне залишатися на позиціях, які були сформульовані після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці. «Ми віддані результатам Анкориджа і будемо в цих рамках діяти надалі, співвідносячи все те, що відбувається тепер з цими базовими установками», – напускають туману в російському МЗС.
Оглядач The Times Роджер Боєс підкреслює: американський бізнесмен, спецпосланець Дональда Трампа Стів Віткофф припускається «занадто кричущих» помилок у розумінні російсько-української війни. «Це вже не можна ігнорувати», – пише він.
Оглядач зауважує, що мирні переговори з Росією традиційно є полем для маніпуляцій, і ситуація, у яку втягнувся Віткофф, не стала винятком. Бізнесмен, не маючи досвіду в геополітиці, «не усвідомив, наскільки всебічно продав Росії українські та ширші західні інтереси», коли долучився до розробки проєкту мирної угоди.
За словами Боєса, Віткофф демонструє слабке розуміння того, які саме українські території перебувають під окупацією, та бездумно повторює кремлівські тези про історичну приналежність України РФ. А вклав ці речі йому в голову росіянин із українським корінням Кирило Дмитрієв, який бере участь у переговорах від Москви.
На думку Боєса, Трамп не прагне мати поруч із собою «нового Кіссінджера» (Генрі Кіссінджер – колишні держсекретар США – «Главком»), а шукає людину, яка може веселити його на гольфі, тиснути, підкуповувати чи зачаровувати співрозмовників заради швидких результатів. «Віткофф ідеально підходить під цей образ: він говорить у стилі Трампа, публічно артикулює ідею припинення вогню та обміну полоненими, і не цурається економічного тиску – типового інструменту другого президентства Трампа», – підкреслює експерт.
На переконання Боєса, відсутність у Віткоффа розуміння деталей, контексту та стратегічних нюансів становить проблему. Адже якщо припинення вогню в Україні у 2026 році й можливе, то для встановлення тривалого миру потрібні грунтовні перемовини, а не імпровізована дипломатія.
Колумніст попереджає: якщо цього не станеться, на Європу можуть чекати «десятиліття нестабільності», яка розповсюдиться далеко за межі нинішнього фронту.
Після шоку та плутанини навколо витоку 28-пунктного мирного плану, що містить деякі з максималістських вимог Росії, та тривалих переговорів щодо їх перегляду, риторика США та Україна звучить обережно, але обнадійливо, пише CNN.
«Іншими словами, ще багато роботи потрібно зробити – і, ймовірно, щодо найважливіших частин угоди… Змусити Росію підписати будь-які компроміси, враховуючи, що вона впродовж останніх кількох днів сигналізувала про те, що одразу відхилить будь-яку редакцію угоди, наразі видається майже неможливим. І все ж Росія хоче, щоб США продовжували спроби», – пише видання.
Ба більше, пише CNN, Росія не лише категорично відмовляється враховувати будь-які вимоги України в проєкті мирної угоди. У Кремлі також дали зрозуміти, що хочуть виключити Європу з переговорного процесу.
«Доходи Росії від нафти і газу за перші 10 місяців поточного року знизилися більш ніж на 20% порівняно з минулим роком. А санкції США проти найбільших російських нафтових компаній також офіційно набули чинності – перші нові заходи другого терміну президента США Дональда Трампа», – йдеться у статті.
Заступниця директора програми «Росія-Євразія» в Chatham House Орися Луцевич, вважає, що саме ці цифри пояснюють, чому Росія розраховує на повільне просування мирного плану, водночас переконуючи Трампа, що вона досі зацікавлена у закінченні війни. «Путін грає з Трампом, щоб виграти час. Його цілі – перешкодити виконанню нафтових санкцій, які набули чинності 21 листопада 2025 року, та затримати прийняття законопроєкту про вторинні санкції, який зараз розглядається в Палаті представників США», – переконана експертка.
У статті також йдеться, що час не є безкінечним ресурсом для жодної зі сторін війни. «Хоча Росія, ймовірно, має більше можливостей для гри, ніж Україна. У понеділок увечері Росія розпочала, за словами Місії ООН з моніторингу прав людини в Україні, сьому широкомасштабну атаку на енергетичні об'єкти України за останні два місяці. Європейська комісія минулого тижня підрахувала, що Україні знадобиться понад 135 млрд євро ($156 млрд) протягом наступних двох років, щоб вижити, якщо війна закінчиться наступного року. Росія також посилює тиск на передову, загострюючи дедалі більш нагальну кризу людських ресурсів в Україні», – пише видання.
Сайт польського онлайн телебачення TVP World зауважує, що на тлі дипломатичної активності навколо нової мирної угоди РФ активно залучає іноземців у лави своїх збройних сил. Так, видання наводить дані лондонської дослідницької групи OpenMinds, яка проаналізувала близько 132 тис. рекламних оголошень про військову службу, опублікованих у російській соціальній мережі VK з січня 2022 року.
«Було виявлено, що до середини 2025 року кожен третій допис був спрямований на іноземну аудиторію, порівняно з лише 7% роком раніше. З літа кількість повідомлень, орієнтованих на іноземних спеціалістів, зросла ще більше, досягнувши 4600 у вересні – це у понад сім разів більше, ніж у червні», – йдеться у матеріалі.
OpenMinds виявила, що близько половини дописів, орієнтованих на іноземних громадян, були спрямовані на російськомовних громадян пострадянських держав. Більшість з них нібито отримували допомогу в отриманні російського паспорта від російських роботодавців, а також соціальні та фінансові виплати.
TVP World, робить висновок, що «Москва розпочала нову кампанію з набору персоналу, щоб зарадити великим втратам в Україні, і обіцяє вигідні винагороди в обмін на службу в російській армії».
Експерти FDD (The Foundation for Defense of Democracies, Фонд захисту демократії – некомерційна, незалежна дослідницька організація, що займається питаннями зовнішньої політики та національної безпеки – «Главком») Джон Гарді та Кеті Коркія також переконані, що Путін навряд погодиться бодай на якийсь компроміс.
«Справжнім викликом буде змусити Москву погодитися на умови, прийнятні для Києва», – підкреслюють аналітики. Вони нагадали, що протягом останніх 10 місяців наполягання Путіна на своїх максималістських вимогах неодноразово зривало дипломатичні зусилля Трампа.
«Білий дім, здається, усвідомив цей факт ще місяць тому, коли непоступливість Кремля призвела до того, що Трамп скасував саміт у Будапешті з Путіним і запровадив санкції проти провідних російських нафтових компаній. Перемикання між тиском на Росію сьогодні та на Україну наступного дня – нерозумна стратегія. Спроба США змусити Київ прийняти план Віткоффа може лише посилити віру Путіна в те, що він може домогтися кращих умов, тримаючись свого», – підкреслюють експерти.
Аналітики висловлюють переконання: «Доки Путін вважає, що час на його боці, він навряд чи піде на компроміс. Він має бути переконаний, що продовження війни не принесе нічого, крім зростання економічних та військових витрат. Навіть під час дипломатичних переговорів з Москвою Вашингтон повинен суворо дотримуватися своїх нових нафтових санкцій та розширювати їх і максимізувати підтримку українських сил, включаючи їхню протиповітряну оборону та можливості далекобійних ударів».
«Над дипломатичною метушнею нависає неприємна реальність: все зведеться до того, що саме президент Росії Путін готовий прийняти», – робить висновок The New York Times.
«Російський лідер дав зрозуміти , що він готовий продовжувати війну, попри великі втрати на полі бою та економічні труднощі всередині країни, з метою змусити Україну прийняти вимоги, які підпорядкують країну Росії», – йдеться у статті.
Видання цитує старшу наукову співробітницю Центру Карнегі «Росія–Євразія» Тетяну Станову. «Суть його війни полягає в ослабленні України. Бомбардуючи українську інфраструктуру та поступово захоплюючи дедалі більше земель, російський лідер вважає, що отримає те, чого хоче. Якщо не зараз, то через шість місяців, якщо не через шість місяців, то через рік. Путін, можливо, не є майстром стратегії, про що свідчить його початкова суттєва недооцінка здатності України стримувати російські війська. Але він повністю розуміє, що має перевагу у війні», – вважає Станова.
Ба більше: аналітикиня навіть побачила ознаки того, що Путін не задовольнився б навіть початковим планом із 28 пунктів, що, здавалося б, вмістив усі «хотєлкі» Кремля і викликав обурення серед українців та європейців.
«Російський лідер заявив, що план може стати основою для мирної угоди, але все одно потребуватиме суттєвого обговорення. Його головний помічник із зовнішньої політики Юрій Ушаков сказав, що багато позицій є прийнятними, «але не всі». Наприклад, обмеження військової потужності України, передбачені в пропозиції, були більш щедрими (тобто лишають більше можливостей для ЗСУ), ніж ті, що Москва озвучувала під час невдалих переговорів у 2022 році», – зазначає експертка. Використання заморожених російських суверенних коштів у Європі для відбудови України, як пише видання, може стати каменем спотикання для Путіна.
На сторінках The News-Herald журналістка Джона Голдберг висловлює переконання, що Путін не може бути другом США, і що мирний план з 28 пунктів суперечить у першу чергу інтересам Америки. «Здається, що Рубіо (Марко Рубіо, держсекретар США – «Главком») відібрав у Віткоффа портфель України. У вівторок Рубіо повідомив, що в будь-якому разі існує зовсім новий план. Це гарна новина, адже початковий план не відповідав інтересам Америки», – пише вона.
Голдберг пояснює свою думку: «Люди, які дотримуються гасла «Америка понад усе», загалом вважають, що допомога Україні – не в інтересах Америки. Я думаю, що вони помиляються. Тому що Росія Володимира Путіна є ворогом Америки».
Журналістка наводить очевидні аргументи: «Росія об'єднується з нашими супротивниками в Китаї, Америці та на Близькому Сході. Ця політика глибоко вкорінена в російській історії та в ностальгії президента Путіна за «російською величчю». За нею також стоїть доктрина Примакова, яка стверджує, що Росія повинна робити все можливе, щоб стримувати Америку та НАТО».
Голдберг нагадує, що Росія втручається у внутрішні справи США та їхніх союзників «майже впродовж століття». Так, останніми роками, за багатьма ознаками, вона зламувала кіберсистеми та втручалася у вибори. «Вона фінансувала психологічні кампанії – використовуючи як корисних ідіотів-інфлюенсерів , так і охочих волонтерів – для насадження расизму, антисемітизму та зловісних теорій змови у внутрішню політику як тут, так і за кордоном». Журналістка нагадує заяву НАТО про те, що Російська Федерація є найбільш значною та безпосередньою загрозою безпеці союзників та миру й стабільності в євроатлантичному регіоні.
«Росія також є вбивчим авторитарним режимом, який пригнічує власний народ і скоює жахливі воєнні злочини проти своїх сусідів. Коротко кажучи: вони погані хлопці. Немає більшої стратегічної мети для Росії, ніж розділити Америку від її союзників по НАТО. Все це в обмін на «очікування», що Росія не вторгнеться в Україну знову пізніше. Сподіваємося, що Рубіо придумав щось більше в інтересах Америки, а менше в інтересах Росії», – резюмує Голдберг.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0
