Перша сцена України. Про династії та клани у театрі Франка

Днями «Главком» опублікував статтю під назвою: Династія на династію. Конфлікт у театрі Франка виплеснувся на публіку.

Така цікавість – не дивина, адже театральне закулісся завжди було цікавим та привабливим, приховувало в собі таємниці та пристрасті, а відтак обростало різними домислами. У статті була зачеплена тема «династій», так от важливо розуміти це питання глибше. 

Акторська династія – це унікальне явище. Колись у пошані були династії шахтарів, сталеварів, хліборобів. Про це писали  складали пісні, ставили вистави. І цілком справедливо. Акторська ж династія викликАла неприязнь і пересторогу. Я вступав до театрального разом зі своїм  другом і колегою Лесем Задніпровським. Його не зарахували в інститут тільки тому, що він був сином найвідомішої театральної пари Михайла Задніпровського і Лялі Ткаченко. Іншої причини не було! Ви б бачили Лесика в ті часи. Таких вже не роблять. Він і зараз , коли заходить до театру, хочеться встати… навіть мені! Був ще один красень… але я вступив відразу. Можливо через те, що був з династії лікарів. Наталя Сумська вступила в інститут з легендою про «однофамільців», адже неймовірний Вʼячеслав Сумський і красуня Ганна Іванівна Сумська збирали аншлаги у Львові, Полтаві, Запоріжжі! Про династію Ступки знають всі, навіть ті , хто ні разу не був у театрі. Народжуються нові акторські династії. Ось і Василь Баша спромігся, дай Бог йому здоровʼя! Можна ще наводити багато прикладів. 

Новина «Главкому» про конфлікт у театрі Франка, який виплеснувся на публіку, спровокувала резонанс

Втім, є різниця: «династія» та «клан». Яка? Династії несуть крізь покоління історію колективу, театру, якому, нагадаю, вже понад 100 років, дух нашої сцени. Саме тому коментар, що «за кілька років роботи у театрі Франка було зроблено найкращий театр України» – вислів вкрай некоректний, адже ставить під сумнів внесок в український театр не тільки тих, кого я назвав, а й Гната Юри, Миколи Яковченка, Амвросія Бучми, Наталі Ужвій, Сергія Данченка та ще цілої плеяди видатних франківців. З якою метою це робиться? Та так виглядає, що для зачистки простору для владних амбіцій!

Династія Сумська-Хостікоєви у виставі «Незрівнянна»: син В’ячеслав Хостікоєв, Народні артисти України Наталя Сумська та Анатолій Хостікоєв

фото з відкритих джерел

Як можна порівнювати династію Богомазова і династію Хостікоєва-Сумської? Про одні я розказав вище, «династія» ж Богомазова, а саме так назвала родину Дмитра Михайловича автор статті, складається з головного режисера, театрознавиці з незрозумілою посадою в театрі, зате з власним кабінетом і окладом, очевидно, не меншим ніж у Народної артистки і художника- модельєра, задля посади якого звільнили знаного театрального художника-сценографа, послідовника та учня легендарного Данила Лідера, Андрія Олександровича-Дочевського. 

Так от, ця «династія» – керуюча, хоч і театральна. А династія Хостікоєва-Сумської – акторська. Безправна! Бо актор в театрі залежить від всіх, ще й недолугий контракт тримає акторське братство в покорі. 

Династія Богомазових: Дмитро – режисер, дружина Олена – театрознавиця та син Петро – театральний художник

І варто було мені тільки висловити сумніви щодо геніальності головного режисера, а на це у мене є право і аргументи, як його прихильники, друзі і «околотеатральні» фейсбучні критикани, які прописали Дмитра Богомазова у сан генія, кинулись в атаку. 

І ще, цитата: «як підтвердили «Главкому» джерела у театрі, акторська династія Сумська-Хостікоєва затято критикують головного режисера…» Не доведи Господи, щоб Наталя Сумська стала затято критикувати керівництво! Ви бачили Кайдашиху? Ото ж бо! Слава Богу, що їй немає часу займатися цією «ху&£нею», у неї 15 вистав на місяць! У різних театрах! Цією «ху&£нею» займаюсь я. До речі, це слово, яке обурило цнотливу публіку в моєму коментарі, ви можете побачити в усій красі на сцені Національного театру імені Івана Франка, у виставі «Карʼєра Артура Уї». Чому вас це не обурює? А тому, що в жилах рабів тече рабська кров. Не дай Боже сказати щось проти начальства! Мало того, що сам мовчить той раб, він засуджує того, який має сміливість і право висловити свою думку! «Білу ворону» пам’ятаєте? Якщо чорний я, чорним будь і ти!

Багаторічний суперхіт театру Франка – вистава «Грек Зорба» за участю Наталії Сумської та Анатолія Хостікоєва. Вистава зникла з афіш театру у новому сезоні

Саме ця обставина спонукала мене виступити на зборах, де я піддав критиці не молодих режисерів, як написала автор у статті, їх я завжди підтримую, а звернувся саме до головного режисера, автора цього дійства. Адже за виставу, в першу чергу, несе відповідальність режисер!

Щодо акторів, особливо молодих: не давайте себе принижувати і не принижуйте колег, які не входять в коло так званих «любимчиків». І ще, якщо вам втовкмачують що ви геній – стережіться, це небезпека! Тримайте дулю в кишені і подумки шліть їх … ну ви знаєте куди… Це – ваші вороги…

Ось побачите, спробувавши хоч раз відстояти свої акторські права, я вже не кажу про людські, вам стане легше, вам це сподобається! І на останок щодо того, що, мовляв, при Богомазові театр Франка став кращим театром України, це все одно що Україну придумав ленін!

Хай Бог береже! Слава Україні!!!

Анатолій Хостікоєв

Народний артист України, повний кавалер ордену «За заслуги».