Правозахисник розказав, кого торкнеться амністія в зоні проведення ООС на сході України

Амністія є частиною міжнародних домовленостей України відповідно до другого додаткового протоколу Женевської Конвенції. Цей документ передбачає більш широку амністію після завершення бойових дій. Амністія не може поширюватися на осіб, які скоїли важкі злочини, воєнні злочини і злочини проти людяності та здійснили грубі порушення міжнародного гуманітарного права, а також на громадян РФ, які взяли участь у збройному конфлікті міжнародного характеру на Донбасі. Про це розповів керівник аналітичного напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини Олег Мартиненко під час пресконференції в пресцентрі «Главком».

Олег Мартиненко, керівник аналітичного напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини. Світлина: Главком

Перехідне правосуддя поєднує в собі підходи каральної юстиції, наприклад, покарання воєнних злочинців, і відновлюваної юстиції, тобто мова йде про амністію. Питання амністії дуже складне і завжди викликає дискусії.

Варто зазначити, що амністія є частиною міжнародних домовленостей України відповідно до другого додаткового протоколу Женевської Конвенції. Цей документ передбачає більш широку амністію після завершення бойових дій.

«Ця амністія поширюється тільки на конфлікти неміжнародного характеру. Іншими словами, громадяни РФ, які беруть участь у збройному конфлікті міжнародного характеру на Донбасі, а два конфлікти йдуть паралельно там на сході України, не можуть розраховувати на амністію як таку», - розповідає Мартиненко.

Правозахисник каже, що законопроєкт про амністію не можна розробляти в турборежимі. «Закон про амністію повинен включати в себе наступні елементи: ми повинні вказати, яких саме часових рамок, яких подій, можливо, і вказати  які населені пункти стосується закон про амністію. Можливо, навіть, буде доцільно вказати групи осіб, котрих буде стосуватися амністія», - каже Мартиненко.

І додає, що необхідно вказати умови, які повинні будуть виконати ті, на кого амністія розповсюджуватиметься. Йдеться про скоєні злочини малого або середнього ступеня важкості. «Сюди ж добровільна відмова від скоєння злочинів у майбутньому. Це згода на проходження курсу пробації з випробувальним терміном, в період якого ця людина не виїжджає за кордони адміністративного округу або виконує низку громадських робіт», - пояснює Мартиненко.

Правозахисник наголошує, що амністія не може поширюватися на осіб , які скоїли важкі злочини, воєнні злочини та злочини проти людяності та здійснили грубі порушення міжнародного гуманітарного права.

Амністія, на думку керівника аналітичного напрямку УГСПЛ, є першим кроком до соціального діалогу та зниження соціальної напруги. «Якщо взяти каральну юстицію і приговорити до позбавлення волі всіх тих, хто служить в першому та другому гвардійському корпусі «лнр», «днр», плюс топ-чиновників цих самопроголошених «республік», то у нас не вистачить суддів, не вистачить посадкових місць в пенітенціарних закладах. Тому, якщо на шальки терезів покласти: перше, ми як країна закликаємо їх до відповідальності, але не можемо забезпечити ефективний судовий процес і не буде змоги забезпечити їхнє нормальне перебування в місцях позбавлення волі, друге, ми як держава показуємо політику прощення і крок назустріч, то цей другий крок назустріч в рамках соціального діалогу переважить. Також не варто забувати, що в кожного комбатанта є по кілька родичів, яких зачепить виключно каральна юстиція», - підсумував Мартиненко.

Переглянути запис пресконференції