Побоїще на 1/2 Кубка України: «Поліцейські вдерлися на сектор, пустили перцевий газ і колотили всіх без розбору»
Серед постраждалих під час матчу «Інгулець» - «Зоря» - луганські ультрас, які впродовж року знаходилися в полоні у сепаратистів
На жаль, півфінальний матч Кубка України між першоліговим «Інгульцем» і вищоліговою луганською «Зорею» запам'ятався не лише сенсацією - першим в історії українського футболу виходом клубу нижчого дивізіону в фінал другого за значенням національного турніру.
У середині другого тайму на виїзному секторі стадіону «Інгулець» у селі Петровому відбувся інцидент, який вочевидь отримає резонанс. Місцеві правоохоронці банально побили близько півсотні фанатів «Зорі». Серед постраждалих було й двоє хлопців, які впродовж року знаходилися в полоні сепаратистів так званої «ЛНР». Мова про обміняних на початку минулого року Владислава Овчаренка й Артема Ахмерова. Власне, до одного з цих прихильників «Зорі» за гарячими слідами й телефоную.
«Мене затримали, - каже Владислав Овчаренко в коментарі «Главкому». - Нас пов'язали сімох чи вісьмох, точно не розгледів. У мене розбита голова, обличчя, вибитий зуб».
За словами Влада, поліцейські вдерлися на сектор без будь-яких передумов. «Перед матчем нас ніхто не ставив у рамки - те робіть, а цього ні, - говорить хлопець. - Нічого не говорили й коли на початку другого тайму на секторі загорілася піротехніка. Але хвилин через десять ми були оточені з усіх сторін. Нас залили перцевим газом і почали молотити кийками з усіх боків. Без розбору - хлопець ти чи дівчина, захищаєшся чи стоїш безучасно. До Петрового я приїхав разом із дівчиною. Вона отримала «дубинкою» по голові. Перед тим, як мене потягнули з сектора, кохана знаходилася в ледь притомному стані. Сподіваюся, з нею все гаразд...»
За словами Овчаренка, поліцейські поводилися виключно свавільно, продовжували бити затриманих по дорозі від сектора до автозака. Такого безчинства правоохоронців на трибунах українських стадіонів Владислав не пам'ятає вже давно і обіцяє цієї брутальності працівників МВС без уваги не залишити.
Іван Вербицький, «Главком»
Коментарі — 0