Олег Блохін: Австрійський «криголам»

У ті роки футболіст, який здолав 30-річний рубіж, вважався стовідсотковим ветераном і потихеньку починав забивати у стіну цвях, на який повісить бутси. Але Олег Блохін був хорошим і в 35, що довів навіть у програній дуелі Кубку чемпіонів з «Рейнджерс».

Однак у 1988 році у «Динамо» прийшов Олег Протасов – було зрозуміло, що ігровий час Блохіна неминуче обмежиться. Варто задуматися про зміну обстановки. Але перехід у будь-який інший радянський клуб був би кроком назад. Вперед – у солідний західний клуб – сумнівно. Залишався крок у сторону – у будь-який інший закордонний клуб.

Перші реальні зрушення намітилися під час грудневого круїзу «динамівців» по Дунаю. Саме тоді Блохін отримав першу реальну пропозицію.

«Вигідні умови полягали у зарплаті – 300 рублів, дружині запропонували посаду не тренера з художньої гімнастики, а інструктора з аеробіки. «Уйпешт Дожа» реально не був готовий до переговорів, команда хотіла отримати Блохіна по лінії МВС. Адже це родинний клуб. Домовленість і справді існувала, але не зі мною, а на рівні міністерств», - згадував Олег Блохін.

Вище Угорщини по Дунаю – Австрія. Там пунктом призначення «динамівців» був Лінц, де вони взяли участь у турнірі з міні-футболу, одним з учасників якого був австрійський «Форвертс» із Штайру – міста у 140 кілометрах від Відня.

Олег став найкращим бомбардиром турніру. І тоді клуб, з яким «динамівці», зігравши у фіналі внічию, розділили перше місце, і зробив «Динамо» та Блохіну конкретну пропозицію. Молода команда, середній вік якої становив 24 роки, яка боролася за вихід у бундеслігу, потребувала послуг дядька-наставника.

А радянський клуб потребував валюти. Держкомспорт СРСР теж...

Держкомспорт проти

Пропозиція була прийнята до відома, але почалася відпустка, і деякий час радянській стороні було не до того. У січні 1988-го «динамівці» вирушили на передсезонний збір у звичний німецький Руйт. Серед інших був і Блохін. Але коли команда, відігравши у футзальних турнірах, вирушила у США на Paсific Cup, де серед суперників був «Бордо», Блохін полетів до Москви – пробивати дозвіл на перехід до австрійського клубу.

Справа була непроста. «Динамівці» запропонували австрійцям звернутися у Держкомспорт – і телекси спортивного міністерства почали приймати офіційні запити з Австрії.

Інтереси «Форвертса» у цих переговорах представляла одна людина, агент ФІФА Роберт Тихі, власник посередницької фірми «Інтпро», що мала дві філії – в Австрії та ФРН. На початку акцент робився на зміцненні дружби, розвитку подальших контактів і навіть здійсненні у СРСР перебудови. Потім все частіше і частіше у телексах з Австрії стали повторюватися одні й ті ж слова: «Не розуміємо, чому мовчите».

18 лютого газета австрійських комуністів «Фолькстштімме» під заголовком «Блохіна не відпускають» писала: «Перехід гравця у клуб другої ліги «Форвертс», очевидно, не відбудеться. Радянська федерація футболу підтвердила у середу телетайпне повідомлення Австрійському футбольному союзу з боку агентства «Совінтерспорт», що надати дозвіл зірці з «Динамо» Київ у даний час неможливо».

Блохін знав, що у Москві його не люблять, готовий був боротися, але близький був момент, коли він практично опустив руки.

Без паніки, майор Блохін!

Поштовхом для прискорення переговорного процесу стало гучне інтерв'ю з Блохіним Арнольда Мельника у «Правді України».

Інтерв'ю було сміливим навіть за тих перебудовних часів. Там чи не вперше розкривалася фінансова таємниця потенційного переходу, і були слова, які спрямували проти Блохіна динамівське керівництво по обидва боки Хутора Михайлівського. Він зізнавався: «...несподівано було заперечення з боку Центральної ради «Динамо». Мовляв, про яку Австрії може йти мова, якщо ви – офіцер, майор внутрішніх військ МВС».

«Навіщо Олегу в інтерв'ю треба було говорити, що він майор? Навіщо засвічувати погони? Керівництво не зрозуміє. Вже пішли розмови, що Блохін кидається погонами», - була й така думка.

Це інтерв'ю у сукупності з особистим листом Олега Володимировича міністру внутрішніх справ СРСР Олександру Власову дозволили справі зрушити з мертвої точки. Спочатку йому запропонували посаду тренера та відправку на стажування, але коли Блохін категорично відмовився – вкотре викликали до керівництва.

Ходіння по муках

Як розповідав колишній голова центральної ради Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» Валерій Сисоєв, у них з Блохіним був тривалий діалог.

«Друга ліга, заштатний клуб, хоч він і австрійський, запрошує найкращого гравця Європи свого часу. Що він отримає у цій австрійській другій лізі?» - запитував Сисоєв.

Тим часом, події продовжували розвиватися. 16 березня, відповідаючи на листи про прагнення «динамівця» перейти в австрійський клуб, заступник голови Української республіканської ради товариства «Динамо» В. Дорохов у матеріалі «Перехресні стежки Олега Блохіна» зокрема писав про футболіста: «Сам він загорівся було перейти у «Форвертс», про що навіть заявив у республіканській пресі», «...багато гравців «динамівських» команд перебувають на військовій службі. У тому числі й офіцер Блохін», «перш ніж заводити розмову про перехід у закордонну команду, треба вирішити питання про подальше проходження ним військової служби в установленому порядку».

Спроба Блохіна не те, щоб написати спростування, але хоча б прокоментувати цю статтю, успіху не мала.

А днем раніше Олег разом з Іриною Дерюгіною знову були у Москві на аудієнції у Сисоєва – і почули від керівника, що, якщо він вийде грати у складі австрійського клубу, це буде експлуатація праці радянського офіцера. Такого шансу капіталістам майор МВС дати, звичайно ж, не міг.

21 березня він прийшов у свою частину у Києві та подав рапорт, але і на цьому все не закінчилося, тому що там зажадали розпорядження центральної ради «Динамо». А в цей час у Москві вже кілька днів перебував представник посередницької фірми «Інтпро», сповіщений про те, що все вже вирішено.

І вже в день від'їзду Олега до Москви, 23 березня, все той же Дорохов неодноразово дзвонив Блохіну, вимагав одуматися, умовляв ні в яку Москву не їхати. А в Білокам'яній Олег дізнався, що після його від'їзду Центральна рада «Динамо» бомбардувала відповідні органи вимогами «заборонити і не пускати».

Довгоочікуваний дебют

Розв'язка цієї бюрократичної історії настала 25 березня о 19:45, коли Блохіну у Держкомспорті вручили всі необхідні документи для його відрядження в Австрію, з професійним клубом якої було нарешті підписано контракт.

«З яким настроєм відлітаю? - перепитав тоді Блохін. - Чесно кажучи, вже й їхати не хочеться, і навіть грати у футбол... Добряче пошарпали нерви за цей час. А може, так і повинно бути? Коли чогось довго добиваєшся, настає якесь спустошення...»

До речі, рідний клуб Блохіну не перешкоджав, а Валерій Лобановський, з яким він зайшов попрощатися перед поїздом, тепло проводив його, розцілував і сказав: «Тримай марку!»

25 березня Олег полетів до Австрії. А ще через кілька днів «Спортивна газета» у скромній замітці «Дебют Олег Блохіна» під рубрикою «Наші за кордоном» констатувала: «Захопливу оцінку коментаторів австрійських газет отримала гра Блохіна, який провів свій перший матч у складі команди «Форвертс» (Штайр) . У зустрічі з клубом ЛАСК, яка завершилася внічию 0:0 і проходила на важкому полі, киянин показав високий клас. На цьому наголосив і тренер «Форвертса» Й. Бруннемаєр».

На матч він вийшов під звичним 11-м номером. Він добре провів зустріч і заслужив високі оцінки. Блохін був визнаний у матчі найкращим гравцем. У наступному турі забив перший австрійський гол у ворота «Медлінга».

«Форвертс» вийшов на друге місце у таблиці «змішаного» дивізіону. У ньому грали чотири невдахи вищої ліги за підсумками попереднього етапу та чотири кращі команди другого дивізіону. Перші чотири виходили в еліту. «Форвертс» фінішував третім у другому дивізіоні.

Команда домагалася успіху в основному за рахунок надійної гри в обороні. Попереду, як писала австрійська преса, загрозу для воріт суперника по-справжньому представляли лише два гравці: Блохін і Мадленер. Причому голи Блохіна, як правило, були дуже цінними з турнірної точки зору: завдяки цим голам клуб заробив кілька важливих очок.

Так, у драматичній зустрічі із «Санкт-Пельтеном», після того, як знаменитий аргентинець Маріо Кемпес відкрив рахунок на 89-й хвилині, «Форвертс» все ж зумів відігратися – через три хвилини у компенсований час м'яч забив Блохін. У восьмому турі точний удар українського форварда приніс перемогу над «Аустрією» із Зальцбурга.

На самому фініші цього швидкоплинного турніру м'яч, забитий Блохіним у другому таймі, закріпив перемогу «Форвертса» над «Фестом» - 2:0. Цей гол, як передало потім австрійське телебачення, був визнаний у країні голом місяця. Всього ж Блохін забив п'ять м'ячів, а його клуб після довгої перерви повернувся у першу бундеслігу.

Після закінчення сезону задоволені господарі «Форвертса» продовжили контракт з Блохіним ще на рік. У новому сезоні на нього були покладені обов'язки граючого тренера...

Євген Білозеров, «Спорт-Экспресс в Украине»