рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Анатомія американських протестів. Українським революціонерам є чим пишатися?

    тема тижня
    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    <p>Мародер з коробками взуття та бійці Національної гвардії в Голлівуді, Каліфорнія. 1 червня 2020 року</p> - Анатомія американських протестів. Українським революціонерам є чим пишатися?

    Мародер з коробками взуття та бійці Національної гвардії в Голлівуді, Каліфорнія. 1 червня 2020 року

    Фото: AFP

    Погроми, підпали, мародерство. Чому Майдан у США такий жорсткий?

    Впродовж кількох днів у десятках міст США проходять акції протесту, що супроводжуються заворушеннями, вандалізмом і нападами на правоохоронців. Причиною спалаху гніву стала смерть в Міннеаполісі чорношкірого охоронця Джорджа Флойда. Чоловік пішов з життя після грубого арешту: поліцейські поклали його на асфальт, і один з копів придушив Флойда коліном та впродовж восьми хвилин не відпускав. Чоловік кричав, що йому нема чим дихати, благав відпустити. Флойд помер внаслідок задушення. Його забрала швидка. До лікарні він приїхав уже мертвим.

    Причиною затримання чорного правоохоронці називають підробку документів, а жорстке поводження під час арешту формально пояснюють тим, що Флойд чинив опір та був під дією наркотиків.

    Через три дні з початку акцій протесту був заарештований 44-річний Дерек Шовен – співробітника поліції, який затримував Флойда. Йому висунули звинувачення у ненавмисному вбивстві.

    В охоплених протестами містах США, включаючи Міннеаполіс, Канзас Сіті, Лос-Анджелес, Сан Дієго і Нью-Йорк, поліцейські почали приєднуватися до вуличних мітингувальників і висловлювати їм (а не своїм колегам, які перевищили повноваження!) підтримку. Правоохоронці разом з учасниками протестних акцій схиляють коліно – це знак протесту проти поліцейської жорстокості.

    Накипіло?

    Вбивство Джорджа Флойда стало, так би мовити, останньою краплею, однак не першою і єдиною причиною для протестів. За останні роки у Сполучених Штатах сталося чимало резонансних вбивств неозброєних чорношкірих громадян від рук поліцейських. «Зовсім недавно від пострілів поліцейських у ліжку в своїй власній квартирі загинула 26-річна Бріона Тейлор (Тейлор не відкрила двері на вимогу поліції, яка прийшла до неї з несанкціонованим обшуком – шукала заборонені речовини. Правоохоронець здійснив вісім пострілів у жінку, яка спала у власному ліжку. Її співмешканця, який намагався захистити Бреону, арештовано, - «Главком»). Протести з цього приводу вже йшли до початку подій в Міннеаполісі. У самому ж Міннеаполісі ще 2016 року від рук поліцейського загинув Філанд Кастільо, теж афроамериканець», - нагадує  директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик.

    Що ж загострило ситуацію саме тепер? Додатковим приводом для протестів стали карантинні обмеження через коронавірус, як наслідок – частини населення суттєво збідніла. До цього треба додати тяжке психологічне тло в американських містах. У зв’язку із великою кількістю померлих внаслідок Covid-19 – їхня кількість перевалила за 100 тис. – суспільні настрої дуже тривожні.

    До слова, нинішній символ протестів чорношкірий Джордж Флойд був неоднозначною особистістю. За даними DailyMail, він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за грабежі, зберігання наркотиків та насильство. У 2007 році зі спільником чоловік увірвався до квартири вагітної білої жінки і погрожував їй пістолетом, який направляв їй на живіт.



    Символ нинішніх протестів – Джордж Флойд - притягався до кримінальної відповідальності за грабежі

    Символ нинішніх протестів – Джордж Флойд - притягався до кримінальної відповідальності за грабежі

     

    Хто на погром?!

    В Україні, яка пережила за останні 15 років два Майдани, нинішні події в США викликають неабияку зацікавленість. Перше спостереження –  контраст між народними протестами у нас та за океаном вражаючий. На тлі погромів та мародерства в США українськім революціонерам є чим пишатися, вважає ексгенпрокурор Юрій Луценко. «За всі дні обох Майданів не було жодного випадку грабежів чи пошкодження приватної власності. Ніколи не забуду табличку в кафе на Майдані «шановні революціонери, закривайте за собою двері, будь ласка!», – зазначив він.

    Чому ж в США все настільки неоднозначно? Відповідь на це питання можна знайти, якщо ретельно придивитися до натовпу, який вийшов на вулиці американських міст. Учасників протестів, за даними американських аналітиків, можна умовно поділити на кілька груп.

    Перша – ідейні борці з несправедливістю. Власне, це ті, хто вийшов на вулиці одразу. Тепер їх чисельність знижується, адже вони не хочуть бути прикриттям дій мародерів. 

    Друга – радикали, агресивні учасники руху BlackLivesMatter(«Життя чорних важливі»). До їхнього числа входить чимало білої молоді.



    Протести розпочали справді небайдужі до прав і свобод чорних

    Протести розпочали справді небайдужі до прав і свобод чорних

                                         

    Третя група – це мародери, люди, які громлять крамниці та виносять одяг та інші речі, користуючись  масовими заворушеннями.

    «Все починається з мирних протестів, а потім переростає в погроми, підпали, мародерство. Рушійною силою є почуття відчаю, безвиході. Каналізувати гнів, спрямувати його в конструктивне русло не завжди вдається. У багатьох випадках, очевидно, беруть гору найрадикальніші елементи, а в афроамериканському русі протесту завжди була присутня радикальна складова», - коментує ситуацію директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик.


    Все починається з мирних протестів, а потім переростає в погроми
    Все починається з мирних протестів, а потім переростає в погроми

    Зауважимо: брат померлого чорношкірого Джорджа Флойда звернувся до мародерів із закликом зупинитися.

    Але ситуацію вже не просто зупинити: поточний момент сприятливий для екстремістів усіх штибів. Ситуацію ускладнює і помітна поляризація суспільства США, яка загострилась в останнє десятиліття.Як не дивно, поштовхом для різкого поділу громадян стало обрання президентом Барака Обами у 2009-му. Якщо частина населення країни сприйняла це як свідчення прогресу, то інша – як глибоку образу, не бажаючи миритися з фактом присутності чорношкірої людини в Білому домі. «Частина ультраправих, ясна річ, негативно ставиться до цих протестів. Але є і ті, які симпатизують протестам, вважаючи головним своїм ворогом державу, поліцію. Для крайньоправого руху такі настрої – досить типові», - додає Дубовик.

    До двох останніх умовних груп учасників заворушень можна віднести антифашистів та анархістів – простіше кажучи, тих, хто сіє хаос, влаштовує бійки та каталізує заворушення. Їхня мета і методи: насильство, погроми, розпалювання расизму. Це ті, хто користується нагодою і підставляє мирних протестувальників і афроамериканських активістів.



    Спецкор французького журналу LeFigaro у своєму репортажі з Міннеаполіса стверджує, що поліція не змозі захищати права людей – усі сили кинуті на те, щоб гасити протести. «Всі райони самоорганізуються, - пояснює місцевий мешканець Ендрю Кебрік. - Все почалося з груп WhatsApp між сусідами. А тепер у нас є таблиці з графіками охорони. Минулої ночі я чергував до четвретої ранку. Ми змушені щось робити, поліція Міннеаполіса навіть не відповідає на телефонні дзвінки».

    «У трьох кварталах звідси сидить в розкладному кріслі перед продуктовим магазином Pow-WowGrounds 70-річний Френк Паро, індіанець з племені Гранд-Портедж і член Руху американських індіанців, він теж збирається чергувати уночі», - відзначає журналіст.


    Протестувальники під Білим домом полягали на животи і скандували: «Я не можу дихати»
    Протестувальники під Білим домом полягали на животи і скандували: «Я не можу дихати»

    «Нашій громаді в цьому кварталі належать клініка, банк і кілька магазинів. Ми розуміємо, що ні на кого не можемо розраховувати. Поліція захищає банки і офіси в центрі міста, але нічого не робить для кольорових людей», - пояснює Паро.

    Поліцейська держава

    Соціальний психолог Олег Покальчук пропонує власне трактування того, чому в Україні подібні явища та протести неможливі в Україні. «Поліцейська держава існує за рахунок придушення, якщо є що придушувати. Наприклад, особисту і громадську ініціативу, самостійність, громадянські права та свободи, права особистості стосовно органів державної влади. Та якщо у 38-мільйонній країні ініціативність зводиться до успішного виїзду за кордон із будь-якого приводу, захисники громадянських прав масово зникають без грантового фінансування, а прибічники свободи можуть зібрати лише кілька тисяч на Майдані, — поліцейська держава аж ніяк не може розвиватися на такому млявому й невдячному матеріалі», - пояснює різницю експерт.

    Покальчук продовжує: «У нас може (і буде) розвиватися звичайна поліцейщина, що не дотягує навіть до рівня, як виявилося, любимого народом Леоніда Даниловича(Кучми)... Юрій Шевельов 1954 року нарікав, що, крім Москви, в України є ще дві вічні проблеми — провінціалізм і зрадливість вищих посадових осіб («кочубеївщина»). Жодна поліція не в змозі ні придушити це, ні очолити»

    Політична нотка

    Важливим фактором нинішні протестів є і президентські вибори, які мають пройти у Сполучених Штатах через півроку (3 листопада). Нинішній глава держави Дональд Трамп та його головний супротивник Джо Байден продемонстрували різне бачення нинішньої проблеми. Трамп оголосив, що виведе на вулиці армію, якщо Нацгвардія не зможе своїми силами справитися із масовими заворушеннями. У цій чутливій ситуації він вирішив піти не шляхом обережного примирення та дипломатії, а шляхом погроз і жорсткої сили. Власне, саме цього і чекав від нього його потенційний електорат. Опитування неодноразово демонстрували, що ядро електорату республіканців – це білі і пенсіонери, які довіряють поліції більше за інші групи населення. Отже, Трамп, який за результатами останніх опитувань, відстає від Байдена, вирішив посилити своє становище в очах виборців.

    Натомість Джо Байден, кандидат у президенти США від Демократичної партії, обрав іншу позицію:  обурення проявами расизму та критика чинної влади. Зокрема, Байден сказав, що «це не одиничний трагічний інцидент, а частина укоріненої системи несправедливості». Крім того, кандидат у президенти звинуватив Трампа у «використанні американських військових проти американського народу», а також опублікував у себе в інстаграмі фото, де він, стоячи на коліні, спілкується із темношкірим.

    6_56

    Для Байдена і Трампа така гра на протилежностях – вже звична справа. Дещо раніше демократ обізвав президента США «абсолютним дурнем», який «роздуває смерть». Такий випад був спровокований тим, що Трамп різко висловився проти носіння медичних масок, хоча це рекомендує робити ВООЗ. Все почалося з того, що Трамп в Twitter висміяв Байдена, який надів маску на церемонії святкування Дня пам'яті. Байден відповів нинішньому господарю Білого дому так: «Він дурень, абсолютний дурень... говорити так (про те, що носіння масок є слабкістю –«Главком»), коли кожен авторитетний лікар у світі говорить, що ми повинні носити маску, коли перебуваємо у натовпі. Це штучки «мачо», для хлопця... Це просто загрожує людським життям».

    Наталія Сокирчук, «Главком»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ