Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Хто небезпечніший: Путін чи Трамп? Підсумки Мюнхенської конференції з безпеки

    тема тижня
    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    Мюнхенська конференція з безпеки - 2019 - Хто небезпечніший: Путін чи Трамп? Підсумки Мюнхенської конференції з безпеки
    Мюнхенська конференція з безпеки - 2019
    Фото: securityconference.de

    У Мюнхені анонсували нову порцію антиросійських санкцій

    Учора завершилась 55-та Мюнхенська конференція з безпеки. Цей захід щороку збирає лідерів країн, політиків та дипломатів для пошуків вирішення найгостріших проблем. 

    Тем для розмов накопичилось чимало: початок нової «холодної війни» Росією, торговельна війна між США та Китаєм. Напередодні заходу, 11 лютого, колишній німецький дипломат, а нині глава Конференції Вольфганг Ішингер опублікував доповідь, у якій окреслив усі проблеми та питання, які мали обговорити очільники країн. Назва звіту  – «Великий пазл: хто підбере частини». У вступному слові Ішингер відзначає: у міжнародних відносинах відбувається не просто серія криз – проблеми значно фундаментальніші. «Схоже, ми стаємо свідками перетасування основних елементів міжнародного порядку, – зазначає Ішингер. – Починається нова ера суперництва великих держав між Сполученими Штатами, Китаєм і Росією, що супроводжується певним вакуумом лідерства в тому, що заведено називати ліберальним міжнародним порядком».


    Цьогоріч на конференцію не завітали Дональд Трамп, Еммануель Макрон, Володимир Путін та Біньямін Нетаньяху. Від України на захід прибули Петро Порошенко та Павло Клімкін (фото: Munich Security Conference)

     

    У цілому ситуація у міжнародній політиці нагадує байку про лебедя, щуку і рака:  Україна закликає Європу тиснути на РФ, Німеччина намагається дотримуватися політики «і нашим і вашим», бо ж в її інтересах запустити російський газопровід Nord Stream-2, катастрофічний для України. США не схвалює таку позицію канцлера Меркель і гучно обурюється ракетними витівками Росії. До слова, порушення Путіним договору про обмеження ракет малої і середньої дальності (ДРМСД), який свого часу зупинив «холодну війну» між Америкою та СРСР, непокоїть майже всіх світових лідерів, які декларують єдність у НАТО, намагаючись всерйоз не сприймати розмови, що «головний член» Альянсу – США – може вийти з цієї військової спільноти… І тоді впевненість Європи у власній захищеності різко зменшиться.

    Америка: «передусім» чи окремо від усіх?

    Однією, якщо не з ключових, то принаймні, з важливих подій конференції, стала суперечка між канцлером Меркель та віце-президентом США Майком Пенсом. Меркель в суботу поділилась думками про необхідність відновлення співпраці з РФ. Пенс рішуче заперечив. «Америка сильна, як ніколи, і Америка знову стала лідером на світовій арені», – запевнив він. Пенс вкотре заявив, що Вашингтон виступає проти будівництва газопроводу «Північний потік-2», завдяки якому російський газ буде в значних обсягах надходити в Німеччину дном Балтійського моря. «Ми не можемо зробити Захід сильнішим, стаючи залежними від Сходу», – підкреслив він. До слова, Трамп неодноразово дорікав Меркель поглибленням залежності від російського газу.

    Меркель натомість заявила, що твердження про ненадійність Москви як постачальника енергії безпідставні. Під час дискусії канцлер додала, що виключати Росію з політичного процесу не можна. Пенс відповів, що Вашингтон досі намагається закликати Москву до відповіді за анексію Криму і спроби дестабілізувати Захід кібератаками і дезінформацією. «З геостратегічної точки зору, Європа не зацікавлена у припиненні всіх відносин з Росією», – відповіла канцлер.

    Під час свого виступу Пенс також підкреслив, що проголошений Трампом принцип «Америка передусім» не слід трактувати як «Америка сама по собі». Він закликав Євросоюз наслідувати приклад Вашингтона і вийти з ядерної угоди з Іраном, а також визнати Хуана Гуайдо легітимним президентом Венесуели.


    Ангела Меркель (фото: MSC / Kuhlmann)
    Ангела Меркель (фото: MSC / Kuhlmann)

    Пенс і Меркель сперечались через Росію

    Водночас Пенс не згаяв можливості вкотре дорікнути Європі у недостатніх внесках у міць НАТО. «Ми очікуємо, що кожен член НАТО розробить план, який дозволить йому вкладати 2% (від ВВП) в Альянс», – сказав він. Меркель у відповідь нагадала, що Берлін щороку витрачає чимало коштів на гуманітарні програми за кордоном. На початку свого президентства Трамп також дорікав європейцям у тому, що вони вкладають у НАТО значно менше грошей, ніж передбачено Договором Альянсу, однак відтоді нічого не змінилося. Через це Трамп неодноразово озвучував свої міркування щодо доцільності виходу США з НАТО, однак представники США у Мюнхені запевняли, що «Трампу подобається НАТО» і виходити з Альянсу, принаймні поки, Америка – не буде.

    Тож вибору у Європи немає. Розмови про створення альтернативної «європейської армії», очевидно, так і залишаться фантазією. Принаймні, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Йенс Столтенберг переконаний: ідея не буде втілена і ніщо не замінить НАТО. Глава Альянсу заявив у своєму виступі, що спільна безпекова політика ЄС «доповнить, а не замінить» НАТО. «Після Brexit 80% військової потужності НАТО буде у держав з-поза меж Євросоюзу», – нагадав він.

    У грудні минулого року Трамп у своєму дописі у Тwitter скептично висловився про ідею створення єдиної європейської армії. Він підкреслив, що європейські армії не захистили свій континент під час двох світових воєн у ХХ столітті. «Ідея європейської армії не надто добре спрацювала в Першу або Другу світові війни. Але США були поруч з вами і завжди будуть», – написав Трамп. На його переконання, принцип колективної оборони вже втілений у НАТО, однак організація потребує якісно іншого фінансування.

    Столтенберг також нагадав, що відразу кілька країн-членів НАТО визнали порушення Росією договору про обмеження ракет малої і середньої дальності. «Наше занепокоєння щодо ДРМСД з'явилося майже шість років тому. Тоді США, консультуючись з НАТО, підняло це питання з Росією ... Але ми повинні зрозуміти, що не тільки США, а відразу кілька союзників самостійно визначили, що Росія порушує Договір», – зазначив Столтенберг.

    Щодо ДРСМД: Меркель у своєму виступі на конференції в Мюнхені закликала Китай підключитися до діалогу про роззброєння. Однак Ян Цзечи, член Політбюро ЦК Компартії Китаю, навідріз відмовився. За його словами, у своїй концепції озброєння Китай орієнтується «суто на потреби оборони». «Ми проти багатостороннього підходу до ДРСМД», – пояснив він таку позицію.

    Дещо заспокоїв присутніх на заході колишній віце-президент США Джо Байден, який запевнив, що після того, як час правління Трампа спливе, традиційно тісні відносини між США і Європою відновляться з колишньою силою. «Америка ще повернеться», – пообіцяв Байден.

    У ЗМІ з’явилась інформація про те, що США готові підтримати Україну у справі доручення до Альянсу. Так, капітан військово-морських сил США у відставці, екс-представник НАТО в Росії Гаррі Табах повідомив, що Трамп закликав американських військових знайти можливість прийняти Україну і Грузію до Північноатлантичного альянсу. Табах нагадав, що країни Європи не хочуть зіпсувати відносини з Росією, а тому протистоять вступу України в НАТО. «Я знаю, що Трамп дав вказівку: опрацювали п'ятий пункт у статуті НАТО і знайти вихід для Грузії і України», – зазначив Табах і додав, що військові відносини США і України на сьогодні кращі, ніж у Сполучених Штатів з деякими країнами – членами НАТО.

    А що Україна?

    Президент України Петро Порошенко у Мюнхені провів низку зустрічей, зокрема з Ангелою Меркель. Порошенко наголосив на важливості посилення тиску на Росію для звільнення полонених українських моряків, незаконно затриманих у Керченській протоці, а також усіх українських заручників, що утримуються як в Росії, так і на окупованих територіях Донбасу та Криму. Меркель з Порошенком скоординували дії з метою запровадження «Азовського пакету» санкцій. Крім того, однією з важливих тем переговорів стало питання запобігання російському втручанню у президентські вибори в Україні.


    Читайте також


    Під час виступу на конференції президент заявив, що Росія веде проти України не лише гібридну війну, а й здійснює економічну агресію. «У 2013 році Росія мала десь 33% торговельного обороту з Україною, тепер – 7,7%. Ми перебуваємо у дуже скрутних обставинах, у пошуках нових ринків», – підкреслив він.


    Петро Порошенко (фото: MSC / Lennart Preiss)
    Петро Порошенко (фото: MSC / Lennart Preiss)

    Порошенко в Мюнхені поспілкувався з Майклом Пенсом

    Порошенко зазначив, що Україна намагається вийти на китайський ринок, однак темпи зростання торгівлі з Китаєм «досить скромні». «Зате торгівля з країнами Євросоюзу зросла майже на 60% упродовж трьох років. Це плід ефективної роботи Європейського парламенту... Якщо 25% зовнішньої торгівлі у 2013 році припадало на Європу, то тепер це 43%. Європа для України – це вибір не лише цивілізаційний, але й економічний... Ми знайшли нову сферу для співпраці, аж до перспективи членства», – підкреслив він. 

    Глава української держави також закликав присутніх посилювати санкційний тиск на Росію. Після першого дня робочого візиту до Мюнхена глава держави заявив, що пакет «Азовських санкцій» проти Росії за напад на українські кораблі та захоплення у полон українських моряків біля Керченської протоки в цілому обговорено і затверджено. 

    За словами Порошенка, він обговорював протидію Росії зі Столтенбергом і головою комітету Сенату США із закордонних справ Джеймсом Рішем, який є одним з авторів проекту рішення щодо цих санкцій. «Сьогодні проект складає 124 сторінки і це буде підвищена ціна, яку Росія має і мусить заплатити за акт агресії проти України», – наголосив глава української держави. Хорошою новиною для України стало те, що Столтенберг пообіцяв Порошенку: найближчим часом саме в Україні відбудеться засідання ради НАТО.

    Крім того, у Мюнхені Порошенко заявив, що в Україні, на відміну від РФ, ніхто заздалегідь не знає переможця українських виборів. «Я – президент вільної демократичної країни, ми – не Російська Федерація. У Російській Федерації все знають заздалегідь, хто виграє. Я як президент своєї країни кажу відповідально – ніхто не знає, хто переможе в Україні, і це є запорукою і символом демократії», – запевнив Порошенко, висловивши упевненість, що результати президентських виборів будуть «чудовими».

    Обнадійливо для нашої держави прозвучали і слова офіційного кандидата на посаду президента Єврокомісії від Європейської народної партії, німецького євродепутата Манфреда Вебера, який вважає, що Євросоюз має побудувати систему протиракетної оборони за участі України. Він наголосив, що його ініціатива викликана ядерною загрозою та має допомогти подолати розділення Європи по лінії Схід-Захід. Потребу у створенні нової протиракетної системи він обґрунтував розривом «ядерної угоди» Росії та США.

    «Дія ДРСМД завершилася, і ми опинилися перед новими викликами. (Цьому можливо протистояти) якщо ми запропонуємо спільно побудувати протиракетну систему – Німеччина, Франція, Польща, Литва, Україна. Йдеться не про наступальну, а про систему захисту», - пояснив Вебер свою ініціативу. 

    Не обійшлося і без скандалу. На полях Мюнхенської конференції Порошенко відмовився спілкуватися з російськими журналістами. «Російським телеканалам ми інтерв'ю не даємо, поки ви не вибачитеся перед Україною», – відповів президент на спроби кремлівських пропагандистів взяти у нього коментар.

    Водночас, російські медіа акцентують на тому, що охоронець Порошенка начебто відштовхнув журналіста пропагандистського телеканалу «Росія-1», який намагався ближче підсунути мікрофон до українського президента.

    Треба сказати, російські ЗМІ дуже бурхливо відреагували на інцидент. Одіозний російський пропагандист Володимир Соловйов заявив, що, мовляв, справжня проблема криється в тому, що європейські країни не бачать в такому ставленні до російських журналістів нічого поганого, а часом і самі так поводяться, натякаючи на нещодавній інцидент з іншою пропагандисткою Ольгою Скабєєвою, що стався у кулуарах ПАРЄ.

    «Росія і російські журналісти будуть для них породженням зла, і щодо нас будуть застосовуватися найдивовижніші заходи, які ніколи ніхто б не посмів застосувати до журналістів інших країн», – драматично резюмував Соловйов.


    Сергій Лавров (фото: wewvsdaxz.info)
    Сергій Лавров (фото: wewvsdaxz.info)

    Росія: хороша міна під час поганої гри

    На тлі нестабільної політичної ситуації у світі незмінною залишається лише риторика Москви: звичний «ихтамнет», перекладання відповідальності та уперте твердження: у Росії все чудово. Глава МЗС РФ Сергій Лавров, коментуючи питання ізоляції РФ, у Мюнхені пожартував, мовляв, «хотілося б побачити цю ізоляцію, бо ж спину нема коли розігнути від зустрічей». Цікаво, чому саме спину?

    Втім на цьому «жарти» закінчились і посипались суцільні нарікання – на всіх: на Європу, на США. Винні у порушенні стосунків, за Лавровим, всі, окрім самої Росії. Міністр поскаржився, що європейцям, які «запевняли в тому, що вони хочуть нормалізації відносин, поки доводиться триматися курсу, який закріплений в Євросоюзі під тиском агресивної русофобської більшості». Потім він побідкався, що «Європа дозволила втягнути себе у безглузде протиборство з Росією, поховавши ідеї про єдиний «загальноєвропейський дім». «Вибір був зроблений на користь «натоцентричності» і логіки «той, хто веде, і той, кого ведуть», – підсумував Лавров.

    Якщо Порошенко проігнорував російських журналістів, то Лавров відмовився відповідати на запитання американських. Коли представник The Washington Post поцікавився, як РФ збирається захищати громадян Сирії від злочинів президента Башара Асада проти свого народу, Лавров лише заявив: «Що б я зараз не відповів, ви все одно напишете те, що хочете. Тож просто напишіть».

    Попри показну впевненість Лаврова у тому, що на міжнародній арені у Росії «все добре», Кремль досить болісно сприйняв виступ Порошенка та членів української делегації у Мюнхені. Так, одне з російських видань написало, що «Порошенку скрізь мариться російська загроза», а голову парламентського комітету у закордонних справах Ганну Гопко назвало «оголтілою русофобкою». Виступ Порошенка із закликами до Європи щодо протидії Росії, очевидно, справді болісно вдарив по Володимиру Путіну. Вже вчора телефоном він поскаржився президенту Франції Еммануелю Макрону (якого аж ніяк не можна назвати симпатиком Путіна – глава Франції неодноразово звинувачував господаря Кремля у спробах втрутитися у політику Франції: йдеться про протести «жовтих жилетів») на активізацію «антиросійської кампанії київської влади» на тлі наближення березневих виборів. «Дії української сторони, включаючи рішення не допускати на вибори російських спостерігачів, а також відмовитися від організації виборчих дільниць в Росії, суперечать загальноприйнятим демократичним нормам і принципам ОБСЄ», – переповіли у прес-службі президента РФ.

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ