Польща сумує за українськими заробітчанами. Проблема не лише в пандемії

У зв'язку з різким погіршенням економічної ситуації в Україні наші економічні мігранти, або як вже звично їх називають заробітчани, пріоритетною вважають можливість швидких високих заробітків у Німеччині, Чехії і скандинавських країнах, а не в Польщі, як було зовсім донедавна. Цей процес трохи уповільнили пандемія коронавірусу і локдаун. Та попри це, песимістична тенденція на польському ринку праці чітко вимальовується і на майбутнє. Це підтверджують дослідження Аналітичного Центру міжнародного агентства з працевлаштування Gremi Personal.

Упродовж трьох останніх місяців динаміка виїзду українців до Німеччини на підставі фальшивих документів або польських робочих віз зросла. Людей не стримують ризик депортації із забороною в'їзду до ЄС, поліцейські облави та штрафи. За період з липня по вересень депортовано майже 300 українців, лише за першу декаду вересня затримано 48 осіб. Це вже рекорд, написав Bild, цитуючи внутрішній «Аналіз міграції» Головного штабу Федеральної поліції. Генеральне Консульство України в Мюнхені також офіційно підтвердило, що останнім часом відзначається велике зростання кількості затриманих українців під час спроб нелегального перетину німецького кордону.

Водночас і чеська поліція почала частіше здійснювати контроль за нелегалами. Згідно з інформацією Посольства України в Чехії, лише у липні в центрах тимчасового перебування для іноземців та людей без громадянства перебувало майже 200 українців.

«На початку пандемії, з огляду на брак розуміння та інформації про те, як обійти обмеження, пов'язані з карантином, кількість українців, що їздила до країн ЄС на заробітки скоротилася. Однак нині економічні мігранти-заробітчани вже пристосувалися до нової реальності і оминають заборони, аби будь-що потрапити на заробітки до більшості країн ЄС. В Україні буквально процвітає бізнес посередників та автобусних перевізників, які готові довезти українських заробітчан до Німеччини, Чехії чи Австрії транзитом через Угорщину. Українські економічні мігранти все частіше намагаються виїхати і працювати до цих країн на підставі польських робочих віз або просто звичайних дозволів на роботу. Аби дістати працю в Європі, не гребують використовувати також фальшиві трудові договори, фальшиві угорські та румунські паспорти чи чеські робочі візи», – коментує ситуацію генеральний директор Gremi Personal Томаш Богдевіц.

Німеччина, Чехія та інші країни ЄС зваблюють українців вищими, аніж польські, заробітками. Республіка Чехія має найменший рівень безробіття в Європі. Країна потребує робітників з-за кордону аби заповнити дефіцит робочих рук. Деякі фірми, в основному будівельні, піднімають погодинну оплату, щоб залучити працівників і виконати свої замовлення.

У Німеччині й надалі найбільш затребувані будівельники, муляри, няні та медсестри. Заробітки у Німеччині у двічі-тричі вищі, аніж у Польщі (2-2,5 тисяч євро на місяць проти 800-1000 євро)

Згідно з даними Аналітичного Центру Gremi Personal майже 40% українців, які приїхали працювати до Польщі, серед причин міграції називають відсутність роботи на Батьківщині, інфляцію та зростання цін.

За підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, кількість бідних в Україні (витрати яких нижче мінімального прожиткового мінімуму) у 2020 році зросте до 45%. Ще більш песимістичні прогнози ЮНІСЕФ. Вони свідчать, що цей показник може зрости до 50,8%.

Такі очікування вкотре підтверджують, що після відміни обмежень, викликаних карантином, українські мігранти-заробітчани зі ще більшою наполегливістю та рішучістю виїжджатимуть у пошуках роботи до Німеччини, Чехії та інших країн ЄС. Польща може утримати заробітчан з України лише шляхом постійного спрощення процедур видачі карт перебування, а також через зміцнення і розвиток суспільних програм асиміляції українців в Польщі, констатує видання  Sadyogrody.pl.

Продовжуючи тему, Dlahandlu.pl пише, що сезонні робітники в Польщі цього року розподілилися наступним чином: 52% поляки, а 38% українці.

Важку ситуацію на українському ринку праці (там вже офіційно зареєстровано понад пів мільйона безробітних) ускладнюють «ковідні» заборони, через які частина українців не може повернутись до праці в Польщі. Це підтверджують дані Grupa Progres, згідно з якими, 2019 року на польському ринку праці сезонних робітників впевнено домінували українці: їхня кількість складала 51% усіх працюючих. Цього ж року ситуація значно змінилася: на сьогодні вони становлять 38%.

Довший шлях до роботи в Польщі

«Тимчасова праця у Польщі – шанс для українців позбутися безробіття. Але на цій дорозі з'являються перешкоди – головно фінансового характеру. На наш погляд, новою проблемою для українців стали карантині заходи щодо запобігання поширенню Covid-19. Особливо – обов’язковий карантин після перетину кордону, який означає неможливість швидкого заробітку, а також витрати, пов'язані з приїздом до Польщі і забороною працювати протягом перших 10 днів», – пояснює Юлія Новицька, керівниця відділу легалізації і зайнятості в Grupa Progres.

Заробіток – беззаперечний аргумент

За даними Держстату України, з 1 січня 2020 року мінімальна заробітна плата в Україні зросла на 550 грн і становила 4723 грн на місяць (приблизно 646 злотих), тобто 28,31 грн (приблизно 3,8 злотих) на годину. 25 серпня Верховна Рада України ухвалила закон про збільшення мінімальної заробітної плати з 1 вересня до 5000 грн (майже 685 злотих). Це не багато, порівняно із заробітками у Польщі, де з 1 січня 2020 року, відповідно до рішення польського уряду, мінімальна заробітна плата зросла на 350 злотих до 2600 злотих «брутто», що дає приблизно 1877 злотих «чистими» на руки.

«Ситуація, спровокована пандемією, незвично важка, тому максимально опікуємося тимчасовими робітниками з України на кожному кроці. Кожного дня оновлюємо інформацію, відповідаємо на безліч різних запитань, наприклад, хто може приїхати до Польщі і на яких підставах? Кого звільняють від карантину? Де краще перетнути кордон з Україною? Правила щодо працевлаштування іноземців змінюються дуже динамічно. Без ознайомлення з ними легальне працевлаштування українців, а також охорона їхнього здоров'я і безпеки – неможливе», – підсумовує Юлія Новіцька.

Володимир Олійник, для «Главкома» за матеріалами польських ЗМІ