10 квітня в Польщі завиють сирени. З чим пов'язана повітряна тривога
12 років тому польтський президент загинув поблизу російського Смоленська
Українські біженці від війни вважають повітряну тривогу не зовсім доречною
У неділю, 10 квітня, о 8:41 на всій території Польщі увімкнуться сирени на знак пам’яті жертв смоленської авіакатастрофи, в якій загинув президент Лех Качинський та ряд урядовців, що їхали вшанувати жертв Катинської трагедії. Як повідомляє керівництво МВС країни, використання сирен із сигналом «повітряна тривога» триватиме три хвилини.
10 квітня 2010 р. у катастрофі літака Ту-154М під Смоленськом у Росії загинуло 96 осіб: крім Леха Качинського з його дружиною, це були державні чиновники високого рангу, командувачі Війська Польського, а також останній президент РП в екзилі Ришард Качоровський. Польська делегація летіла на урочистості з нагоди 70 річницю розстрілів НКВС польських військовополонених поблизу Катині.
В повідомленні також рекомендується населенню не вживати жодних дій при звуках повітряної тривоги, не лякатися і не бігти в укриття. Цю ж інформацію доведено до мешканців країни за 24 години до початку заходу через SMS а також із використанням Регіональної системи попередження.
При цьому ставлення українських біженців у країні до таких заходів неоднозначне.
«Зараз у Польщі перебуває більше двох мільйонів українських біженців різного рівня травмованості. У частини з них сирена запустить панічну атаку, незалежно від того, знають вони про її причину чи ні. Дітям з місць бойових дій, які прокинуться від такого перформансу, точно буде складно щось пояснити», - пише на своїй сторінці у Фейсбук блогер Роксолана Ласкава.
Попри час, ясності у Смоленській катастрофі не додається. За минулі роки з’явилася низка гіпотез про її причини і перебіг подій. Спочатку Комісія державної авіації з розслідування авіакатастроф МВС Польщі визнала причиною катастрофи помилку екіпажу, визначивши як чинник інциденту недостатнє аеронавігаційне забезпечення польоту з боку диспетчерів аеродрому «Смоленськ-Північний». Проте згодом стали лунати й інші версії. У лютому 2016 року в Польщі, за рішенням тодішнього міністра оборони Антоні Мацеревича, поновили розслідування, створивши відповідну комісію.
У березні 2017 року Антоній Мацеревич назвав катастрофу під Смоленськом терактом, також він заявив про наявність «незаперечних свідчень російської відповідальності за смоленську катастрофу». У квітні 2017 року польська прокуратура перекваліфікувала звинувачення на адресу російських диспетчерів з «несвідомого» на «свідоме» доведення ними екіпажу президентського літака до авіакатастрофи.
У квітні 2018 року підкомітет Міноборони Польщі опублікував технічний звіт щодо Смоленської катастрофи, в якому, зокрема, зазначається, що ліве крило літака Ту-154 було знищене внаслідок внутрішнього вибуху. Таких же висновків дійшла і британська лабораторія судово-вибухових речовин Forensic Explosives Laboratory, підпорядкована Міноборони Великої Британії. Наприкінці березня 2019 року експерти цієї лабораторії оприлюднили дослідження, що підтверджує сліди тротилу в більшості з 200 зразків розбитого літака експрезидента Леха Качинського.
У вересні 2020 року слідчі Національної прокуратури Польщі подали до суду клопотання про тимчасовий арешт трьох диспетчерів, які чергували в аеропорту Смоленськ-Північний в день аварії польського президентського літака. Проте російська сторона відмовилась їх видати.
Нагадаємо, що сьогодні брат Леха Качинського, віцепрем’єр Польщі Ярослав Качинський оголосив про згортання співробітництва з Угорщиною через пропутінську позицію її керівництва.
Коментарі — 0