Сенат Румунії відхилив скандальний проєкт угорської автономії
Уряд Румунії та Сенат виступили проти прийняття законодавчого акт про угорську автономію
Проєкт про створення автономії Секейского краю раніше набув чинності за процедурою «мовчазної згоди» палати депутатів
У середу, 29 квітня, Сенат Румунії не підтримав проєкт про створення автономії Секейского краю, де проживає угорська національна меншина Румунії
Про це повідомляє Romania Insider.
За це рішення після двогодинних дебатів проголосували 126 з 135 присутніх сенаторів. Підтримали його лише представники Демократичного союзу угорців Румунії.
Документ, який був ініційований Демократичною спілкою угорців Румунії, передбачав створення автономного регіону з правосуб'єктністю в Румунії. До його складу повинні були увійти повіти Ковасна та Харгита, а також місто Муреш. Автономія отримала свого президента строком на чотири роки. Угорська мова повинна стати офіційною і використовуватися в державних установах; передбачалося вільне використання символіки угорської нації.
Обговорення проєкту стало в країні темою №1 після того, як він набув чинності за процедурою «мовчазної згоди» палати депутатів. 25 березня минув кінцевий термін, до якого мала бути обговорена і проголосована ініціатива, тому парламентарі зафіксували «мовчазне схвалення» документа.
У тому, що про проєкт «забули», Національна ліберальна партія почала звинувачувати Соціал-демократичну партію, заявляючи, що партія приховано домовилася про «мовчазне схвалення» з Демократичним союзом угорців Румунії.
«Цей нормативний акт пройшов за «мовчазним схваленням», тому що ті, хто очолює палату, не поставили його на порядок денний», - заявив прем’єр Людовик Орбан.
Ініціатори законопроєкту, депутати Демократичного союзу угорців Румунії, вважають, що він відображає «історичну ідентичність регіону» та забезпечить рівні можливості для громадян і захист угорської ідентичності. Вони заявляють, що автономія регіону не впливає на територіальну цілісність і суверенітет румунської держави.
Уряд Румунії виступав проти прийняття законодавчого акту. Спеціалізовані комітети Палати депутатів також його не підтримали. Депутати адміністративної комісії заявляють, що проєкт порушує конституцію, за якою Румунія є національною, суверенною і незалежною, унітарною і неподільною державою.
Додамо, секеї - одна з етнографічних груп, що складає угорську національну меншину на території Румунії. Права 1,2 млн етнічних угорців в Румунії, в тому числі близько 700 тисяч секеїв у східній Трансільванії, десятиліттями перебувають в центрі політичної ворожнечі між двома країнами.
Між іншим, у березні Угорщина заявила, що й надалі блокуватиме засідання Україна-НАТО. Таким чином Будапешт намагається тиснути на Київ, посилаючись на «захист прав національних меншин».
До відома, 14 листопада 2019 року року міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що «українці не є партнерами»: Будапешт вимагає створення угорського анклаву з центром у Берегові.
Нагадаємо, Угорщина пред’являє претензії до України через два закони, що були прийняті у 2017 (Закон про освіту) і 2019 (Закон про функіонування української мови як державної) роках. У Будапешті вважають, що обидва документи порушують право на використання мови національними меншинами. Ще два роки тому міністр закордонних справ Угорщини Петер Сиятро заявив, що уряд Угорщини вирішив блокувати всі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною.
Наприкінці жовтня 2019 року Угорщина наклала вето на спільну заяву послів НАТО стосовно України і у листопаді голова комітету парламенту Угорщини з питань національної єдності Янош Бенцик заявив, що Угорщина і надалі послідовно блокуватиме зближення України із Північноатлантичним альянсом та ЄС.
Коментарі — 0