Вірусолог з Меріленда Юлія Петрова: І Україна, і США роблять однакові помилки – не тестують усіх

США упевнено лідирують за кількістю хворих на кор-рус. Кількість інфікованих 7 квітня перетнула межу в 400 тис. осіб, майже 13 тис. померли. Лише за останню добу – 1736 летальних випадків.

Попри те, що нині ще не винайдено ефективні ліки проти кор-русу, різні країни дозволяють використання препаратів, які, за спостереженнями лікарів, змогли допомогти людям. Наприклад, у Китаї під час розпалу епідемії використовували препарат «Абідол». Наприкінці березня у США дозволили використання препаратів з діючими речовинами гідроксихлорохінсульфат та хлорохінфосфат, які мають антималярійні властивості. Цьому рішенню передували дослідження, проведені у Франції. «У рамках дослідження з 36 пацієнтів 20 отримали препарат на основі хлорохіну. Через шість днів 70% пацієнтів, що приймали ліки, вважалися вилікуваними, тобто вірус більше не виявлявся в зразках крові», - повідомило видання Telegraph. Попри те, що антималярійні препарати дозволили для використання в Америці, експерти з інших країн не вважають це вирішенням проблеми. «Дослідження проводилося на дуже невеликій кількості пацієнтів, і його необхідно відтворити в набагато більшому масштабі, щоб воно було науково переконливим», - висловив думку Ендрю Престон, фахівець Центру еволюції Мілнера в Університеті Бата, що у Великій Британії. Нині у США покладають надії на противірусний препарат ремдесивір, який свого часу використовували проти вірусу Ебола. Нині він проходить дослідження щодо ефективності застосування проти хвороби.

Чому ж у США, держави з розвиненою медичною галуззю, така велика кількість хворих? Як американські лікарі рятують хворих? Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла вірусолог і імунолог Юлія Петрова. Медик уже тривалий час живе у США. Спочатку працювала в університеті штату Вірджинія, а нині працює у штаті Меріленд. Раніше захистила кандидатську дисертацію з біохімії, імунології в Інституті біохімії НАН України.

Вірусолог Юлія Петрова

За кількістю померлих за добу США вийшли на перше місце. Чим можна пояснити таке стрімке поширення кор-русу саме в США і саме зараз?

На жаль, США матимуть найбільшу кількість хворих і найбільше померлих від кор-русу у світі. Це вже очевидно. Головні причини: пізно почали запроваджувати карантинні заходи, а також через те, що це дуже густонаселена країна – 300 мільйонів людей, які багато їздять.

У Нью-Йорку розгорнули польовий шпиталь, на допомогу медикам прибув спеціальний корабель. Американська система охорони здоров’я здатна справитися з цим викликом?

Рано про це говорити, поки ми не досягли піку в захворювань. Коли кількість хворих за день зменшуватиметься, тоді можна буде говорити, що ми пройшли пік і впоралися.

Поки таке відчуття, що не дуже впоралися. Ситуація дуже схожа на те, що ми спостерігаємо в Італії. І причини цього ті самі: спочатку була недооцінена небезпека, дуже довго розкачувалася ця велика дуже бюрократична система. Час було втрачено. Матимемо багато уроків через це. Люди за них, на жаль, платять життям.

Коли прогнозуєте пік кількості хворих у США?

Я особисто довіряю даним з Китаю. Тобто в середньому при жорстких карантинних заходах десь за 2,5 місяці досягається пік. Те, що ми спостерігаємо в Італії, Іспанії зараз, здається, в них уже є піком. У США пік, думаю, через два тижні буде.

Українська влада наголошує, що завчасно запровадила карантинні заходи, не чекаючи випадків масового зараження. Але розповсюдження кор-русу зростає. Що неправильно робить Україна, який досвід США слід врахувати?

Як на мене, досить багато помилок було зроблено через повернення наших заробітчан з-за кордону. Треба було більше уваги приділяти тим, хто заїжджає, відстежувати далі цих людей. Це одне. Друге — тестування. У США така ж ситуація з тестуванням як, наприклад, в Італії. Це один із перших заходів, які потрібно було запроваджувати. І тестування не лише для людей із симптомами, а тестування широке. Я розумію, що все це коштує грошей: це питання кількості тестів, спеціалістів, приладів для досліджень. Про це треба було подумати, у це вкладатися на початку. На жаль, ні Італія, ні Україна, ні США свого часу цього не зробили.

Можу розповісти про те, яка система тут, в США. І я підозрюю, що вона десь така ж і в Україні. Тести ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції), які виявляють захворювання на дуже ранніх стадіях проводилися у США на початку епідемії тільки в одному центрі. Уявіть логістику, враховуючи розміри цієї країни. Тобто доправити біоматеріал з одного узбережжя на інше займало 3-4 дні. Моя подруга, медсестра у військовому шпиталі в Оклахомі сказала, що на результат тесту медпрацівника, їх колеги, чекали більше тижня. Уявіть, як вони хвилювалися! Такий підхід був неправильним, адже треба було відкривати такі центри тестування по всій країні одразу. Особливо в Сіетлі, де все починалося.

Чим можна пояснити, що штати Нью-Йорк і Вашингтон на передовій за темпами зростання захворювання?

Штат Вашинтон розташований на Західному узбережжі. У ньому – Сіетл, велике місто, морське місто, розташоване близько до узбережжя океану. Це хаб, куди долітає, доїжджає, де пересаджується дуже велика кількість пасажирів, у тому числі туристів, наприклад, з Японії, які прямують на Гаваї, в Канаду. Все просто: перший уражений приїхав і далі заразив інших. Та ж сама причина у Нью-Йорку, адже це найбільше туристичне місце у всій Америці…

Чому так зараз накриває хворобою? Тестування, яке ми проводили і проводимо, відбувається  тільки після виявлення симптомів, тобто досі немає підходу, аби всіх тестували, аби людей, які не мають симптомів, ізолювали.

Зараз так виглядає, що Німеччина обрала найефективнішу тактику, адже ця країна тестує усіх, виявляючи захворювання до появи симптомів. Як результат – найнижчий рівень смертності. Чому США не вдаються до цієї тактики зараз?

США – серйозна бюрократія. На початку епідемії було прийняте хибне рішення, що центром боротьби з хворобою буде одна локація у штаті Джорджія, де знаходиться центр боротьби з інфекційними хворобами. Саме вони відповідальні за розробку тестів. Звичайно, тепер зрозуміло: масштаби проблеми були недооцінені, адже тепер вони фізично не зможуть справитися з кількістю хворих, з кількістю зразків, які будуть їм надходити. Зараз уже починають використовувати підхід Німеччини чи Південної Кореї, де було тестування всіх підряд. Але нині занадто пізно це робити. Уже зараз просто пізно, 400 тисяч хворих. Очевидно, що все вийшло з-під контролю, зараз ми просто чекаємо піку епідемії.

Давайте поговоримо про сам вірус. У світі існує багато кор-русів. Але саме з цим виникла настільки складна ситуація. У чому особливість кор-русу?

Тривалий інкубаційний період, який проходить безсимптомно – це десь два тижні. Впродовж цього часу людина носить вірус, причому дуже часто носій інфекційної хвороби практично сам не заразний. На жаль, саме цей кор-рус активно продукується і активно виходить з людини-носія навіть під час дихання, не кажучи про кашель, гучну розмову, спів. У Меріленді був дуже страшний випадок. Там у будинку для літніх людей діяв хор з 67 учасників. Всі вони одномоментно захворіли. Вони ж співали по 2-3 години. А спів – це активне і глибоке дихання. З них хтось, на жаль, був безсимптомним носієм. На момент, коли я востаннє відслідковувала цю історію, більше 40 людей померли. Глибоке дихання, коли поруч є носій вірусу, уже може бути причиною, що ви його підхопите. Тобто цей вірус більш заразний у порівнянні з грипом. Під час грипу симптоми з’являються набагато швидше, людина вже знає, що вона хвора через день-два. А тут не знає: тривалий час переносить вірус, його розповсюджує. Цей вірус дуже живучий, легко може протриматися на поверхнях упродовж тривалого часу. У повітрі живе до трьох годин, жоден вірус так довго не живе. Він виявився дуже витривалим, стійким, має дуже довгий інкубаційний період, швидко розповсюджується. Немає засобів контролю за його розповсюдженням, крім повального тестування, яке, як я розумію, на цей момент не дуже доступне.

Що ще відомо про цей вірус, на яких поверхнях він може жити, наскільки повністю цей аспект вивчили учені?

Інформація ще дуже неповна. Поки що є перші дослідження, які люди похапцем публікують, часто не перевіряючи те, що стверджують. У науці, якщо ти відповідаєш за свої дані, ти повинен мінімум тричі провести експеримент. Але зараз на це немає часу. Етика говорить, що краще опублікувати, навіть якщо воно не дуже перевірене, щоб люди знали, що відбувається. Є дані про цей вірус, вони розсіяні, несистемні, адже пройшло дуже мало часу.

Є віруси, з якими ми вже живемо десятиріччями, люди ними хворіють і це страшні хвороби, наприклад, СНІД. Ми знаємо, як він передається, ми знаємо як убезпечитися, ми знаємо дуже багато про цей вірус зараз, але на початку була така ж сама панічна ситуація, як зараз з кор-русом.

Кор-рус, про який ми говоримо, живе на дереві, на папері, на поштових посилках. Про це треба думати, коли замовляєш доставку. Це дуже правильно, що люди замовляють продукти додому. Треба мати на увазі, що якщо принесли щось з вулиці, його треба обробити, а потім добре вимити руки. Зараз ми знаємо, що вірус дуже заразний і дуже добре виживає на різних поверхнях. Базуючись на цьому, вважаю, що ніякі заходи особистої безпеки не будуть надмірними. Усе, що ми можемо продезінфікувати, треба дезінфікувати.

Кор-рус, про який ми говоримо, живе на дереві, на папері, на поштових посилках. Про це треба думати, коли замовляєш доставку (Фото: AP Photo)

Є думка, що діти дуже легко переносять кор-рус і не страждають на ускладнення у формі пневмонії через особливості імунітету та фізіології легень. Чи могли б ви пояснити, чому для літніх більша загроза? І чи це взагалі правда?

Справді, діти або переносять його зовсім безсимптомно, або з дуже легкими симптомами. Я маю свою особисту думку, та це поки що не доведено. Так от, вірус заходить у клітини господаря, а це клітини зовнішньої поверхні верхніх дихальних шляхів, тобто легені, бронхи. На поверхні клітини-господаря, як і кожної людської клітини, багато різних рецепторів. Але вірусу потрібен один, для нього це рецептор входу. Можливо, в організмі дитини клітина ще не має такої кількості рецепторів, аби вірус ефективно уражав багато клітин одночасно. Це може бути однією з причин.

Часто має місце патологія кор-русу, коли вірус уже, на жаль, спустився в легені і починає розмножуватися в них. Наші власні імунні клітини бачать, що це щось нове з’явилося, яке потрібно негайно знищити. На жаль, відбувається знищення саме носія вірусу, тобто клітини, яка ним уражена. Якщо клітин, уражених вірусом багато, то імунна система знищує цілі масиви клітин, тобто утворюються в буквальному смислі дірки на легенях. Коли є підозра на кор-рус, то роблять скан легень, коли вже стадія хвороби просунута, на скані це виглядає практично як туберкульоз, такі великі ніби виразки утворюються всередині легень. Якщо їх стає забагато і вони завеликі, легені просто перестають працювати, настає колапс. Саме тому використовують апарати штучної вентиляції легень.

Так от, ще одна причина відсутності страшної реакції на кор-рус у дітей, можливо, пов’язана з особливостями їхньої імунної системи, яка розвивається довго, фактично до статевої зрілості (тобто вона не може ще так активно знищувати уражені вірусом клітини, як сформована імунна система у дорослої людини).

За статистикою літні серед усіх вікових груп у світі найбільше помирають від кор-русу. В той же час українська статистика говорить, що найбільша кількість людей, які захворіли на кор-рус – молодь від 30 до 40 років. То де все ж таки правда?

Ми вже згадували про тотальне тестування, яке проводили, наприклад, Німеччина і Південна Корея. Ісландія, а це 300 тисяч жителів, зробила дуже правильну річ, вона протестувала все своє населення. Виявилося, що максимальна кількість уражених була серед людей 30-40 років. Не всі з них мали симптоми, хтось мав легкі симптоми. Чому ми спостерігаємо таку велику кількість хворих, наприклад, в Італії серед літніх людей? Тому що тестують тільки після виявлення симптомів. Літні люди переносять цю хворобу дуже важко, оскільки мають багато супутніх хвороб. У них імунна система дуже зріла і водночас не така гнучка. В організмі вона може зробити погану роботу, вона дуже інтенсивно реагує там, де в принципі не треба було б настільки інтенсивно реагувати. Саме тому серед літніх людей ми маємо такий великий відсоток хворих з важкими ускладненнями.

Щодо України, то в країні багато заробітчан. В той же час я не хочу наших дорогих заробітчан обвинувачувати в чомусь, адже це люди, які важко працюють і заробляють свою копійку. Мене більше вразила історія з поїздкою депутатів і різних селебрітіз в Куршевель, звідки вони привезли кор-рус. Хворіють усі, просто літні люди дуже складно переносять, у них велика смертність. Тому треба берегти старших всіма можливими способами.

Чи є якісь універсальні рекомендації, як не допустити розвиток пневмонії, найбільш небезпечного ускладнення від кор-русу? Чи варто завчасно вживати якісь ліки, антибіотики навіть?

Поки що в Україні прийнято стратегію тестування тільки після виявлення симптомів, тому можна очікувати, що буде така ж складна ситуація, як в інших країнах. Хоча я дуже бажаю, щоб у нас все було набагато м’якше, пройшло легше, ніж у Італії. Але кількість хворих в Україні буде рости.

Перша і головна рекомендація – не займатися самолікуванням. Люди, не шукайте дурні рецепти в Інтернеті і не використовуйте їх! Поки нашу людину добряче не наверне доля лопатою по голові, вибачте за такі аналогії, вона буде займатися якимось цікавими дослідами над собою.

На жаль, на цей момент, як інфекціоніст, що працює у США в дуже серйозній інфекційній інституції, я вам можу гарантувати, що немає ніяких ефективних ліків проти цієї хвороби. Саме тому маємо такі важкі наслідки. Усе лікується симптоматично, тобто не вбивається вірус, не здійснюється вплив на його життєдіяльність, а лікуються симптоми, знижується температура, наприклад. На жаль, наше МОЗ повелося на ситуацію у Франції, що якийсь лікар опублікував начебто клінічні дослідження, що хлорофілін якось працює на хворих. У самій Франції тим даним ніхто не довіряє взагалі, але по світу воно пішло. І, на жаль, наше МОЗ закупило саме ці ліки. Мова про антималярійний засіб…

Дійсно, в Україні з’явився протокол з лікування кор-русу, до якого внесені експериментальні ліки, зокрема «Плаквеніл» (гідроксихлорохін), хлорохін, ремдесивір, лопіновір/ритонавір, тоцилізумаб. Як оцінити доцільність таких експериментів, чого більше у них: позитиву чи негативу?

Коли нічого немає, а йдеться про життя, то будеш пробувати все, що дає надію, все, про що хтось наводить позитивні дані. Тому так, вважаю, що це правильно (ухвалення протоколу для лікування кор-русу). Ремдесивір – це препарат, розроблений у США, це антивірусний препарат, зараз він є найбільшою нашою надією. Зараз в Національному інституті здоров’я йдуть його клінічні випробування паралельно на двох групах людей: на хворих на кор-рус і на здорових. Сподіваюся, що ми скоро матимемо дані про те, наскільки він дієвий. Цей препарат уже використовували китайці, тому ми знаємо, що, як мінімум, він не шкодить, не погіршує перебіг хвороби, і начебто у китайців виходило, що він покращує стан хворих, підвищує шанси вижити десь у 50%.

Побічні ефекти. Одне лікуєш, інше калічиш? Як бути з цим?

Лікарі намагаються робити все, що вони можуть, аби зберегти життя. Із побічними ефектами будемо мати справу потім — головне, щоб людина залишилася жива. Є зауваження до певних препаратів з цього переліку. Хвороба нова, ми на самому початку її вивчення.

Наприкінці березня президент Дональд Трамп у своєму твіттері написав, що гідроксихлорохін  в комбінації з азітроміцином змінить історію медицини. Чи є результати дослідження цієї комбінації?

Це ж саме ті клінічні дослідження, які були проведені у Франції. На жаль, вони не витримують ніякої професійної критики. Вони на скору руку щось там зліпили. Навіть ті дані, які французи подали в своїх публікації, не підтверджують їх же висновки. Тобто дані вони навели одні, висновки з цього зробили зовсім не ті, які потрібно... Не було показано ніякого ефекту поки від хлорохіну.

Ви сказали, що є сподівання на ремдесивір, який досліджують. А які ж тоді ліки використовують у США зараз?

Поки Food and Drug Administration (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів) не дадуть дозвіл на використання, ніхто немає права використовувати ремдесивіру. Оскільки я не задіяна в цих клінічних дослідженнях напряму, я не можу вам сказати, на якій стадії досліджень зараз ми знаходимося. Десь два тижні тому на брифінгу було повідомлено, що ми на останньому тижні клінічних випробувань безпеки цього препарату. Повинні були з’явитися дані щодо безпеки, статистика безпеки, чи він не дає важких побічних ефектів прямо одразу. Поки я не бачила цих даних. Але не казатиму, що їх ще немає. Як тільки ці дані з безпеки потраплять у Food and Drug Administration, що регулює доступ на ринок, вони одразу ж підуть у шпиталі.

Щодо ліків, то, на жаль, практика така ж сама, як і в Італії, як і в Україні. Дозволено все, що будь-коли якось працювало. Лікарі лікують усе симптомно, мається на увазі зниження температури, зниження імунних реакцій… Застосовуються також апарати штучної вентиляції легень для тих, кому це потрібно.

Якщо легені хворої людини дуже уражені і вона підключена до апарату штучної вентиляції, чи можна їх потім відновити?

Кожен організм — це окремий випадок, кожен з нас бореться за своє життя, і навіть психологічні настрої боротися, вистояти і вижити мають величезне значення. Тобто люди, які хочуть вижити, виживають частіше, ніж ті, які здалися на якомусь етапі. Це одне. Друге — помирають, на жаль, навіть ті пацієнти, які перебувають на цих апаратах штучної вентиляції. Іноді ураження настільки серйозне, що апарат просто не допомагає. Третє — люди, які пережили такі важкі ускладнення, вилікувалися, вижили, все одно матимуть рубці. Ураження потім заживають, затягуються сполучною тканиною. Це так само як рубці, які на шкірі від великих ран, всі ж їх бачили. Так і з легенями. Ясно, що людина з такими рубцями на легенях навряд чи стане олімпійським чемпіоном.

На жаль, на цей момент немає ніяких ефективних ліків проти кор-русу(Фото: AP Photo)

Відомо, що цей кор-рус генетично модифікує. Наскільки це може позначитися на ефективності винайдених вакцин чи ліків?

Є багато коментарів з цього приводу. Я чула якось, що прекрасний експерт з економіки Амелін (Анатолій Амелін, економіст, блогер) заявив, що у цього вірусу велика швидкість мутації, тому це свідчить про його штучне походження. Ні, пане Амелін, не свідчить! Це свідчить про те, що це абсолютно природний вірус. Природа вірусів така, що вони всі мають дуже високу швидкість мутації. У них це запрограмовано, ця їхня машинерія зроблена спеціально так, щоб кожна наступна частка трохи відрізнялася від попередньої. Це їхній спосіб уникати імунної відповіді господаря. Що ми будемо з цим робити, як буде розроблятися вакцина, які є для цього стратегії? Думаю, буде приблизно така ж сама ситуація, як і з вакциною проти грипу. Тобто це буде сезонна вакцина, на кожен сезон ми будемо робити практично нову вакцину, яка дуже відрізняється від вакцини попереднього сезону. І це буде наше життя, «посткор-ний» період. Ми пристосувалися до грипу: вакцинуємося, нічого страшного, і це будемо вакцинувати.

Але ж досі немає вакцини від так званого «свинячого грипу», чи не так?

Це неправда… Свинячий, який був свого часу у нас – грип типу H1N1. Зараз сезонний грип 2019-2020 також H1N1, можна сказати, що це той самий «свинячий грип», у якого мутували білки до невпізнаваності. І, до речі, від цього він став менш небезпечним, яким був «свинячий грип» свого часу. Ота знаменита «іспанка», яка забрала життя десь 100 млн людей на початку минулого сторіччя, теж була H1N1.Так, віруси мутують, так, вони весь час теліпаються в навколишньому середовищі. Якийсь попередній перед людиною носій (птах, тварина) може принести нам новий вірус як, скоріше за все, сталося з цією «кор-ною»... Коли буде вакцина, це вже буде зовсім інша ситуація з цим конкретно кор-русом, буде імунітет у людей до того, як епідемія почалася, буде в рази легше її переживати потім.

Є віруси, від яких ані вакцини, ані ліків немає, наприклад ВІЛ. Чи є ймовірність, що і від цього небезпечного кор-русу не буде винайдено вакцини і ліків?

Немає такої ймовірності. Я багато займаюся хворобою СНІД, у тому числі займаюся дослідженнями імунної відповіді на вірус ВІЛ. Погоджуся, що з ВІЛ дуже важко. З усіх вірусів, які використовують мутації, щоб втекти від імунної системи, ВІЛ абсолютний чемпіон, він мутує скажено.

Можливо, будемо мати більше даних про цю «кор-ну» пізніше. Можливо, вони будуть конкурувати за чемпіонство у цьому сумному змаганні з ВІЛ. Вірус імунодефіциту мутує настільки сильно, що один і той самий пацієнт на початку хвороби і десь через три роки має абсолютно інший вірус, який антитіла початкового вірусу, назвемо це так, навіть не будуть розпізнавати. Це серйозна проблема в сенсі вироблення вакцин. Які кроки робляться, аби винайти вакцину? Ми шукаємо ті місця на білках вірусу, які вірус не може мутувати. Це ті місця, якими він зв’язується з рецепторами на поверхні клітини-мішені. Ми намагаємося бити в ці місця, шукати вакцину, яка задіє саме ці місця. Рано чи пізно ми це доб’ємо. Щодо ліків проти СНІД, то зараз є противірусні, дуже ефективні ліки. Так, на ліках людина, яка має ВІЛ, має сидіти все життя, але при цьому хворі живуть і 80 років, ніяких проблем у них немає із соціальними контактами. Є АРТ-терапія (антиретровірусна терапія). За такої терапії вірус настільки прибитий, що ти не заразний зовсім, ці люди займаються сексом, як і всі інші, адже навіть під час сексу не заражаються їхні партнери. Вона дуже і дуже ефективна, але на ній треба сидіти весь час, це проблема і незручність.

Щодо «кор-ни», то коли ми знатимемо про неї багато, ми знайдемо її вразливі місця і зробимо вакцину, яка буде вражати ці місця. Така ж ситуація з грипом… Можливо, ви чули про універсальну вакцину від грипу, коли потрібно буде один раз зробити укол і на все життя. Ми дуже близькі до цього. Є там місця на вірусних білках (мова про вірус грипу), які він не може сильно змінювати.

Є повідомлення ЗМІ про те, що нібито люди, які перехворіли на кор-рус, знову інфікуються цим вірусом. Це відбувається тому, що у людей не виробляються антитіла?

Поки що фактів повторного зараження тієї ж самої людини кор-русом я не бачила. Але не виключаю, що може таке бути. Це тому, що на початок епідемії і на кінець епідемії пул вірусів дуже різний. На початку епідемії всюди більш-менш один і той самий вірус, а наприкінці – різноманітність зашкалює. Якщо людина захворіє знову, то вона могла підхопити зовсім іншу «кор-ну». Залежить і від особливостей імунної системи цієї людини. Вона могла перенести той перший випадок ураження легко, а другий, наприклад, її «накрив». Але поки так не можна стверджувати, все це буде чистими спекуляціями, допущеннями. Ми будемо знати набагато більше, але пізніше. З того, що поки що видно: люди, які перехворіли, не уражаються в цей сезон вдруге. Тим людям, які перехворіли у Німеччині, Італії та Іспанії буде дозволено повернутися до роботи.

У Білому домі кажуть, що від Covid-19 можуть померти 200 тисяч американців. Це реально?

На жаль, це близькі до реальності цифри… Зараз ми добряче перевалили за 1 мільйон хворих у світі. Це, в основному, люди із симптомами. Нині дуже мало країн, які тестують людей без симптомів. США, які зараз лідирують за кількістю хворих, більше 400 тисяч – це люди із симптомами, серйозно хворі.

Михайло Глуховський, «Главком»