Попри пакості посіпак Кремля з 2026 року балканська держава вступить до єврозони
На початку цього року, майже через два десятиліття після вступу до Євросоюзу, Болгарія стала повноправним членом Шенгенської угоди, а вже в червні Єврокомісія зробила висновок: країна готова до переходу на єдину європейську валюту. Попри тривалу агресивну кампанію місцевих проросійських сил проти приєднання країни до єврозони, здається, видається, ніщо не вже не може завадити: Болгарія з наступного року стане її 21-м членом. У такий спосіб буде ознаменовано завершення процесу повної інтеграції цієї балканської держави до ЄС.
Ключова віха
«Сьогодні Європейська Комісія дійшла висновку, що Болгарія готова прийняти євро з 1 січня 2026 року. Це ключова віха, яка зробить її 21-ю державою-членом, що приєднається до єврозони. Ця оцінка в Звіті про конвергенцію за 2025 рік, підготовленому на запит болгарської влади, знаменує собою вирішальний та історичний крок на шляху Болгарії до впровадження євро», – йдеться в повідомленні на офіційному сайті Єврокомісії, опублікованому 4 червня.
Власний звіт з цього ж питання опублікував й Європейський центральний банк, в якому вказав: Болгарія «перебуває в межах референтних значень критеріїв конвергенції та відповідає законодавчим вимогам».
Позитивна оцінка готовності Болгарії до прийняття єдиної європейської валюти базується на виконанні нею чотирьох основних критеріїв, які стосуються: стабільності цін, стабільності державних фінансів, динаміки довгострокових процентних ставок та стабільності обмінних курсів.
Вищевказані звіти є ключовим кроком у приєднанні країни до єврозони, проте, остаточне рішення буде прийнято за результатами зустрічей держав-членів єврозони, Ради ЄС з економічних та фінансових питань (ECOFIN) та Європейської ради. Також потрібно буде врахувати думку Європейського парламенту. Все це має відбутись протягом цього місяця і, як очікується, 8 липня Болгарія отримає зелене світло для переходу на євро.
Через місяць після цього, в Болгарії почнеться відображення цін на товари та послуги в левах та євро. Хоча, у деяких супермаркетах Софії ціни вже відображаються в обох валютах. Подвійне відображення діятиме до 31 грудня 2026 року.
З 1 січня 2026 року, коли Болгарія офіційно стане державою-членом єврозони, протягом місяця триватиме період подвійного обігу. У цей період населення може розплачуватися левами, а продавець повертати решту повністю в євро, за винятком випадків нестачі готівки, коли продавець може повернути решту повністю в левах.
Також з дати запровадження євро, всі зарплати, пенсії та соціальні виплати в Болгарії почнуть виплачуватися в євро, а левові рахунки в банках будуть безкоштовно та автоматично конвертовані в євро за фіксованим обмінним курсом: 1 євро – 1,95583 левів. Також протягом перших шести місяців 2026 року болгарські банки безкоштовно обмінюватимуть готівку.
Суспільство не в захваті
Переваги від переходу на євро є більш ніж очевидними. Це і стабільність валюти, і більша стійкість економіки в умовах економічних потрясінь, і уникнення зайвих витрат на обмін валюти, і підвищення прозорості цін, і доступ до дешевшого фінансування, і більший інтерес з боку міжнародних інвесторів. Утім, міністр фінансів Болгарії Теменужка Петкова в рамках свого першого коментаря після позитивних звітів Єврокомісії та ЄЦБ заявила, що в країні майже одразу розпочнеться серйозна інформаційна кампанія щодо запровадження євро.
І така компанія в Болгарії є дійсно необхідною. Попри те, що вступ до єврозони підтримує більшість політичних сил і всім парламентським процедурам щодо прийняття євро нічого не загрожує, ситуація в болгарському суспільстві, однак, є іншою. Згідно з останнім опитуванням, Болгарія залишається серед провідних євроскептичних країн: лише 43% населення підтримують вступ країни до єврозони, у той час, як 50% виступають проти цього. Болгари бояться що введення євро зашкодить економіці та ще більше підвищить ціни. Ці побоювання є наслідком двох основних факторів. Перший: рівень довіри болгарського суспільства до політиків, державних інституцій та ЗМІ досі перебуває на досить низькому рівні і все, що ними робиться, сприймається підозрою. Другий – агресивна кампанія антиєвропейських та проросійських сил проти запровадження євро.
За Путіна і проти євро
Основним захисником національної валюти і противником євро в Болгарії є націоналістична, проросійська партія «Відродження». Це те саме «Відродження», яке виступає проти будь-якої підтримки України, закликає до повернення Південної Бессарабії до складу Болгарії і нещодавно підписало угоду про співпрацю з путінською «Єдиною Росією».
У 2023 році цій силі вдалось зібрати 400 тис. підписів для проведення референдуму про відтермінування запровадження євро до 2043 року, однак тоді болгарський парламент не підтримав таке рішення. «Відродження» подало через це скаргу до Конституційного суду, проте той не задовольнив прохання. Суд аргументував своє рішення, зокрема, тим, що проведення національного референдуму з питання євро суперечить Конституції, яка передбачає, що договори, ратифіковані парламентом, можуть бути змінені або денонсовані лише відповідно до визначеної ним же процедури, або відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права. І жодна країна ЄС не має права в односторонньому порядку вносити зміни до договорів Євросоюзу.
«Відродження» це не спинило і партія продовжила свою боротьбу проти євро повторними, хоча й марними, внесеннями питання про референдум до парламенту та проведенням акцій протесту під гаслом «Збережемо болгарський лев». Під час одного з них, в лютому, протестувальники кинули коктейль Молотова в офіс ЄС в Софії і спробували його штурмувати.
Паралельно «Відродження» веде активну кампанію дезінформації проти євро, якою відверто залякує болгарське суспільство. Ось деякі з тез, які проросійська партія нав’язує своїм співгромадянам: після вступу Болгарії до єврозони, доходи болгар різко зменшаться а ціни на всі товари та послуги значно зростуть; в країні буде економічна криза; у людей заберуть заощадження, якщо вони не використовуватимуть їх протягом певного періоду; буде запроваджено цифрове євро, щоб влада могла стежити за кожним; Болгарія буде змушена сплачувати борги інших країн-членів єврозони, які мають фінансові проблеми; після впровадження євро Болгарія не матиме контролю над своєю монетарною політикою.
Політичні маневри президента
Відкрито виступив проти приєднання країни до єврозони і… президент Румен Радев. 9 травня, менш ніж за місяць до публікації оцінки готовності країни до членства в єврозоні, відомий своїми проросійськими поглядами глава держави пішов шляхом «Відродження» і теж вніс до парламенту пропозицію щодо проведення референдуму щодо переходу на євро. Однак, більшість партій у парламенті, включаючи навіть Болгарську соціалістичну партію, виступили проти неї, а спікер Наталія Кіселова взагалі відмовилась ставити її на обговорення.
Пізніше Румен Радев подав скаргу до Конституційного суду щодо відмови спікера парламенту внести на розгляд парламенту його пропозицію. Суд порушив справу за клопотанням президента, однак навіть якщо ним буде винесено рішення на користь глави держави, для вступу країни до єврозони це не матиме жодного практичного значення. Парламент буде змушений розглянути його пропозицію щодо референдуму, проте вже зараз переважна більшість політичних сил заявили, що вони її відхилять.
Навряд чи президент, як досвідчений політик, не розуміє, що він не має реальних можливостей перешкодити приєднанню Болгарії до єврозони. А тому, його маневри з референдумом спрямовані не стільки проти євро, скільки на посилення свого політичного профілю. Румен Радев, який наприкінці наступного року завершує свій другий термін на посаді глави держави, наразі перебуває у пошуку оптимальної моделі продовження свого постпрезидентського політичного життя. Одним з варіантів для нього є його власний політичний проєкт. І сьогодні ні в кого не виникає сумніву на якому електоральному полі буде грати цей проєкт. Це те саме поле, на якому діють «Відродження» та інші проросійські партії. Вони, як і президент, теж добре розуміють свою фактичну безпорадність в спробі перешкодити вступу країни до єврозони. Тож для всіх них боротьба проти євро – це не стільки про бажання зберегти національну валюту, «контроль країни над її монетарною політикою» тощо, скільки про намагання зайняти якомога більше місця на проросійському електоральному полі.
Ігор Федик, для «Главкома»
