«Хіба можна було раніше уявити, що Росія проситиме про допомогу…»
У класичному вестерні Джона Г’юстона «Скарби Сьєрра-Мадре» є незабутня сцена: охоплений страхом Гамфрі Боґарт, зіткнувшись з бандою мексиканських розбійників, присідає в яму, розмахуючи револьвером над головою. Тимчасово врятований таким чином, він назавжди був затаврований як «маленька людина у норі».
Російський президент Володимир Путін дедалі більше скидається на «маленьку людину у норі», з великою кількістю бравади, яка маскує його слабкість. Війна в Україні не завершиться так, як сподівався Путін: російським парадом перемоги у Києві.
Нинішній успіх України на Харківщині та у Донецькій області є яскравим свідченням труднощів, з якими стикаються російські військові. Наслідки нещодавньої невдачі Росії, ймовірно, ще більше підбадьорять внутрішніх критиків Путіна – і правих, і лівих.
Російська армія, яка просто зупинилася в Україні, не досягла жодної зі своїх початкових цілей. Швидка перемога, на яку сподівався Путін, обернулася дорогою війною з невизначеним результатом.
Вторгнення Росії в Україну вже призвело до загибелі понад 50 тис. російських солдатів, ще десятки тисяч – поранені. Російський Чорноморський флот зазнав серйозних втрат, серед яких потоплення флагманського крейсера «Москва», а російські військово-повітряні сили більше не є потужними.
Ці величезні людські та матеріальні втрати є лише частиною негативних наслідків для Росії від вторгнення. До загиблих і поранених солдатів додаються також болючі санкції, запроваджені Заходом, відновлення НАТО, вірогідний вступ України до Європейського Союзу, а також вступ Швеції та Фінляндії у НАТО.
Західні санкції серйозно обмежили здатність Росії поповнювати свої сили. Після їхнього запровадження «маленький чоловічок» звернувся за військовою допомогою до Ірану та Північної Кореї, які теж перебувають під санкціями. Проте жодна країна не має такої високотехнологічної зброї, яку Україна отримує від Сполучених Штатів та інших західних країн. Кілька десятиліть тому було неможливо уявити, що колись могутня Росія звернеться по допомогою до Ірану та Північної Кореї.
Переривання Росією поставок газу до Європи через газопровід «Північний потік» можна розглядати як те, що Путін сподівається: підвищення цін на газ компенсує втрату доходів, а холодна зима зі зменшенням подачі енергоносіїв послабить рішучість Заходу. Але у довгостроковій перспективі усе це спрацює проти нього.
Маючи ВВП, який більш ніж у 40 разів перевищує ВВП Росії, Захід знайде способи компенсувати скорочення поставок російського газу. Біль буде сильним, але нетривалим. Росія не зрівняється з рішучою Німеччиною, яка має намір не піддаватися тиску Путіна.
З огляду на те, що моральний дух російських військ в Україні, як повідомляється, низький, нові мобілізовані та «добровольці», швидше за все, будуть аутсайдерами російського суспільства, а не очікуваними ідеальними призовниками, яких шукав Путін.
Таємничі смерті російських топ-менеджерів і ймовірна причетність поплічників Путіна до них є ще однією ознакою смути, яка нині огорнула Росію.
Оскільки війна в Україні затягується, у Володимира Путіна все йде не за планом. Він дедалі більше нагадує маленьку людину у норі, яка брязкає зброєю, тоді як скарб, якого він шукав за невелику ціну в Україні, вже недосяжний.
Джерело: The Jerusalem Post
Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0
